Постанова № 35657996, 28.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2013 року № 826/15811/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Разом"доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004282250 від 12.06.2013 рокуНа підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Разом" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач або податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

У судовому засіданні 14.11.2013р. суд у відповідності до вимог ст. 122 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Разом" з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та земельного податку.

За результатами перевірки складено акт від 29.05.2013р. №587/22.5-07/30153907 (далі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень ст.ст.13-14 Закону України "Про плату за землю", пп. 286.2 ст. 286, ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Разом" не розрахувало та не сплатило до місцевого бюджету орендної плати за земельні ділянки, що призвело до заниження податкового зобов'язання орендної плати за землю за період з 01.04.2010р. по 30.04.2013р. в розмірі 1 265 103,26 грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень Державною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0004282250 від 12.06.2013р., яким позивачу визначено суму зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 1 487 862,28 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1 230 911,28 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 256 951,00 грн.

Позивач не погоджується із прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням та вважає, що не зобов'язаний був сплачувати орендну плату за землю, оскільки договір оренди землі був припинений ще у 2008 році.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

26 серпня 2005 року між Київською міською радою та ТОВ "Разом" було укладено договір оренди земельної ділянки по вул. Новозабарська 21 площею 6887 кв. м. для експлуатації та обслуговування адміністративних, складських, господарських, виробничих будівель та споруд (кадастровий номер 8000000000:78:56:0013), строком на три роки (пп. 1.1., 2.1., 3.1. Договору).

Згідно п. 4.2. Договору оренди річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 05.09.2005р. земельна ділянка була передана позивачу у користування.

Трирічний термін дії Договору оренди закінчився 05.09.2008р.

Відповідно до п. 11.8. Договору у разі припинення або розірвання цього Договору, Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві земельну ділянку. Пунктом 12.1. Договору встановлено, що у разі невиконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та законодавством.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Разом" земельну ділянку не повернуто і вона перебуває у володінні та користуванні позивача.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

З наведеної норми закону вбачається, що орендна плата справляється за земельні ділянки, які перебувають саме у володінні орендаря і якщо орендар використовує таку земельну ділянку, то він зобов'язаний сплачувати орендну плату за землю.

Відповідно до п. 269.1.2. статті 269 Податкового кодексу України (який також застосовується до спірних правовідносин з моменту набрання ним чинності) платниками плату за землю є землекористувачі. Землекористувачами Податковий кодекс України у п. 14.1.73. визначає юридичних та фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

З наведених норм Податкового кодексу України також вбачається, що особа, якій надана земельна ділянка у користування, в тому числі на умовах оренди, зобов'язана сплачувати плату за землю доти, доки користується наданою їй земельною ділянкою.

Враховуючи те, що ТОВ "Разом" після припинення Договору оренди не повернуло земельну ділянку, а продовжило користуватись нею, то зобов'язане було сплачувати плату за землю відповідно до умов, встановлених Договором оренди.

Позивачем в судовому засіданні не надано жодного належного та допустимого доказу повернення або невикористання вказаної вище земельної ділянки, а тому висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги надані сторонами докази та пояснення, а також керуючись внутрішнім переконанням, суд погоджується з висновками податкового органу про необхідність сплати позивачем податкового зобов'язання з орендної плати за землю за період з 01.04.2010р. по 30.04.2013р., викладеними в акті перевірки, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій