Постанова № 35651569, 30.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року Справа № 876/6730/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Левицької Н. Г., Рибачука А. І.;

за участю секретаря судового засідання - Дяківнич Г. Й.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» до Державної податкової інспекції в Чортківському районі Тернопільської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2013 року Тернопільським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» до Державної податкової інспекції в Чортківському районі Тернопільської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 16 листопада 2012 року № 0000642301, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 9 160 463 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що податкові органи наділені повноваженнями контролювати дотримання платниками податків норм податкового та окремих норм господарського законодавства у випадках, прямо передбачених законом. Функції контролю за дотриманням норм земельного законодавства до повноважень органів державної податкової служби не належить. Відповідно, порушення платниками норм іншого законодавства, дотримання якого не контролюється органами державної податкової служби, не можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої нормами Податкового кодексу України.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року у позові відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що позивачем здійснюється самочинне будівництво, а тому господарські операції пов'язані із забудовою земельної ділянки не є правомірними, відбуваються поза межами закону та здійснення господарської діяльності товариством.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийти нову, якою повністю задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням обладнання, підтверджені оформленими відповідно до вимог законодавства ВМД, що є підставою для віднесення сум до податкового кредиту у відповідно із п. 198.1, 198.2, 198.6, ст. 198, п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Судом апеляційної інстанції заслухано суддю-доповідача, пояснення представників сторін, досліджено матеріали справи та проаналізовано доводи апеляційної скарги, внаслідок чого зроблено висновок про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за період з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2012 року, результати якої оформлено актом № 671/22/37694603 від 22 жовтня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - завищено суму податкового кредиту за липень 2012 року на 1 339 836 грн, за серпень 2012 року на 7821013 грн та завищення від'ємного значення за липень у сумі 1339450 грн, за серпень 2012 року - 7821013 грн. Також завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 Декларації): за липень 2012 року - на 386 грн, за серпень 2012 року - на 1339836 грн.

На підставі згаданого акту перевірки 16 листопада 2012 року Державною податковою інспекцією в Чортківському районі Тернопільської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000642301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9160463 грн.

За наслідками оскарження платником податків згаданого рішення податкового органу в адміністративному порядку таке залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України суд апеляційної інстанції непогоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з положеннями пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Як передбачено п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзац. 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування є реальність господарських операцій та реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За змістом ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що реальність проведених операцій підтверджується копіями наявних в матеріалах справи первинних документів, змістом акту перевірки та не заперечується відповідачем.

Згідно із ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» було придбано комплекс (Договір купівлі-продажу від 30.12.11 р.), який розташований на земельній ділянці площею 20 га, яку підприємство орендує у Чортківської районної державної адміністрації. Відповідно, дана земельна ділянка взята в оренду у Чортківської районної державної адміністрації, за адресою: Тернопільська обл., Чортківський р-н. с. Товстеньке, вул. Центральна, 57. Згідно з договором оренди землі від 31.01.12р., наданим Чортківською районною державною адміністрацією, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування комплексу, цільове призначення земельної ділянки - землі для іншого сільськогосподарського призначення, забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Згідно з розпорядженням Тернопільської обласної державної адміністрації від 06.08.2012 р., товариству з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» передано земельну ділянку площею 20 га в оренду на 49 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд промислового підприємства (обслуговування придбаного комплексу крохмального заводу) за рахунок земель, що перебувають у його користуванні (землі сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями та дворами), за межами населених пунктів на території Товстеньківської сільської ради Чортківського району. Товариство з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» зобов'язується виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України.

Відповідно до листа інспекції сільського господарства в Тернопільській області № 1635 від 08.10.2012 р., товариство з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» використовує без правовстановлюючих документів земельну ділянку площею 20,0 га для будівництва виробничого комплексу на території Товстеньківської сільської ради Чортківського району.

На запит ДПС у Тернопільській області № 12812/10/22-130/431 від 02.10.2012 р. товариством з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» не надано дозвільні документи на забудову вказаної земельної ділянки.

Тобто, підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість став висновок перевірки, що відсутність довільних документів на проведення забудови земельної ділянки не дає права формувати податковий кредит за наслідками проведених операцій із забудови такої ділянки.

Суд апеляційної інстанції вважає таке твердження податкового органу невірним зважаючи на наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», який набув чинності 12.03.2011 року.

Відповідно до роз'яснення, викладеного в рішенні Конституційного Суду України від 03 лютого 2009 року № 4-рп/2009 (справа № 1-7/2009 за конституційним поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 4, 8, 10, підпункту «б» підпункту 2 пункту 13, пунктів 14, 17 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та сприяння інвестиційній діяльності у будівництві»), нормативне регулювання є формою впорядкування суспільних відносин і має здійснюватися його суб'єктами у визначених законом межах.

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю), і органи, уповноважені його здійснювати. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний контроль у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує його на це та не визначає повноважень такого органу.

Згідно із ст. 41 Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи вищевказані норми законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що органи державної податкової служби, як контролюючі органи, не наділені компетенцією здійснювати державний контроль у сфері містобудування, зокрема в архітектурно-будівельній частині.

Крім цього, чинним податковим законодавством не передбачено вимагати у суб'єкта господарської діяльності дозвільної та технічної документації на проведення будівництва.

В даному випадку повноваженнями на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю наділена лише Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи, які відповідно мають право здійснювати перевірку наявності у відповідного суб'єкта господарювання спеціального дозволу на будівництво.

Таким чином суд апеляційної інстанції вважає, що дії відповідача по здійсненню перевірки щодо встановлення наявності у позивача дозволу на будівництво є протиправними та такими, що вчинені в порушення вимог діючого законодавства.

Виникнення у платника податків права на податковий кредит не залежить від дотримання ним вимог цивільного та господарського законодавства під час провадження господарської діяльності.

Тобто, порядок оформлення дозвільної документації під час будівництва об'єкта немає безпосереднього впливу на реалізацію платником податків права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, отриманих і сплачених ним у зв`язку з придбанням послуг по будівництву об`єкта.

Аналізуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000642301 від 16 листопада 2012 року форми «В4» про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість прийнято необґрунтовано, нерозсудливо та без дотримання балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року в справі № 819/526/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» до Державної податкової інспекції в Чортківському районі Тернопільської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Чортківському районі Тернопільської області державної податкової служби № 0000642301 від 16 листопада 2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: Н. Г. Левицька

А. І. Рибачук

Постанову складено в повному обсязі 04 листопада 2013 року