Рішення № 35653910, 20.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2013 р. Справа № 914/4056/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія", с.Мазанка, АР Крим.

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м.Львів

про стягнення 4 265,56 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Унгурян Н.І.- представник (довіреність №б/н від 01.02.2011р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за поставлену продукцію у сумі 3 300,73 грн., 223,75 грн. пені, 660,15 грн. штрафу та 80,93 грн. трьох відсотків річних, разом 4 265,56 грн.

Ухвалою суду від 01.11.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 20.11.2013р.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 01.11.2013р. долучив до матеріалів справи супровідним листом за вих.№12.14-01/129 від 19.11.2013р. (вх.№49105/13 від 20.11.2013р.) картку рахунку: 36 по контрагенту ОСОБА_3 за 17.10.2013р.-19.11.2013р.; копію фіскального чека від 22.10.2013р.; копію фіскального чека від 29.10.2013р.; копію фіскального чека від 30.10.2013р.; копію витягу з ЄДРПОУ від 12.11.2013р. та копію акту звірки станом на 23.10.2013р. Супровідним листом за вих. № 12.14-01/128 від 18.11.2013р. (вх.№49107/13 від 20.11.2013р.) повідомив суд про відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи між тими самими сторонами про стягнення заборгованості за поставлену продукцію, 3% річних за користування коштами позивача, пені та штрафу, а також про відсутність рішення цих органів з такого спору.

Окрім того, повідомив суд про часткову оплату відповідачем заборгованості за договором. Таким чином, станом на 20.11.2013р. основний борг відповідача за поставлену продукцію становить 3 105,73 грн.

Відтак представник позивача просив стягнути з відповідача 3 105,73 грн. основного боргу, 223,75 грн. пені, 660,15 грн. штрафу та 80,93 грн. трьох відсотків річних, всього 4 070,56 грн.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив вимог ухвали суду від 01.11.2013р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79022 0331588 0 від 05.11.2013р. - вручено 08.11.2013р. ( вх. №48047/13 від 13.11.2013р.).

Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцем проживання відповідача є наступна адреса: 79022, м.Львів, Залізничний район, вул.Корсунська, буд.30.

Таким чином, вищенаведене свідчить про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві, яка збігається із адресою, вказаною у поданому позивачем витязі.

Відтак, суд виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Слід зазначити, що станом на день розгляду справи (20.11.2013р.) відзив, докази витребувані ухвалою суду, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд,-

встановив:

22.08.2011р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" ( надалі - постачальник) в особі директора Львівської філії Маруняка Романа Теодоровича було укладено договір поставки № 000586, за умовами якого постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої, надалі за текстом - продукція та/або товар, в асортименті, партіями, згідно накладних, на умовах цього договору. Погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна партії продукції вказується у видаткових (товарних чи товарно-транспортних накладних), які є невід?ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.1.4 договору всі поставки продукції за накладними, оформленими сторонами протягом терміну дії даного договору, вважаються такими, що поставлені на підставі та в межах даного договору, навіть при відсутності вказівки (посилання) на даний договір в самій накладній.

У відповідності до п.2.3 договору ціна даного договору визначається виходячи із загальної вартості продукції, поставленої протягом терміну дії цього договору.

Згідно з п.п.2.5, 2.6 договору постачання партій продукції здійснюється постачальником протягом 3 ( трьох) робочих днів з моменту погодження сторонами усної заявки покупця. Заявка покупця не є невід?ємною частиною цього договору. Разом з продукцією постачальник зобов'язаний надати покупцю такі документи: накладну /ТТН ( із зазначенням асортименту, кількості, ціни та загальної вартості партії продукції); податкову накладну; документи, що підтверджують якість продукції, щопоставляється. Водночас, підписана сторонами накладна / ТТН свідчить, що постачальник передав дані документи покупцеві.

Порядок оплати за поставлену продукцію врегульований п.п. 2.7, 2.8 та 2.9 договору. Зокрема, передбачено, що покупець оплачує вартість кожної партії поставленої продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів у касу постачальника. Підстава для оплати продукції, отриманої покупцем за цим договором є видаткова накладна, або ТТН №1-ТН/алког/ або цей договір. Грошові кошти, що надходять від покупця в оплату за отриману за договором продукцію зараховуються постачальником у рахунок погашення заборгованості покупця послідовно, починаючи з першої за датою видачі неоплаченої накладної/ ТТН. Покупець зобов'язується оплатити кожну придбану за цим договором партію продукції не пізніше 7 (семи )календарних днів з моменту її передачі.

В силу п. 2.10 вищенаведеного договору моментом передачі партії продукції (датою поставки) і моментом переходу права власності на продукцію є дата фактичного отримання продукції, зазначена покупцем в підписаній сторонами видатковій накладній на дану продукцію. У разі відсутності відмітки покупця на примірнику видаткової накладної постачальника про дату фактичного отримання продукції, датою поставки і моментом переходу права власності на продукцію вважається дата видачі накладної.

