Рішення № 35646567, 25.11.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3956/13 25.11.2013 25.11.2013 25.11.2013

Провадження №22-ц/784/3185/13

Головуючий у першій інстанції Сухаревич З.М.

Категорія 5 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Рішення

Іменем України

25 листопада 2013 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Шолох З.Л., Серебрякової Т.В.,

з секретарем судового засідання Романенко Ю.О.,

за участю: позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представників відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 і

ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6 на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 27 березня 2013 року, ухваленого за

позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8 і ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Адміністрація Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Комунальне підприємство «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», про зміну розміру часток житлового будинку, що знаходиться в спільній частковій власності та визнання права власності відповідно до розміру часток,

за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3 і ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Адміністрація Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Комунальне підприємство «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Миколаївське МБТІ»), Миколаївська міська рада, про зміну розміру часток житлового будинку, що знаходиться в спільній частковій власності та визнання права власності відповідно до розміру часток,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_8 і ОСОБА_5 про зміну розміру часток житлового будинку АДРЕСА_1, який знаходиться в їх спільній частковій власності та визнання права власності відповідно до розміру часток.

В обґрунтування позову вказував, що вказаний житловий будинок належить сторонам по справі на праві спільної часткової власності. Зокрема, за ним зареєстрована 13/50 частка, за ОСОБА_8 - 3/25 частка, за ОСОБА_5 - 9/25 частка.

Окрім того, рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 13 вересня 2006 року визнано спадщину, а саме 13/50 частки вказаного житлового будинку, яка відкрилась після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відумерлою та передано її територіальній громаді Миколаївського міськвиконкому.

В зв'язку з тим, що він та відповідач ОСОБА_8 здійснили капітальний ремонт частини житлового будинку, що позначений на плані літ.А, житлової прибудови літ.А1, та житлового будинку, що позначений на плані літ.Б. й ввели їх в експлуатацію, внаслідок чого змінився розмір їх ідеальних часток, позивач просив визначити розмір часток співвласників житлового будинку, визнавши, що його частка в житловому будинку, яка розрахована КП «Миколаївське МБТІ», становить 47/100 часток, а відповідача ОСОБА_8 - 53/100 часток. При цьому, останній зазначав, що частка, що належить ОСОБА_5 до перерахунку часток не увійшла, у зв'язку з тим, що вона була зруйнована. Також просив визнати право власності відповідно до розміру часток.

У лютому 2013 року ОСОБА_8 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Адміністрація Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради, КП «Миколаївське МБТІ», про зміну розміру часток житлового будинку, що знаходиться в спільній частковій власності та визнання права власності відповідно до розміру часток, який ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 11 березня 2013 року об'єднаний в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2013 року позов ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_8 задоволено. Визначено, що частки співвласників будинку АДРЕСА_1 складають: ОСОБА_3 - 47/100 частин, ОСОБА_8 - 53/100 частин. Визнано за кожним із них право власності відповідно до розміру ідеальних часток.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просили його скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що 06 жовтня 2011 року набрало законної сили рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 11 липня 2011 року, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно положень ст.ст.21,24,41 Конституції України, ст.ст.319,358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності. Право приватної власності є непорушним. Припинення такого права можливе лише на підставі і в порядку, передбачених законом.

Правовий режим спільної часткової власності визначається Главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники мають рівні права.

Поняття спільної часткової власності викладено у ч.1 ст.356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно із ч.3 ст.357 ЦК України, співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Разом з тим, ч.4 ст.357 ЦК України передбачено, що співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Пленум Верховного Суду України в п.12 постанови від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» № 7 (з наступними змінами) роз'яснив, що при розгляді спорів між учасниками спільної часткової власності на жилий будинок про зміну часток суди повинні враховувати, що такі вимоги можуть бути задоволені, якщо учасник спільної власності збільшить у ньому за свій рахунок корисну площу будинку (жилих і підсобних приміщень) шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної з дозволу виконавчого комітету місцевої ради і за згодою решти учасників спільної власності.

