Постанова № 35657966, 21.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2013 року 12:01 № 826/17621/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія» (надалі - позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 жовтня 2013 року № 0005122206.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вказує, що в процесі здійснення зовнішньоекономічних господарських операцій на митну територію України від нерезидента надійшов товар не пізніше 90-го дня з моменту оплати за цей товар, тому застосована відповідачем відповідальність за порушення резидентом строків імпортної операції є неправомірною.

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія» було встановлено порушення строків здійснення імпортних операцій резидента, встановлених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (надалі - Закон), за що податковим органом було нараховано пеню у відповідності до ст. 4 Закону. Також відповідач вказує, що при визначенні моменту надходження товару потрібно виходити з дат, вказаних в митних деклараціях..

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

В період з 02 по 04 жовтня 2013 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними імпортними контрактами від 12.11.2012 року № 01102012 та від 26.11.2012 року № UA 03-2013 згідно листа ПАТ «Кредобанк» від 08.04.2013 року № 25.06-7547/13 (вх. № 10943/10 від 10.04.2013 року), за результатами якої складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 04.10.2013 року № 243/1-22-06-31109157.

Як вбачається з акту перевірки ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія» допущено порушення ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке полягає в несвоєчасному надходженні товару на територію України за наступними зовнішньоекономічними імпортними контрактами:

- № 01102012 від 12.11.2012, укладеного з компанією «Dow AgroScience Switzerland S.A.» (Швейцарія) на суму 208 000,00 дол. США (еквів. 1 662 544,00 грн.), кількість днів прострочення - 3 ;

- № UA 03-2013 від 26.11.2012, укладеного з компанією «Monsanto International Sart» (Швейцарія) на суму 34 536,77 дол. США (еквів. 276 052,40 грн.), кількість днів прострочення - 8, на суму 176 525,00 дол. США (еквів. 1 410 964,33 грн.) кількість днів прострочення - 1 та на суму 28 921,87 дол. США (еквів. 231 172,51 грн.) кількість днів прострочення - 1.

На підставі висновків Акту перевірки, Відповідачем 18 жовтня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0005122206 про визначення суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 26 514,56 грн.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

16.11.2012 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», пунктом 3 якої закріплено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Моментом здійснення експорту (імпорту), згідно зі ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до статті 322 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби комерційного призначення, якими вони переміщуються через митний кордон України, пред'являються у незмінному стані для митного контролю, а документи на ці товари, транспортні засоби подаються органам доходів і зборів у пунктах пропуску через державний кордон України та в інших місцях на митній території України, встановлених органами доходів і зборів для здійснення митного контролю та митного оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів у пункт пропуску через державний кордон України або інше визначене органами доходів і зборів місце.

Крім того, ч. 1 статті 195 Митного кодексу України передбачено, що переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 321 Митного кодексу України у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Положеннями пункту 1. ч. 1 ст. 335 Митного кодексу України передбачено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний Кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

1) при перевезенні автомобільним транспортом:

а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність);

б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні);

в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів;

ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;

д) найменування товарів;

є) вага брутто товарів (у кілограмах) або об'єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що оформлена митна декларація не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення товарів через митний кордон, а є, по суті, заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України і засвідчує право суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на розміщення товарів у визначений митний режим та підтверджує (а не встановлює) права і обов'язки зазначених у митній декларації осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій.

Тобто, перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України (перетин товаром митного кордону України), що підтверджується проставленням (наявністю) на товаросупровідних документах, зокрема CMR (міжнародна товарно-транспортна накладна), відбитка штампа «під митним контролем» з відповідною датою, яка засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Як видно з додатку № 3 до Акту перевірки та платіжних документів ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія», на виконання зовнішньоекономічного імпортного контракту № 01102012 від 12 листопада 2012 р. з компанією «Dow AgroScience Switzerland S.A.» (Швейцарія), 18 грудня 2012 p. позивачем було здійснено оплату товару (насіння соняшнику) в сумі 208 000,00 дол. США (еквів. 1 662 544,00 грн.).

Зза таких обставин останнім днем надходження товару в Україну являлось 18 березня 2013 року (90-й день з моменту оплати).

Товаросупровідні документи на вантаж, зокрема CMR (FEB 83386998), підтверджують, що вказаний вище граничний строк здійснення імпорту позивачем не порушено, оскільки в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) міститься відбиток штампу «під митним контролем» з датою перетину товаром митного кордону України 09 березня 2013 року.

Стосовно зовнішньоекономічного імпортного Договору купівлі-продажу № UA 03-2013 MONINT від 26 листопада 2012 р. з компанією «Monsanto International Sart» (Швейцарія), позивачем за товар було здійснено наступні платежі:

- 20 грудня 2012 року сплачено 298 619,91 дол. США (еквів. 2 386 868,94 грн.

- 27 грудня 2012 року сплачено 368 535,00 дол. США (еквів. 2 945 700,26 грн.

За таких обставин, останнім днем надходження товару в Україну являлись відповідно 20 та 27 березня 2013 року.

Відповідач в Додатку № 3 до Акту перевірки вказав, що частина товару по Договору купівлі-продажу № UA 03-2013 MONINT від 26.11.2012 р. надійшла до 20 та 27 березня 2013 р. відповідно, тобто без порушення граничних строків, а частина товару вартістю 34 536,77 дол. США (еквів. 276 052,40 грн.), 176 525,00 дол. США (еквів. 1410 964,33 грн.) та 28 921,87 дол. США (еквів. 231 172,51 грн.) надійшла з простроченням.

Проте, вказані висновки відповідача спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з міжнародної накладної (CMR 2013/00288), товар, оплата за який була здійснена 20.12.2012 p., перетнув митний кордон України 07 березня 2013 року, про що свідчить відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою.

Товар, оплата за який була здійснена позивачем 27.12.2012 p., перетнув митний кордон України 09 та 10 березня 2013 року, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR № 000034 та CMR CR № 051798 з відбитками штампів митних органів «під митним контролем» з відповідними датами.

Тобто, товар оплачений позивачем за Договором купівлі-продажу № UA 03-2013 MONINT від 26 листопада 2012 р. з компанією «Monsanto International Sart» (Швейцарія) надійшов на територію України також без порушення строків, передбачених нормами чинного законодавства України.

Зважаючи на наведені вище обставини, суд приходить до висновку про те, що доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є такими, що суперечать законодавству України, у зв'язку з чим нарахування і стягнення відповідачем пені є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18 жовтня 2013 року № 0005122206.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в розмірі 172,05 грн. (сто сімдесят одну гривню 05 копійок) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія».

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 25 листопада 2013 року