Постанова № 35657998, 14.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2013 року 09:49 № 826/14122/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут споживчих експертиз»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут споживчих експертиз» (надалі - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2013р. № 0007552290 та № 0007552290.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 вересня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Ювелірне підприємства «Фешн Стоун» та ВКМ ПП «Фірма «Сато» на підставі належно оформлених його контрагентами податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат, а відтак - заниження податку на прибуток, вказує на те, що валові витрати підприємства за перевіряємий період підтверджені документами бухгалтерського та податкового обліку.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Ювелірне підприємства «Фешн Стоун» та ВКМ ПП «Фірма «Сато» фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, послуги позивачем фактично у ТОВ «Ювелірне підприємства «Фешн Стоун» та ВКМ ПП «Фірма «Сато» не придбавалися, а витрати на придбання таких послуг, які позивач відніс до складу валових, є надуманими, у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення таких витрат до складу валових відповідно до вимог ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України та суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до ст. 198 Кодексу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Інститут Споживчих Експертиз», щодо правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів по взаємовідносинах з ВКМ ПП «Фірма «Сато» та ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн СТОУН» за період з 01.10.2011 року по 31.03.2013 року, за результатами якої складено акт №1403/22-90/32798249 від 15.05.2013 р.

Згідно з висновками акту перевірки висновку відповідачем встановлено порушення:

- п. 198.1, п. 198.3 cm. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р., в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту товариства на загальну суму 233 900,00 грн., що призвело до заниження відповідної суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету;

- пп. 139.1.9 п. 139.1 cт. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми витрат, що враховуються при визначені об 'єкта оподаткування податком на прибуток позивача., що призвело до заниження Товариством податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 252 674,00 грн.

На підставі вищезазначеного Акту відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення № 0007552290 та № 0007552290 від 29.05.2013р. , якими окрім основного платежу по податках також було застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 116 950,00 грн. по ПДВ та 126 337,00 грн. з податку на прибуток.

Як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства базується на твердження щодо безтоварності господарських операцій позивача з контрагентами - ВКМ ПП «Фірма «Сато» та ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн СТОУН», які, як вказує податковий орган, мають ознаки фіктивного підприємства.

Вважаючи твердження податкового органу необґрунтованими, представник позивача посилався документально підтверджені договірні відносини з контрагентами.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн СТОУН» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Інститут Споживчих Експертиз» (Замовник) в особі директора Чорнобривця Ю.Л. та ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» (Виконавець) в особі директора Кіндрася О.П. укладено договори про надання послуг по включенню інформаційних матеріалів у всі без винятку публікації, що проводяться Замовником на території України.

Розрахунки з ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» проводилися в безготівковій формі. За перевіряємий період з 01.10.2011 року по 31.03.2013 року позивачем перераховано на рахунок ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» коштів на загальну суму 1 301 400 грн.

На виконання умов договорів позивачем надано до суду податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, виписки з банку та звіти про виконані роботи, які фактично відображають послуги, що обумовлені договорами.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ВКМ ПП «Фірма «Сато» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Інститут Споживчих Експертиз» (Замовник) в особі директора Чорнобривця Ю.Л. та ВКМ ПП «Фірма«Сато» (Виконавець) в особі директора Кіндрася О.П. укладено договір №31/07/12 від 31.07.2012р. року про надання послуг по включенню інформаційних матеріалів у всі без винятку публікації, що проводяться Замовником на території України.

Надання зазначених послуг ВКМ ПП «Фірма «Сато» на користь ТОВ «Інститут Споживчих Експертиз» оформлені актом виконаних робіт №310710 від 31.07.2012 року на загальну суму 60000 грн.

Розрахунки з ВКМ ПП «Фірма «Сато» проводилися в безготівковій формі. За перевіряємий період, згідно наданих до перевірки банківських виписок, перераховано на рахунок ВКМ ПП «Фірма «Сато» кошти на загальну суму 60 000 грн. (б/в №75 за 26.09.2012).

Також, на підтвердження фактичного виконання договору позивачем надано до суду звіт про виконані роботи.

Надані позивачем вказані документи та інші матеріали позивач вважає достатніми для підтвердження товарності господарських операцій з ВКМ ПП «Фірма «Сато» та ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн СТОУН».