Спорудження господарських будівель (сараїв, гаражів тощо) не є підставою для збільшення встановленого раніше розміру частки в праві власності на будинок.

За правилами ч.с.1, 2 ст.349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, сторонам на праві спільної часткової власності належить житловий будинок АДРЕСА_1, який в цілому складається із двох житлових будинків під літерами «А-1» і «Б-1» та господарських будівель та споруд.

Згідно довідки КП «Миколаївське МБТІ» слідує, що позивачу належить 13/50 частка, відповідачу ОСОБА_8- 3/25 частка, відповідачу ОСОБА_5 - 9/25 частка.

Так, на підставі договору дарування, посвідченого 17 серпня 2002 року ОСОБА_10, приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, ОСОБА_3 є власником 13/50 часток у будинку (а.с.22).

За ОСОБА_8 зареєстровано право власності на 3/25 часток будинку на підставі договору дарування від 11 березня 2004 року, посвідченого ОСОБА_11, приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу (а.с.70).

Власником 9/25 частки вищевказаного будинку є ОСОБА_5 на підставі нотаріального договору дарування, укладеного 13 травня 2008 року (а.с.119).

Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 13 вересня 2006 року визнано спадщину, а саме 13/50 частка вказаного житлового будинку, яка відкрилась після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відумерлою та передано її територіальній громаді Миколаївського міськвиконкому (а.с.73-74).

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_5 не погоджується з тим, що його частка знищена та згоди на здійснення будівельних робіт іншим співвласниками останній не надав.

За такого, районний суд дійшов помилкового висновку про можливість визначення розміру часток співвласників ОСОБА_3 і ОСОБА_8, без врахування часток інших співвласників, у тому числі і частки, що належить ОСОБА_5

До того ж, вирішуючи спір таким чином, як викладено в оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції не звернув уваги на склад осіб, які приймають участь у справі.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.130 ЦПК якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

З матеріалів справи убачається, що учасником спору про право власності на спірне майно, як особи, прав яких стосується судове рішення, є також Миколаївська міська рада, яка залучена до участі у справі лише як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, і за своїм процесуальним становищем вона не є суб'єктом матеріально-правових відносин, не користується правами сторін і не несе їх обов'язки. А якщо її не було залучено до участі в справі як відповідача, то суд не може ухвалити рішення по суті справи проти третьої особи.

Виходячи зі змісту ст.303 ЦПК України, згідно з якою апеляційна інстанція перевіряє законність і обґрунтованість рішення в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд не має повноважень залучати до участі у справі осіб, яких не було залучено при розгляді справи місцевим судом та вирішувати спір як суд першої інстанції.

Не може бути вирішено апеляційним судом і питання про права на обов'язки позивача та відповідачів так, щоб права іншого співвласнику будинку не були порушені і щоб такий власник мав право на пред'явлення окремого позову на загальних підставах. Визнати обсяг прав та обов'язків Миколаївської міської ради без залучення її до участі у справі, а тому і обсяг прав та обов'язків позивача та відповідачів, неможливо.

Отже, не встановлення дійсних обставин справи і учасників спору та вирішення питання про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення у справі нового рішення про відмову у задоволенні первісного та зустрічного позову.

Також відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 в рівних частках на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 240 грн. грн.. 55 коп., тобто з кожного по 120 грн. 27 коп.

Керуючись ст.ст.303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 27 березня 2013 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_8 і ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Адміністрація Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Комунальне підприємство «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», про зміну розміру часток житлового будинку, що знаходиться в спільній частковій власності та визнання права власності відповідно до розміру часток - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_3 і ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Адміністрація Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Комунальне підприємство «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Миколаївське МБТІ»), Миколаївська міська рада, про зміну розміру часток житлового будинку, що знаходиться в спільній частковій власності та визнання права власності відповідно до розміру часток - відмовити.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_8 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 240 (двісті сорок) грн. 55 коп., тобто з кожного по 120 (сто двадцять) грн.27 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: