Рішення № 35653903, 26.11.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2013 Справа № 917/2036/13

за позовом Виконавчого комітету Миргородської міської ради, вул. Незалежності, 17, м. Миргород, Полтавська обл., 37600

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Державної казначейської служби України у Миргородському районі Полтавської області, вул. Якова Усика, 15, м. Миргород, 37600

до Приватного підприємства "Ангронафта", вул. П.Комуни, 40 А, м. Полтава, 36000

про зобов'язання до виконання мирової угоди від 10 липня 2012 року шляхом стягнення 549 289,87 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: Николенко К.С., довіреність № 739/01-35 від 01.10.2013 р.;

від відповідача: не з'явилися;

від третьої особи : Ткаченко А.М., довіреність № 03-12/1357 від 22.11.2013 р...

26.11.2013 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява Виконавчого комітету Миргородської міської ради до Приватного підприємства "Ангронафта" про зобов'язання до виконання мирової угоди від 10 липня 2012 року шляхом стягнення 549 289,87 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеної між сторонами 10.07.2012 р. мирової угоди, яка затверджена ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.07.2012 р. у справі № 18/3049/11 за позовом Виконавчого комітету Миргородської міської ради про стягнення з Приватного підприємства "Ангронафта" 581 254,64 грн., з яких 551 472,61 грн. заборгованість зі сплати внеску з пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та 29 782,03 грн. пеня.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду (п. 5 ухвали від 14.10.2013 р. про порушення провадження у даній справі та п. 6 ухвали від 07.11.2013 р. про відкладення розгляду даної справи) не виконав, причин щодо цього не повідомив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у пп. 3.9.2 постанови від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, пояснення представника позивача та третьої особи щодо можливості розгляду спору за відсутності представника відповідача, закінчення строку вирішення спору, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України, відсутність клопотання про його продовження, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Представник позивача на задоволенні позову наполягає за мотивами, викладеними у позовній заяві.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Державної казначейської служби України у Миргородському районі Полтавської області - позовні вимоги підтримує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, оцінивши надані документальні докази, суд,

встановив :

15.12.2011 р. господарським судом Полтавської області прийняте рішення у справі № 18/3049/11 - за позовом Виконавчого комітету Миргородської міської ради про стягнення з Приватного підприємства "Ангронафта" 581 254,64 грн., з яких 551 472,61 грн. заборгованість зі сплати внеску з пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та 29 782,03 грн. пеня, яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства "Ангронафта" 551 472,61 грн. боргу, 14 891,02 грн. пені, 5 812,55 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10.07.2012 р. між Виконавчим комітетом Миргородської міської ради та Приватним підприємством "Ангронафта" укладено мирову угоду відповідно до ст. 121 ГПК України, згідно п. 2 якої сторони домовилися про наступне :

- розстрочити виконання рішення суду до 31.08.2013 р.;

- у вересні 2012 р. Приватне підприємство "Ангронафта" зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок Виконавчого комітету Миргородської міської ради суму 22 412,18 грн., а з 01 жовтня 2012 р. по 31 серпня 2013 року по 50 000,00 грн. щомісячно.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.07.2012 р. у справі № 18/3049/11 затверджено зазначену мирову угоду.

За даними позивача, відповідач на виконання умов мирової угоди сплатив 23 122,31 грн., а саме: 22 412,18 грн. 30.11.2012 р., 701,13 грн. 13.02.2013 р. та 09,00 грн. 15.02.2013 р..

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 01.03.2013 р. про сплату грошових коштів.

Постановою від 20.11.2013 р. державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції відмовлено у відкритті виконавчого провадження ухвали господарського суду Полтавської області від 18.07.2012 р. у справі № 18/3049/11.

Вважаючи свої права порушеними, Виконавчий комітет Миргородської міської ради звернувся до суду з даним позовом про зобов'язання Приватного підприємства "Ангронафта" до виконання мирової угоди від 10 липня 2012 року шляхом стягнення 549 289,87 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеної між сторонами 10.07.2012 р. мирової угоди, яка затверджена ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.07.2012 р. у справі № 18/3049/11 за позовом Виконавчого комітету Миргородської міської ради про стягнення з Приватного підприємства "Ангронафта" 581 254,64 грн., з яких 551 472,61 грн. заборгованість зі сплати внеску з пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та 29 782,03 грн. пеня.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Мирова угода за своєю правовою природою у відповідності з нормами Цивільного кодексу України є правочином, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України підлягає обов'язковому виконанню. Заінтересована сторона (стягувач) не позбавлена права звернутися до суду з позовною заявою про спонукання до виконання мирової угоди, оскільки згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів сторони є примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.04.1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" (із змінами та доповненнями, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України "Про виконавче провадження") виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Тобто, Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. За приписами ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню державною виконавчою службою підлягають, зокрема, ухвали судів у господарських справах. Стаття 18 вказаного Закону містить вимоги до виконавчого документу.

Як роз'яснив пленум Вищого господарського суду України у п. 7.9 постанови від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", судом може бути затверджено мирову угоду на підставі статті 121 ГПК України лише за умови наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення згідно з Законом України "Про виконавче провадження". Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження у справі припинено. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК України та статтею 18 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою. У випадках невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, укладеної в процесі виконання судового рішення і затвердженої господарським судом, заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця на підставі статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю угоду. Якщо ухвала про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам, встановленим для виконавчих документів (стаття 18 Закону України "Про виконавче провадження"), і державним виконавцем з цих підстав буде відмовлено у відкритті виконавчого провадження, заінтересована сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, в разі задоволення якого господарським судом видається відповідний наказ.

З матеріалів справи вбачається наступне :

- ухвала господарського суду Полтавської області від 18.07.2012 р. у справі № 18/3049/11 про затвердження мирової угоди не містить відомостей для визнання її виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою. Так, згідно постанови від 20.11.2013 р. старший державний виконавець Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції відмовив в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: відсутня резолютивна частина виконавчого документу;

- відповідач ухиляється від виконання умов мирової угоди.

Таким чином, з урахуванням викладеного, позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при пред'явленні даного позову судові витрати у вигляді судового збору в сумі 10 985,80 грн. покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Приватне підприємство "Ангронафта" (вул. П.Комуни, 40 А, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код юридичної особи 30830306) виконати укладену між сторонами мирову угоду від 10 липня 2012 року, затверджену ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.07.2012 р. у справі № 18/3049/11 шляхом стягнення з Приватного підприємства "Ангронафта" (вул. П.Комуни, 40 А, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код юридичної особи 30830306) на користь Виконавчого комітету Миргородської міської ради (вул. Незалежності, 17, м. Миргород, Полтавська обл., 37600, ідентифікаційний код юридичної особи 04057468) :

- на р/р 31517921700012 ГУДКСУ в Полтавській області м. Полтава, МФО 831019, ЗКПО 37845125, КБКД 24170000, одержувач УК Миргородського району м. Миргорода - 549 289,87 грн.;

- на р/р 31411544700012 ГУДКСУ в Полтавській області м. Полтава, МФО 831019, ЗКПО 37845125, КБКД 24060300, одержувач УК Миргородського району м. Миргорода - 10 985,80 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати учасникам процесу за адресами, зазначеними у його вступній частині.

Повне рішення складене 27.11.2013 р..

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.