Рішення № 35653862, 26.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2013 р. Справа № 914/3970/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. при секретарі Марітчак С.Т., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресін», м.Харків

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Дрогобич Львівської області

про стягнення заборгованості

За участю представників:

від позивача: Данилко Р.Б. та Литовченко Л.Л. - представники (довіреність б/н від 22.11.2013р.);

від відповідача: не з'явився;

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутніх представників позивача в судових засіданнях не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресін», м.Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Дрогобич Львівської області про стягнення основного боргу в сумі 62 263 грн. 05 коп. та 3% річних у сумі 3 817 грн. 55 коп.

Ухвалою суду від 23.10.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.11.2013р. З метою повного і всестороннього з'ясування всіх обставин спору, для забезпечення можливості надання доказів по справі ухвалою суду від 05.11.2013р. розгляд справи відкладено .

В судове засідання 26.11.2013р. представники позивача явку забезпечили, позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві і просять суд позов задоволити повністю. В судовому засіданні представником позивача подано письмові заяви, в яких позивач уточнив позовні вимоги , зазначивши про стягнення за позовом 62263,05грн. основного боргу та 3 817,55 грн. 3% річних, а також зазначив, що договір №ДГ-0000166 від 08.07.20111р. не укладався і поставка товару здійснювались за видатковими накладними: №РН-Л000517 від 13.09.2011р.; №РН-Л000725 від 23.11.2011р.; РН-Л000738 від 29.11.2011р.; РН-Л000756 від 06.12.2011р.; №РН-Л000559 від 08.12.2011р. .

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав. Причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення № 8210900009945 та № 8210900014825. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача, станом на 26.11.2013р. не поступало.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Дослідивши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

13.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю (постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки №10/ЛВ.

Згідно із п.1.1. договору №10/ЛВ від 13.09.2011р в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена сторонами у накладній, що є невід'ємною частиною до цього договору.

Пунктом 2.1. договору №10/ЛВ від 13.09.2011р. сторони встановили, що кількість товару, що постачається, ціна за одиницю, асортимент, вказуються в накладній на товар, що є невід'ємною частиною до цього договору. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця при передачі товару, що посвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін. Підписання відповідної накладної на отриманий за договором товар з боку покупця свідчить про прийняття товару за кількістю та якістю (п.2.7. договору).

За умовами п.4.1 договору №10/ЛВ від 13.09.2011р. оплата товарів покупцем здійснюється за загальною ціною товару, який було поставлено у відповідний період та вказаного в накладній на товар шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника. У випадку поставки товару партіями - оплата здійснюється за конкретно отриману партію товару, вказану в накладні на умовах визначених цим договором .

Відповідно до п.4.3.1. договору оплата товару, що становить 100% грн. від загальної ціни, зазначеної в п.2.1. цього договору сплачується у відповідності цього договору по терміну до наступної поставки товару, в порядку визначеному даним договором. Оплата повинна бути здійснена в передбачені строки.

Згідно із п.7.1. та п.7.2. додатку №1 до договору поставки №10/ЛВ від 13.09.2011р., яким сторони внесли зміни до даного договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п.7.1. цього договору та закінчується 31.12.2012р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Позивач зазначає у позовній заяві, що на виконання умов договору поставки №10/ЛВ від 13.09.2011р., позивач поставив відповідачу товари на загальну суму 131 509,05грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №РН-Л000517 від 13.09.2011р. на суму 25 158 грн. 48 коп.; №РН-Л000725 від 23.11.2011р. на суму 25 295 грн. 94 коп.; РН-Л000738 від 29.11.2011р. на суму 1 168 грн. 99 коп.; РН-Л000756 від 06.12.2011р. на суму 26 791 грн. 20 коп. та №РН-Л000559 від 08.12.2011р. на суму 1 320 грн. 00 коп., №Л005 від 05.01.2012р. на суму 23 337 грн. 49 коп.; №Л20 від 25.01.2012р. на суму 24 246 грн. 00 коп.; №Х00000171 від 03.02.2012р. на суму 3 675 грн. 67 коп. та №Х00000271 від 21.02.2012р. на суму 515 грн. 28 коп., які підписані представниками обох сторін та скріплені їх печатками.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (із внесеними змінами та доповненнями) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч.1 ст.9 Закону).

