Постанова № 35657845, 28.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2013 року № 826/15724/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРАС"доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києвіпроскасування податкового повідомлення-рішення №0004892201 від 25.09.2013 рокуНа підставі ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕТРАС" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач або податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

У судовому засіданні 06.11.2013р. суд у відповідності до вимог ст. 122 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРАС" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складено акт від 10.09.2013р. №849/2201/36592100 (далі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень :

- пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, пп. 14.1.258 п. 14.1 ст. 14, п. 138.4, пп. 138.10.5 ст. 138, п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 1 849 393,0 грн., в т.ч. за 2 кв. 2011р. у сумі 921 364,00 грн., за 3 кв. 2011р. у сумі 530 207,00 грн., за 4 кв. 2011 р. у сумі 118 808,00 грн., за 1 кв. 2012р. у сумі 108 885,00 грн., за 2 кв. 2012 р. у сумі 127 026,00 грн., за 3 кв. 2012р. у сумі 11 856,00 грн., за 4 кв. 2012р. у сумі 31 247,00 грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0004892201 від 25.09.2013р., яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1 919 147,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1 849 393,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 69 754,00 грн.

Позивач не погоджується із прийнятими податковим органом податковим повідомленням-рішенням та вважає здійснені витрати такими, що відносяться до господарської діяльності позивача та відповідають нормам Податкового кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, висновки податкового органу щодо заниження позивачем зобов'язань з податок на прибуток підприємств були здійснені у зв'язку із:

- неправильним перерахунком доходів в результаті зміни суми компенсації вартості товару, внаслідок чого ТОВ "ПЕТРАС" занижено доходи на 650 182,30 грн., та завищено витрати на суму 2 841 440,50 грн. за період ІІ кварталу 2011р. - ІV кварталу 2012р.;

- віднесенням до складу витрат витрати на бензин, дизельне пальне, газ скраплений, запчастин для автомобілів без підтвердження документами бухгалтерського обліку зв'язку таких витрат із господарською діяльністю позивача, внаслідок чого з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. встановлено завищення витрат на збут на суму 4 211 089,00 грн.;

- завищенням фінансових витрат на суму 562 501,00 грн., внаслідок нецільового використання наданого банком ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" овердрафту, а саме використання його для надання поворотної фінансової допомоги іншим суб'єктам господарювання.

Відносно зміни суми компенсації товарів суд зазначає наступне.

Згідно п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Петрас» зменшено суму доходів, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на суму 656 606,00 грн., в т.ч. за 2 кв. 2011р. на суму 7 277,00 грн. (згідно даних декларацій з податку на прибуток підприємства від 09.08.2011р. № 9006422942), за 3 кв. 2011р. в сумі 10 465,00 грн. (згідно даних декларацій з податку на прибуток підприємства від 09.11.2011р. №9010549011), за 4 кв. 2011р. в сумі 24 365,00 грн. (згідно даних декларацій з податку на прибуток підприємства від 08.02.2012р. №9015529413), за 1 кв. 2012р. на суму 524 164,00 грн. (згідно даних декларацій з податку на прибуток підприємства від 08.05.2012 №9024941759), за 2 кв. 2012р. на суму 34 215,00 грн. (згідно даних декларацій з податку на прибуток підприємства від 03.08.2012 №9045857525), за 3 кв. 2012р. в сумі 47 170,00 грн. (згідно даних декларацій з податку на прибуток підприємства від 09.11.2012р. №9070173836), за 4 кв. 2012р. в сумі 9 625,00 грн. (згідно даних декларацій з податку на прибуток підприємства від 07.02.2013р. №9086840401). Вирахування з доходу здійснено в результаті зміни суми компенсації вартості товарів.

В зв'язку з тим, що у відповідних звітних періодах здійснено зменшення доходів, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, підприємством повинно бути здійснено перерахунок витрат зі знаком «-» від вартості товарів, по яких зменшено суму компенсації.