На додаток, пунктом 2.14 передбачено, що моментом виконання зобов'язання покупця по оплаті продукції вважається дата зарахування грошових коштів в повному розмірі на поточний рахунок постачальника.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку відповідачу продукції, що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними, зокрема: видатковою накладною № РН-32-070884 від 28 листопада 2012р. на суму 3 818,88 грн.; видатковою накладною № РН-32-075122 від 19 грудня 2012р. на суму 2774,88 грн. З огляду на вищенаведені видаткові накладні, товар було поставлено на загальну суму 6 593,76 грн.

Одержання продукції відповідачем підтверджується його підписом та печаткою (штампом) у видаткових накладних, згідно порядку передбаченому п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей 9 затв. наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99)

Однак, відповідач в порушення умов договору, оплатив поставлену йому продукцію лише частково. Як вбачається із позовної заяви відповідачем було проплачено 3 293,03 грн. за поставлену продукцію. Таким чином, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становила 3 300,73 грн.

Позивач керуючись умовами п.4.1, у зв'язку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу штраф в розмірі 20% від неоплаченої продукції, що становить 660, 15 грн.

Окрім того, позивач нарахував пеню у сумі 223,75 грн. та три відсотків річних у сумі 80,93 грн.

Однак, на момент розгляду справи в суді відповідачем було додатково сплачено 195,00 грн., у зв'язку з чим основний борг зменшився до 3 105,73 грн.

З огляду на вказане позивач просить стягнути з відповідача 3 105,73 грн. основного боргу, 223,75 грн. пені, 660,15 грн. штрафу, 80,93 грн. три відсотки річних, разом 4 070,56 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується видатковими накладними на загальну суму 6 593,76 грн., а саме: видатковою накладною № РН-32-070884 від 28 листопада 2012 р. на суму 3 818,88 грн. та видатковою накладною № РН-32-075122 від 19 грудня 2012р. на суму 2 774,88 грн.

За умовами п.2.1 договору ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість продукції, що продається за цим договором, вказується в додатковій угоді (додатку/специфікації до цього договору) або можуть узгоджуватися сторонами при підписанні накладної (их) і вказується в них (накладних).

Зважаючи на те, що між сторонами не було укладено додаткової угоди, тому єдиним підтвердженням погодження сторонами умов щодо ціни, асортименту, номенклатури, найменування та кількості продукції є підписання ними видаткових накладних.

Таким чином, факт підписання вищезазначених накладних та засвідчення їх печатками сторін свідчить про відсутність у відповідача будь-яких претензій щодо ціни, асортименту, номенклатури, найменування та кількості продукції та підтверджує прийняття ним поставленого товару.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.9 договору встановлено, що покупець зобов'язується оплатити кожну придбану за цим договором партію продукції не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту її передачі.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і яка фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Незважаючи на вищенаведені положення закону та договору, відповідачем було лише частково оплачено поставлену за договором продукцію. Факт часткової оплати підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками.

Відтак, основний борг відповідача за вищезазначеним договором становить 3 105,73 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 3 105,73 грн., є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Провадження у справі в частині стягнення 195,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі ч.1 п.1-1ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору щодо вказаної суми.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних виконаний позивачем, суд встановив, що до стягнення з відповідача правомірно підлягає 3% річних у сумі 80,93 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 4.1 договору у разі недотримання термінів оплати продукції, зазначених у п.2.9 цього договору, покупець оплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення. У разі якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів покупець, крім того, зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Як вбачається із розрахунку пені позивач, при її нарахуванні правомірно взяв до уваги обмеження розміру пені визначеного Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань.

Відтак, до стягнення з відповідача правомірно підлягає нарахована позивачем пеня в сумі 223,75 грн. та штраф в сумі 660,15 грн., що становить 20 % від неоплаченої продукції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку підставності позову до задоволення частково.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжними дорученнями №929333 від 21.10.2013р. на суму 1720, 50 грн.

Судовий збір, відповідно до вимог ст.49 ГПК покладається на відповідача повністю, оскільки борг частково був сплачений після порушення провадження у справі, а спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 610, 611 612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232, 265 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 44, 49, 64, 75, ч.1 п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (юридична адреса: АДРЕСА_1; поштова адреса:АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (юридична адреса: 97530, Автономна Республіка Крим; Сімферопольський район; с.Мазанка, вул.Садова 19; поштова адреса: 01135, м. Київ, пр.Перемоги, 5-А; п/р 2600176697 в КРД ВАТ "Райффайзен банк "Аваль" м. Київ; МФО 380805, код ЄДРПОУ 36499654) основний борг в сумі 3 105,73 грн., 223,75 грн. пені, 660,15 грн. штрафу; 3 % річних 80,93 грн. та 1 720,50 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 195,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 25.11.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.