Рішення № 35653907, 28.11.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2013 Справа №917/1956/13

За позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго", пров. Луговий, 11, м. Миргород, 37600

до Управління державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області, вул.Зигіна, 32-А, м. Полтава, 36000

про стягнення грошових коштів в сумі 15 953,66 грн.

Суддя Плотницька Н.Б.

Представники сторін:

від позивача: Новицька Т.А. дов. №1292 від 23.10.2013,

від відповідача: Катренко І.М., дов. №9/1-2118/Пр від 14.06.2013.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №122/№Мр-35/12 від 16 березня 2012 року в розмірі 15 953,66 грн., з яких: 14 458,67 грн. - сума основного боргу, 349,63 грн. - 3% річних, 73,70 грн. - інфляційні втрати, 1 071,66 грн. - пеня.

Від Позивача через канцелярію суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№14732 від 17.10.2013), в якій Позивач заявив, що основний борг у сумі 14 458,67 грн. було сплачено Відповідачем 08.10.2013

Представник Позивача в судовому засіданні заявив про сплату Відповідачем основного боргу, просив провадження у цій частині припинити. В іншій частині позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. №161920 від 12.11.2013), в якому повідомив про сплату суми основного боргу; клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (вх. №16191 від 12.11.2013).

Судом роз'яснено Відповідачу, що право суду, передбачене статтею 83 ГПК України, зменшувати у виняткових випадках розмір заявленої до стягнення неустойки стосується у даній справі лише пені та не стосується стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, які за своєю природою не є штрафними санкціями. Подане клопотання відповідача буде розглянуто судом при винесенні рішення по справі.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

16 березня 2012 року між Управлінням державної служби охорони при УМВС в Полтавській області (далі - Відповідач) та Обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Миргородтеплоенерго" (далі - Позивач) було укладено договір №Мр-35/12 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти (далі - Договір). Згідно умов договору Позивач надає послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодагентами) протягом 2012 року за адресою Відповідача, а Відповідач приймає та оплачує такі послуги.

Розділом 4 Договору та п. 1.3 додатку №1 до Договору визначено, що розрахунки проводяться після пред'явлення Позивачем рахунку на оплату послуг, шляхом перерахування до останнього числа поточного звітного місяца Відповідачем грошових коштів у сумі, вказаній у рахунку, на поточний рахунок Позивача, відповідно до затверджених в установленому порядку тарифів.

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За період з квітня 2012 року по грудень 2012 року за надані послуги Відповідачу нараховано до сплати 14 458,67 грн., проте Відповідачем дані послуги оплачені не були.

Після порушення провадження у справі Відповідач сплатив суму основного боргу у повному обсязі, що підтверджується заявою Позивача та не заперечується Відповідачем. Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 14 458,67 грн. підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник "господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 7.3.1 Договору в разі несвоєчасної оплати Відповідачем рахунків, він зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком Позивача, перевіреним судом, з Відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 1 071,66 грн. Беручи до уваги клопотання Відповідача про зменшення штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Судом визнано поважними обставини, викладені у клопотанні Відповідача, а тому суд зменшує на 50% суму нарахованої пені. Таким чином, до стягнення з Відповідача підлягає 535,83 грн. пені.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно статті 625 ЦК України у зв'язку з невиконанням зобов'язання по оплаті за відпущену теплову енергію відповідачу нараховано 349,63 грн. 3% річних, 73,70 грн. інфляційних втратза період з 01.04.2012 по 31.12.2012, які підлягають стягненню в судовому порядку.

Статтею 49 ГПК України встановлено правила розподілу судових витрат за результатами вирішення спору, відповідно до яких у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

В разі якщо зазначені дії є наслідком дій відповідача (погашення боргу після звернення позивача з позовом до суду), то припиняючи провадження у справі, згідно з положеннями частини третьої статті 80 ГПК України суд має вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами (покладення таких на позивача або на відповідача у справі).

Звернення позивача до суду обумовлено порушеннями умов договору саме з боку відповідача, припинення існування спору по стягненню частини основного боргу відбулось через погашення його відповідачем вже після порушення провадження у справі за поданим позовом.

Зважаючи на викладене, суд покладає витрати по сплаті судового збору на Відповідача в сумі 1 720,50 грн.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 14 458,67 грн. провадження у справі припинити.

3. Стягнути з Управління державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області (вул.Зигіна, 32-А, м. Полтава, 36000, код 08596989) на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго" (пров. Луговий, 11, м. Миргород, 37600, код 25682207) 349,63 грн. 3% річних, 73,70 грн. інфляційних втрат, 535,83 грн. пені та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 02.12.2013.

Суддя Плотницька Н.Б.