В порушення п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями ТОВ «Петрас» перерахунок витрат зі знаком «-» не здійснювався.

Таким чином, податковим органом правомірно встановлено завищення ТОВ «Петрас» витрат по коду рядка 05.1 „собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. на 650 182,30 грн., в т.ч. за 2 кв. 2011р. на суму 7 198,40 грн., за 3 кв. 2011р. в сумі 10 352,00 грн., за 4 кв. 2011р. в сумі 24 101,80 грн. за 1 кв. 2012р. на суму 518 503,00 грн., за 2 кв. 2012р. на суму 33 845,50 грн., за 3 кв. 2012р. в сумі 46 660,50 грн., за 4 кв, 2012р. в сумі 9 521,10 грн.

Вказані обставини, встановлені податковим органом у акті перевірки, позивачем у судовому засіданні спростовані не були.

Щодо віднесення до складу витрат витрати на бензин, дизельне пальне, газ скраплений, запчастин для автомобілів, суд зазначає наступне.

1) 25.06.2010р. між позивачем та ПпзІІ "Лукойл - Україна" укладено договір щодо придбання нафтопродуктів № К1209002190, відповідно до якого Постачальник зобов'язаний продати у власність Покупця товар (нафтопродукти) в обсязі виходячи із добового ліміту карти покупця, а покупець прийняти та оплатити товар.

Придбання товару підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому - передачі від 30.04.2011р. №KV1-034350 в сумі 163 716,00 грн. (ПДВ - 32 743,20 грн.), від 31.05.2011р. №KV1-042338 в сумі 190 486,00 грн., (ПДВ - 38 097,20 грн.), від 30.06.2011р. № KV1-052226 в сумі 211 289,00 грн. (ПДВ - 42 257,80 грн.), від 31.07.2011р. №KV1-062265 в сумі 214 978,00 грн. (ПДВ - 42 995,60 грн.), від 31.08.2011р. №KV1-070995 в сумі 192 971,00 грн. (ПДВ - 38 694,20 грн.), від 30.09.2011р. №KV1-080928 в сумі 174 196,00 грн. (ПДВ 34 839,20 грн.).

2) 01.01.2011р. між позивачем та ТОВ «Олга - Транс» укладено договір на поставку запчастин № 07/01/3, згідно якого Постачальник зобов'язується протягом дії договору поставити Покупцю товар (запасні частини для вантажних автомобілів).

Придбання запасних частин підтверджується видатковими накладними від 31.05.2011р. № РН-0000028 на суму 8 470,10 грн., крім того ПДВ 1 694,00 грн., від 30.06.2011р. № РН-0000038 на суму 52 471,60 грн., крім того ПДВ 10 494,30 грн., від 29.07.2011р. № РН-0000049 на суму 22 969,30 грн., крім того ПДВ 4 593,90 грн., від 31.08.2011р. № РН-0000060 на суму 58 633,60 грн., крім того ПДВ 11 726,70 грн., від 30.09.2011р. № РН-0000078 на суму 32 433,00 грн, крім того ПДВ 6 486,60 грн.

Згідно пп.14.1.36. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Витратами відповідно до пп.14.1.27. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигоду вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.4. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 p. № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», приведено перелік документів необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб): (1) накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; (2) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; (3) реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; (4) талон про проходження державного технічного огляду; (5) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; (6) для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

У товарно-транспортній накладній зазначається прізвище, ім'я, по батькові представника Замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати вантаж (п.10.8. Правил). Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (п.11.1. Правил)

Згідно п. 11.3. Правил дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом) (п. 11.5.).

Відповідно до п. 13.1. Правил перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

З наведених норм закону вбачається, що витрати платника податку мають підтверджуватися первинними документами бухгалтерського обліку. Автомобільні перевезення мають підтверджуватись товарно-транспортними накладними та дорожніми листами вантажного автомобіля.