Згідно з п.2.1 Положення «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995р. №88 (із внесеними змінами та доповненнями) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування (п.п.1.2 п.1 Положення).

Як вбачається із змісту представлених суду накладних , судом встановлено, що накладні: №Л005 від 05.01.2012р. на суму 23 337 грн. 49 коп.; №Л20 від 25.01.2012р. на суму 24 246 грн. 00 коп.; №Х00000171 від 03.02.2012р. на суму 3 675 грн. 67 коп. та №Х00000271 від 21.02.2012р. на суму 515 грн. 28 коп. визначають призначенням платежу договір № 10/ЛВ від 13.09.11р., при цьому видаткові накладні визначають призначенням платежу договір №ДГ-0000166 від 08.07.11р., а саме: №РН-Л000517 від 13.09.2011р. на суму 25 158 грн. 48 коп.; №РН-Л000725 від 23.11.2011р. на суму 25 295 грн. 94 коп.; РН-Л000738 від 29.11.2011р. на суму 1 168 грн. 99 коп.; РН-Л000756 від 06.12.2011р. на суму 26 791 грн. 20 коп. та №РН-Л000559 від 08.12.2011р. на суму 1 320 грн. 00 коп. .

Відповідно до наданих суду письмових та усних пояснень представника позивача, за накладними №РН-Л000517 від 13.09.2011р. на суму 25 158 грн. 48 коп.; №РН-Л000725 від 23.11.2011р. на суму 25 295 грн. 94 коп.; РН-Л000738 від 29.11.2011р. на суму 1 168 грн. 99 коп.; РН-Л000756 від 06.12.2011р. на суму 26 791 грн. 20 коп. та №РН-Л000559 від 08.12.2011р. на суму 1 320 грн. 00 коп. . відбулася бездоговірна поставка товару, а договір №ДГ-0000166 від 08.07.11р. на який містяться посилання в даних накладних відсутній та між сторонами не укладався.

Відповідно до змісту видаткових накладних , які є предметом дослідження, дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між сторонами правовідносин поставки.

На виконання своїх зобов'язань, ФОП ОСОБА_1 здійснив часткову оплату в сумі 69 246 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою №1306-28107/13 банку про надходження коштів по рахунку позивача від відповідача. Таким чином, враховуючи дані обставини сума заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар , становить 62 263 грн. 05 коп.

Позивач на адресу відповідача направляв: лист №3/03 від 06.03.2012р., що підтверджується фіскальним чеком №8177 від 06.03.2012р.; вимогу №55/12 від 30.04.2012р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8210900008221 та претензію № 55/24 від 18.07.2013р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8210900008680, в яких просив відповідача погасити заборгованість в сумі 62 263 грн. 05 коп.. Однак дані листи залишені без відповіді та задоволення.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за цього певну грошову суму.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. За таких обставин факт отримання відповідачем товару і видаткові накладні, подані позивачем на підтвердження свої х вимог, є самостійною підставою для виникнення обовязку у відповідача здійснити розрахуни за отриманий товар (Постанова Вищого господарського суду України від 20.09.2012р. №12/5026/556/2012, Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».)

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 62 263 грн. 05 коп.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних 3 817 грн. 55 коп. , за прострочення оплати по видаткових накладних РН-Л000756 від 06.12.2011р., №Л005 від 05.01.2012р.; №Л20 від 25.01.2012р. ; №Х00000171 від 03.02.2012р..

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача щодо основного боргу в сумі 62 263, 05 грн. та 3% річних у сумі 3817,55 грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресін» (61058, м.Харків, вул.Сумська, 53, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36988495) 62 263 грн. 05 коп. - основного боргу, 3 817 грн. 55 коп. - 3% річних та 1 720 грн. 50 коп. - судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 29.11.2013р.