Разом з тим, досліджені судом докази підтверджують фіктивність господарських відносин позивача з ВКМ ПП «Фірма «Сато» та ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн СТОУН», що пояснюється наступним.

Як свідчать обставини справи, до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва надійшли матеріали від ДПІ у Соломянському районі м.Києва, а саме акт від 07.02.2013р. №236/22.2-17/34296930 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р. та акт від 15.03.2013р. №519/22.2-17/34296930 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012р. по 31.07.2011р., з 01.09.2011р. по 31.09.2013р.

В свою чергу, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС отримано акти щодо проведених перевірок постачальників ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун», на підставі яких встановлено, що підприємство здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з паданням податкової вигоди третім особам.

Як вказує відповідач, в ході проведення перевірки не встановлено фактів передачі товарів (послуг) від ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» до підприсмств-покупців у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, що свідчить про «фіктивність» формування податкового кредиту ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» за період з 01.01.2012р. по 31.07.2012р. та з 01.09.2012р. по 30.09.2012р.

Тобто, з урахуванням вищезазначеного, встановлено формування податкового кредиту за рахунок ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» з метою надання податкової вигоди третім особам в частині надання їм права на податковий кредит, а саме формування податкового кредиту зазначеного контрагенту-покупця за рахунок ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун».

Крім того, відповідно до додатку № 1ДФ до декларації з податку на прибуток у підприємства відсутні трудові ресурси, матеріальні активи та обладнання, необхідне для здійснення господарської діяльності.

Суд звертає увагу на те, що надані позивачем звіти виконаних робіт містять неточності, наприклад звіт від 29.02.2012р., який посвідчує надання послуг з розміщення публікацій в журналі «Автоексперт» та на інших інформаційних ресурсах в дійсності посвідчує надання послуг з розміщення публікацій в 2013 році, що вбачається з доданої копії газети, звіт від 18.10.2012р. та додана до нього роздруківка з Інтернет -сайту вказують, що Інтернет ресурс може проінформувати про погоду на 22.10.2013р. Інші звіти від 2012р. також містять інформацію про події 2013 року.

Представник позивача не зміг суду пояснити причин вищевказаних невідповідностей.

Також, як свідчать обставини справи, до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС надійшли матеріали від ДПІ у Оболонському районі м. Києва, а саме акт від 04.03.2013р. №222/22.5-07/21584956 про неможливість проведення зустрічної звірки ВКМ ПП «Фірма «Сато», щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період: з 01.12.2011р. по 31.12.2012р.. відповідно до якого ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м.Києва надано висновок щодо «фіктивності» госпдарських операцій, здійснених із використанням ВКМ ПП «Фірма «Сато» від 04.03.2013 року №3826/07-05. Згідно з даним висновком стан платника - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, встановлено, що ВКМ ПП «Фірма «Сато»декларували обсяг прожажу за умови відсутності основних засобів, виробничих потужностей та найманих працівників за умови виробництва.

Таким чином відповідач прийшов до висновку про те, що вбачається проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Також, відповідно до додатку № 1ДФ до декларації з податку на прибуток у підприємства відсутні трудові ресурси, матеріальні активи та обладнання, необхідне для здійснення господарської діяльності.

Крім того, суд звертає увагу на те, що наданий позивачем звіт від 31.07.2012р. виконаних робіт містить неточності, оскільки послуги з розміщення інформації мали бути надані в районі липня 2012 року згідно з договором, але інформація із Інтернет-сайту свідчить, що матеріал опубліковано 14.12.2011р., тобто задовго до укладення договору.

Представник позивача не зміг суду пояснити причин вищевказаних невідповідностей.

Також, судом запропоновано запросити в судове засідання в якості свідків директорів ВКМ ПП «Фірма «Сато» та ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» для їхнього підтвердження відносин з позивачем, проте позивач так і не забезпечив їхню явку до суду.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт та надання послуг між позивачем та контрагентами ВКМ ПП «Фірма «Сато» та ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги сумнівність господарської діяльності ВКМ ПП «Фірма «Сато» та ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» в рамках правового поля, враховуючи розбіжності у звітах позивача, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ та сум податку на прибуток, суд приходить до висновку, що відомості про фактичне виконання укладених договорів є недостовірні, а документи, які підтверджують такі відомості є наслідками укладення фіктивних угод.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 18 листопада 2013 року