Ухвала суду № 35645754, 07.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

07 листопада 2013 року справа № 826/17437/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Соколова О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «ДССЛ Україна»доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013 року № 0001032220 та № 0001042220, -встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ДССЛ Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013 року № 0001032220 та № 0001042220.

Розглянувши позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами, суддя прийшов до висновку, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на наступне.

Відповідно частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір» зі змінами та доповненнями, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Так, згідно ст. 2 зазначеного Закону платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

На підставі вищевикладеного, судовий збір повинен бути сплачений за ставкою передбаченою за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, а саме10 відсотків розміру ставки судового збору.

Водночас, предметом оскарження є визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013 року № 0001032220 на суму 63028,00грн. та № 0001042220 на суму 60026,00грн. Всього на суму 123 054,00грн. Ставка судового збору у даному випадку складає 2461,08грн. (123 054,00грн. х 2%), до сплати сума судового збору складає 246,11грн. (2461,08грн. х 10%).

Судом встановлено, що згідно квитанції № 17742 від 01.11.2013 року ТОВ «ДССЛ Україна» сплачена сума судового збору у розмірі 200,00грн., що є меншою за розміром, яка встановлена в статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З огляду на вищевикладене, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру.

Керуючись ст. 106, 108, 165 КАС України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

ухвалив:

1. Залишити позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ДССЛ Україна» - без руху.

2. Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви десятиденний строк з дати отримання цієї Ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, а саме: позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Соколова