У той же час, позивачем не було надано вказаних документів, які підтверджують використання позивачем належних йому автомобілів у власній господарській діяльності, що спричиняло б необхідність придбання палива та ремонт вказаних автомобілів.

Щодо завищення фінансових витрат на суму 562 501,00 грн., внаслідок нецільового використання наданого овердрафту, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується сторонами, ТОВ «ПЕТРАС» в якості позичальника укладено наступні кредитні договори:

- від 24.06.2011р. № 015/42/524 з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", граничний обсяг ліміту одержання кредитних коштів (для овердрафтів) - 15 000 000,00 грн., сума фактично отриманих кредитних коштів - 9 000 000,0 грн. Цільове використання - поповнення обігових коштів. Період фактичного одержання кредитних коштів - 2-4 кв. 2011р.

- від 24.06.2011р. № 015/42/524 з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", граничний обсяг ліміту одержання кредитних коштів (овердрафтів) - 1 500 000,00 грн., сума фактично отриманих кредитних коштів - 3 000 000,0 грн. Цільове використання - поповнення обігових коштів. Період фактичного одержання кредитних коштів - 1 кв. 2012р.

- додаткова угода від № 015/42/524-1 02.02.2012р до договору від 24.06.2011р. № 015/42/524 з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", граничний обсяг ліміту одержання кредитних коштів (для, овердрафтів) - 3 400 000,00 грн., сума фактично отриманих кредитних коштів - 13 600 000,00 грн. Цільове використання - поповнення обігових коштів. Період фактичного одержання кредитних коштів- 1-2 кв. 2012р.

- від 30.05.2012р. № 015/56/662 з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", граничний обсяг ліміту одержання кредитних коштів (для овердрафтів) - 2 100 000,00 грн., сума фактично отриманих кредитних коштів - 14 400 000,00 грн. Цільове використання - поповнення обігових коштів. Період фактичного одержання кредитних коштів - 2-4 кв. 2012р.

Податковим органом під час перевірки встановлено, що ТОВ «ПЕТРАС» у 2-4 кварталах 2011р. отримано овердрафт на суму 9 000 000,00 грн., у 1 кв. 2012р. отримано овердрафт на суму 3 000 000,00 грн., у 1 півріччі 2012р. отримано овердрафт на суму 13 600 000,00 грн., у 2-4 кварталах 2012 року отримано овердрафт на суму 14 400 000,00 грн.

У той же час, вказані суми овердрафту були використані не за цільовим призначенням, оскільки за рахунок вказаних коштів та обігових коштів підприємства було здійснено надання поворотної фінансової допомоги - всього на суму 78 336 800,00 грн., в т.ч. за 2-4 кв. 2011р. в сумі 11 305 000,00 грн., за 2012р. в сумі 67 031 800,0 грн.

Протягом 2-4 кварталів 2011р. в бухгалтерському обліку по рахунку 951 було нараховано та виплачено процентів за користуванням овердрафтом в розмірі 108 843,00 грн., у 1 півріччі 2012р. в розмірі 453 658,00 грн. У податковому обліку сума відсотків віднесена до фінансових витрат за 2-4 квартал 2011р. в сумі 108 843,00 грн., за 1 півріччя 2012р. в сумі 453 658,00 грн.

Відповідно до п. 14.1.258. ст. 14 Податкового кодексу України фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Згідно пп.14.1.36. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом?(виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Відповідно до пп. 14.1.27. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.10.5. статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Відповідно до п. 141.1. ст. 141 Податкового кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Враховуючи те, що одержані овердрафти було використано не за цільовим призначенням, податковим органом правомірно виключено віднесені позивачем до складу витрат виплати процентів по овердрафтам.

Позивачем в судовому засіданні не надано жодного належного та допустимого доказу цільового використання вказаних грошових коштів, а тому висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги надані сторонами докази та пояснення, а також керуючись внутрішнім переконанням, суд погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій