Постанова № 35644452, 27.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 року № 2а-10601/12/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"

до 1) Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників,

2) Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

за участю Прокуратури міста Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відшкодування податку на додану вартість,

В C Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 16 травня 2012 року № 0000042310 та про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві відшкодування податку на додану вартість за грудень 2011 року у сумі 3 581 892 грн. та за січень 2012 року у сумі 1 233 728 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2012 року у справі № 2а-10601/12/2670, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року, у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 3 вересня 2013 року касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року у справі № 2а-10601/12/2670 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вищим адміністративним судом України направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав не з'ясування судами обставин щодо фактичного використання Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" придбаної фарби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 17 вересня 2013 року справу прийнято до провадження.

Під час нового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 16 травня 2012 року № 0000042310 та стягнути з Державного бюджету України на рахунок Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві відшкодування податку на додану вартість по декларації за грудень 2011 року у сумі 250 683 грн. та по декларації за січень 2012 року у сумі 237 525 грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Митний кодекс України, закони України "Про Єдиний митний тариф", "Про видавничу справу", "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні" та зазначає, що податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України від 16 травня 2012 року № 0000042310 підлягає скасування, оскільки висновки викладені в акті перевірки щодо безпідставності віднесення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість за грудень 2011 року та січень 2012 року є неправомірними, оскільки формування спірного податкового кредиту позивачем здійснено на підставі митних декларацій із сум податку на додану вартість, які були реально сплачені позивачем на рахунок митного органу при митному оформленні товарів та вказує на те, що Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" придбано фарбу не для використання у власній видавничій діяльності та не у виготовленні власної книжкової продукції, а з метою надання послуг по виготовленню поліграфічної продукції. Також представник позивача зазначає, що відповідач в порушення норм чинного законодавства не подає до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про відшкодування Приватному акціонерному товариству "Бліц-Інформ" податку на додану вартість за грудень 2011 року та січень 2012 року.

Представник Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників заперечила по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, законів України "Про Єдиний митний тариф", "Про видавничу справу", наказ Державної податкової адміністрації України від 24.05.2011 № 306 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість)" та зазначила, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, оскільки Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" неправомірно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість за операціями, які звільнені від оподаткування та не є об'єктом оподаткування.

Представником Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві заперечень по суті заявлених позовних вимог під час нового розгляду справи не надано. Згідно залучених до матеріалів справи заперечень відповідача, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві заперечує по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, та вказує на те, що орган Державного казначейства України надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Представник Прокуратури міста Києва заперечила по суті заявлених позовних вимог та підтримала позицію Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Представником Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві письмових пояснень чи заперечень по суті заявлених позовних вимог до суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві. На час виникнення спірних правовідносин Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ" перебувало на обліку в Окружній державній податковій службі - Центральному офісі з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

В період з 30 березня 2012 року по 20 квітня 2012 року Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достатності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", відповідно до підпункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2011 року, січень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України складено акт від 24 квітня 2012 року № 370/40-40/23-20/20050164, яким встановлено:

1. порушення пункту 187.8 статті 187, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 7 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: безпідставно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість, яка не підтверджена перевіркою: за листопад 2011 року в розмірі 250 683 грн., за грудень 2011 року в розмірі 237 525 грн. та підлягає зменшенню;

2. порушення пункту 200.1, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість, яка включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за такі податкові періоди: за листопад 2011 року в розмірі 250 683 грн., за грудень 2011 року в розмірі 237 525 грн. та підлягає зменшенню;

3. порушення підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми заявленого бюджетного відшкодування за грудень 2011 року в розмірі 250 683 грн., за січень 2012 року в розмірі 237 525 грн. та підлягає зменшенню;

4. висновки щодо достовірності заявленого Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в розмірі 3 332 178 грн. та від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в розмірі 996 203 грн. по декларації за грудень 2011 року (від 20 січня 2012 року № 9014249525), уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 року (від 31 січня 2012 року № 9002660975) будуть здійснені після проведення заходів, передбачених чинним законодавством;

5. висновки щодо достовірності зазначеного Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в розмірі 996 203 грн. та від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в розмірі 2 001 433 грн. по декларації за січень 2012 року (від 20 лютого 2012 року № 9006690919) будуть здійснені після проведення заходів передбачених чинним законодавством.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" подані заперечення.

Листом від 16 травня 2012 року № 163/10/23-123 Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України повідомила Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ" про те, що висновки акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2011 року, січень 2012 року від 24 квітня 2012 року № 370/40-40/23-20/20050164 залишено без змін.

На підставі акту перевірки Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби винесене податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2012 року № 0000042310, яким зменшено Приватному акціонерному товариству "Бліц-Інформ" суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 488 208 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 244 104 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 24 липня 2012 року № 4510/10/12-114 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2012 року № 0000042310 Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України, а скаргу президента Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" від 29 травня 2012 року № 515/5 (вхідний № 2470/10 Державної податкової служби у м. Києві від 29 травня 2012 року) - без задоволення.

Під час розгляду справи встановлено, що Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби під час проведення перевірки прийшла до висновку про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ та як наслідок заявлення зазначених сум до бюджетного відшкодування, оскільки Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" включено суми ПДВ за операціями (придбання фарби друкарської), які звільнені від оподаткування та не є об'єктом оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 2010 року між Фірмою "Друкмастер ГмбХ" (Зенефельдерштрассе, 19, 737760 Остфільдерн-Руіт, Німеччина), як продавцем, та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Бліц-Інформ", як покупцем, підписаний контракт № 0111/DM, за умовами якого продавець продає, а покупець купує витратні матеріали для офсетного друку в асортименті, кількості, по ціні та вартості, визначених у відповідних додатках (специфікаціях) до даного контракту, які є його невід'ємною частиною.

Згідно додатку № 13 від 6 грудня 2010 року до контракту (специфікація товарів), сторонами визначено наступний товар - фарба поліграфічна, упаковка 950 кг, країна походження - Німеччина, загальною вартістю 56 800, 50 євро.

Згідно додатку № 14 від 9 грудня 2011 року до контракту (специфікація товарів), сторонами визначено наступний товар - фарба поліграфічна, упаковка 950 кг, країна походження - Німеччина, загальною вартістю 57 209 євро.

На підставі вантажно-митних декларацій № 100190000/2011/370420 від 2 листопада 2011 року та № 100190000/2011/371982 від 29 листопада 2011 року Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" в листопаді 2011 року ввезено на миту територію України придбаний товар (фарбу друкарську "Heatset SF Master 2000" жовтого, червоного та синього кольорів, визначивши код товару - 3215 19 00 00 та фарбу друкарську "Heatset SF Master 2000" чорного кольору, визначивши код товару - 3215 11 00 00).

На підставі вантажно-митних декларацій № 100190000/2011/373066 від 16 грудня 2011 року та № 100190000/2011/373709 від 27 грудня 2011 року Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" в грудні 2011 року ввезено на миту територію України придбаний товар (фарбу друкарську серії "Heatset SF Master 2000" жовтого, червоного та синього кольорів, визначивши код товару - 3215 19 00 00 та фарбу друкарську "Heatset SF Master 2000" чорного кольору, визначивши код товару - 3215 11 00 00).

Під час митного оформлення товару Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" сплачено суми ПДВ у розмірі 127 788,87 грн. (по вантажно-митній декларації № 100190000/2011/370420 від 2 листопада 2011 року), 122 894,11 грн. (по вантажно-митній декларації № 100190000/2011/371982 від 29 листопада 2011 року), 118 168,34 грн. (по вантажно-митній декларації № 100190000/2011/373066 від 16 грудня 2011 року) та 119 356,61 грн. (по вантажно-митній декларації № 100190000/2011/373709 від 27 грудня 2011 року).

За наслідками вказаних господарських операцій з контрагентом позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2011 року та грудень 2011 року було віднесено суми податку на додану вартість, сплачених за придбані товари (фарбу друкарську).

Порядок справляння податку на додану вартість врегульовано розділом V Податкового кодексу України.

Згідно підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім того, підпунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Підпунктами 199.1-199.5 статті 195 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до органу державної податкової служби одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Відповідно до підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Податкового кодексу України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

З аналізу вказаних правових норм суд приходить до висновку, що підставами для включення ПрАТ "Бліц-Інформ" до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання позивачем товарів (робіт); сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням; використання зазначених товарів та робіт в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Крім загальних положень, які регулюють порядок справляння податку на додану вартість, чинним законодавством встановлено винятки, дія яких є тимчасовою.

Так, пунктом 7 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість:

- операції з ввезення товарів, визначених пунктом "о" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", для використання у власній виробничій діяльності;

- операції з постачання товарів, визначених пунктом "о" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", переробникам, видавництвам і підприємствам поліграфії на території України.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Отже, норми Податкового кодексу України повинні застосовуватися в сукупності з нормами Закону України "Про Єдиний митний тариф".

Згідно з пункту "о" статті 19 Закону України від 05.02.1992 № 2097-ХІІ "Про Єдиний митний тариф" (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), від сплати мита звільняються до 01 січня 2015 року товари, які не виробляються в Україні, крім товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 4707 90 10 00, 4707 90 90 00 і ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні, та мають згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) такі коди:

- 3215 11 00 00 "Фарба друкарська чорна";

- 3215 19 00 00 "Фарба друкарська, крім чорної";

- 3701 30 00 00 "Тільки пластини (алюмінієві) із нанесенням на них сенсибілізованим і (світлочутливим) шаром та пластини, фотополімеризаційно придатні для виготовлення друкарських форм у поліграфії, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм; пластини (магнієві) із нанесеним на них сенсибілізованим (світлочутливим) шаром для виготовлення штампів для тиснення в поліграфії, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм; фотоплівки плоскі (листові) для виготовлення фотоформ у поліграфії, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм";

- 4008 21 90 00 "Офсетні гумові пластини із непористої гуми, крім покриття для підлог і матів".

При цьому, відповідно до статті 2 Закону України від 05.06.1997 № 318/97-ВР "Про видавничу справу" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) видавнича справа - це сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції.

Складовими частинами видавничої справи є:

- видавнича діяльність - сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції;

- виготовлення видавничої продукції -виробничо-технологічний процес відтворення визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами.

Визначення поняття видавнича продукція надано в статті 1 зазначеного Закону, відповідно до якого видавничою продукцією є сукупність видань, призначених до випуску або випущених видавцем (видавцями).

Видання - це твір (документ), який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативно-правових актів щодо видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання.

Згідно частини третьої статті 5 Закону України від 06.03.2003 № 601-ІV "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) державна політика у книговидавничій справі відповідно до поставленої мети здійснюється шляхом податкового, митного, валютного та інших видів регулювання, а також шляхом державного замовлення на видання книжкової продукції.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про видавничу справу" встановлено, що держава надає підтримку видавництвам, видавничим організаціям, поліграфічним та книготорговельним підприємствам, що випускають або розповсюджують не менше 50 відсотків продукції державною мовою та малотиражні (до 5 тисяч примірників) видання мовами нечисленних національних меншин, шляхом надання пільг щодо сплати податків та зборів.

Такі пільги у вигляді звільнення від оподаткування податком на додану вартість підприємствам, що здійснюють видавничу діяльність та діяльність з виготовлення книжкової продукції, надано пунктом "о" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф".

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку, що звільненню від сплати податку на додану вартість на час виникнення спірних правовідносин підлягали операції з постачання, визначених в пункті "о" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", товарів в разі їх постачання переробникам, видавництвам і підприємствам поліграфії на території України.

При цьому, перелічені у пункті "о" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" товари в подальшому повинні бути використані у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до інформації, викладеної у листі Державної податкової адміністрації України від 26 травня 2011 року № 14837/7/16-1517, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з постачання товарів (послуг) платниками податку на додану вартість, а не види діяльності окремих платників податків. Наданий платнику податку органами державної статистки код виду економічної діяльності не обумовлює обов'язку оподаткування чи неоподаткування наданих ним послуг.

Таким чином, для визначення наявності або відсутності підстав для оподаткування податком на додану вартість товарів, перелік яких наведений у пункті "о" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", важливе значення має не основний вид економічної діяльності платника податків за ЄДРПОУ, а фактичне використання придбаних у контрагентів товарів у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні.

Як встановлено під час розгляду справи, Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" здійснюється видавнича діяльність шляхом випуску журналів "Бізнес", "Наталі", "Будівництво і ремонт", "Прайси", "Бухгалтерія".

Згідно бухгалтерських довідок щодо витрат імпортної сировини, у листопаді 2011 року позивачем витрачено 5,64 % фарби на виготовлення пільгової продукції (для здійснення власної видавничої діяльності), у грудні 2011 року - 4,73 %, у січні 2012 року - 3,05 %, у лютому 2012 року - 2,27 %.

Згідно пп. 197.1.25. п. 197.1. ст. 197 Податкового кодексу України операції з постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Разом з тим, під час розгляду справи представник позивача зазначила, що основним видом діяльності Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" є поліграфічна діяльність та вказала на те, що позивач надає послуги замовникам по друкуванню поліграфічної продукції (упаковки, етикетки, рекламної поліграфії, журналів тощо) та для здійснення вказаної діяльності позивачем придбано фарбу у Фірми "Друкмастер ГмбХ" (Зенефельдерштрассе, 19, 737760 Остфільдерн-Руіт, Німеччина).

На підтвердження своєї позиції представником позивача надано копії договорів на виготовлення поліграфічної продукції, укладених між Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" та Приватним акціонерним товариством "Нова лінія" (договір № 0809/11-Р/24 від 8 вересня 2011 року), Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Світ" (договір № 40 від 21 травня 2008 року), Товариством з обмеженою відповідальністю "Едипрес Україна" (договір № 45/35 від 1 лютого 2008 року), Товариством з обмеженою відповідальністю "Формакс Паблікейшнс" (договір № 206 від 15 грудня 2006 року), Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТС Паблішінг" (договір № 27 від 14 грудня 2010 року), Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван-Медіа" (договір № 2134/9 від 3 січня 2010 року), Дочірнім підприємством "Оріфлейм Косметикс Україна" (договір № 1 від 10 січня 2011 року), Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Індепендент Медіа" (договір № 20 від 20 липня 2011 року), Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Вавилон" (договір № 4 від 28 лютого 2011 року), Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Бардо" (договір № 01190111/7 від 19 січня 2011 року), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кореспондент" (договір № 15 від 1 вересня 2011 року), Товариством з обмеженою відповідальністю "РосФлекс" (контракт № 31/11 від 24 жовтня 2011 року).

На підтвердження виготовлення упаковок та етикеток на користь третіх осіб позивачем надано копії договорів, укладених між Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" та Приватним акціонерним товариством "Єрлан" (договір № Ф-327 від 19 грудня 2011 року), Публічним акціонерним товариством "Орлан" (договір № 1912 від 19 грудня 2011 року), Публічним акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний комбінат "Славутич" (договір № 010112-ВF від 1 січня 2012 року), Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" (договір № Ф-3 від 9 лютого 2009 року), Приватним акціонерним товариством "Виробниче об'єднання "Конті" (договір № 225/2011 від 5 грудня 2011 року), Закритим акціонерним товариством "Львівська кондитерська фірма "Світоч" (договір № 09/104 від 10 липня 2009 року), Товариством з обмеженою відповідальністю "УСПОТ Лтд" (договір № 26/1 від 29 березня 2004 року), Закритим акціонерним товариством "Імпервал Тобакко Продакшн Україна" (договір № 128/09 від 1 квітня 2009 року), Дочірнім підприємством "Кондитерська Корпорація "Рошен" (договір № 22/10 від 13 травня 2008 року), Товариством з обмеженою відповідальністю Проктер енд ГемблМенюфекчурінг Україна (договір № PGMU-960/NC), Закритим акціонерним товариством "Вінницябитхім" (договір № 24 від 20 березня 2006 року), Закритим акціонерним товариством "Крафт Фудз Україна" (договір № ІІМ 0906-0136 від 24 червня 2009 року), Іноземним підприємством "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (договір № 250110 від 25 січня 2010 року та договір № ССВI-ВР/12 від 1 лютого 2012 року), Товариством з обмеженою відповідальністю "РосФлекс" (контракт № 31/11 від 24 жовтня 2011 року).

Таким чином, при здійсненні діяльності з надання поліграфічних послуг на користь третіх осіб позивачем використано придбану фарбу у кількості від 94,36 % до 97,73 %. Вказані обставини підтверджуються залученими до матеріалів справи бухгалтерськими довідками, зведеними таблицями витрат на виробництво продукції та надання послуг за кодами УКТ ЗЕД, зведеними накладними, технологічними картами, накладними-вимогами на внутрішнє переміщення товарно-матеріальних цінностей та видатковими накладними про передачу виготовленої продукції контрагентам-замовникам.

Діяльність по виробництву поліграфічної продукції здійснюється Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" у власних нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Мурманська, 7, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12 липня 2001 року та актом введення в експлуатацію від 27 грудня 2010 року № 001 та з використанням власного поліграфічного обладнання, що підтверджується копіями контрактів від 4 липня 2003 року № 60508100, № 60508000, від 1 жовтня 2005 року № 60509700, від 1 серпня 2006 року № 60903600, № 60903700 та актами введення в експлуатацію від 30 червня 2004 року, від 28 грудня 2006 року, від 16 червня 2007 року, від 5 листопада 2009 року.

При цьому, поліграфічні послуги є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту "б" пункту 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, тому при наданні таких послуг позивачем здійснювалось нарахування ПДВ на вартість послуг.

За приписами пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно пункту 8.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 1 листопада 2011 року № 1379, у разі постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання; використання товарів/послуг, за якими суми податку на додану вартість попередньо були включені до податкового кредиту, в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування; визнання умовного постачання товарних залишків та/або необоротних активів, що перебувають в обліку платника податку на день анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, щодо яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах; ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку; переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих у рядках "Індивідуальний податковий номер покупця" та "Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)" проставляється нуль.

Як передбачено пунктом 8 наведеного Порядку, усі примірники податкових накладних, окремі особливості заповнення яких викладені в підпунктах 8.1 - 8.4 цього пункту, залишаються в особи, що їх виписала, і зберігаються відповідно до викладеного в підпунктах 6.1 та 6.4 пункту 6 цього Порядку.

На виконання приписів пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України та пункту 8.3 Порядку заповнення податкової накладної позивачем було здійснено коригування податкових зобов'язань з ПДВ в сторону збільшення шляхом складання на свою адресу податкових накладних:

- № 4535198 від 30 листопада 2011 року на загальну суму 459 765,12 грн., в тому числі ПДВ - 76 627,52 грн.;

- № 4535876 від 31 грудня 2011 року на загальну суму 512 015,76 грн., в тому числі ПДВ - 85 335,96 грн.;

- № 4536481 від 31 січня 2012 року на загальну суму 399 216,24 грн., в тому числі ПДВ - 66 536,04 грн.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" правомірно визначено, що операції з поставки йому товарів, визначених у пункті "о" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", які були використані для надання поліграфічних послуг третім особам, не звільняються від оподаткування податком на додану вартість, оскільки такі товари не використовувалися позивачем у видавничій діяльності або діяльності з виготовлення книжкової продукції в Україні.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач правомірно включив суму ПДВ у розмірі 250 683 грн. за грудень 2011 року та 237 525 грн. за січень 2012 року, сплачену митним органам на підставі вантажно-митних декларацій по імпортних операціях на придбання фарби.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 травня 2012 року № 0000042310 судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відносно позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на рахунок Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві відшкодування податку на додану вартість по декларації за грудень 2011 року у сумі 250 683 грн. та по декларації за січень 2012 року у сумі 237 525 грн., суд зазначає про наступне.

Підпунктом 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.4, 200.7, 200.10-200.13 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктами 200.7 - 200.10 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 4.6.5 розділу ІІ Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Згідно пункту 4.6.6. наведеного Порядку залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Як вбачається з матеріалів справи, Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року (№ 9014249525 від 20 січня 2012 року) з відповідними додатками, в тому числі із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток № 4 до декларації), згідно якої задекларовано у рядку 23.1 декларації бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку в сумі 3 581 892 грн.

Згідно поданої Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року (№ 9006690919 від 20 лютого 2012 року) з відповідними додатками, в тому числі із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток № 4 до декларації), позивачем задекларовано у рядку 23.1 декларації бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку у сумі 1 233 728 грн.

Як встановлено під час розгляду справи, Приватному акціонерному товариству "Бліц-Інформ" відшкодовано податок на додану вартість в розмірі 3 331 209, згідно декларації з податку на додану вартість № 9014249525 від 20 січня 2012 року та відшкодовано податок на додану вартість в розмірі 996 203 грн., згідно декларації з податку на додану вартість № 9006690919 від 20 лютого 2012 року, що підтверджується висновками Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 26 вересня 2012 року № 0000000732, № 0000000734, № 0000000735 та від 26 жовтня 2012 року № 0000000844, № 0000000846 та виписками по рахунку в УДКСУ у Деснянському районі м. Києва.

Доказів неправомірності формування платником податку податкового кредиту з податку на додану вартість або від'ємного значення з ПДВ за період з листопада 2011 року по грудень 2011 року та неправомірності заявлення до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 250 683 грн. по декларації за грудень 2011 року та в розмірі 237 525 грн. по декларації за січень 2012 року суду не пред'явлено.

Відповідно до пункту 200.12. статті 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби, орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після тримання висновку органу державної податкової служби.

Проте, як встановлено під час розгляду справи, податковим органом не направлено висновок до органу казначейства про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації за грудень 2011 року у сумі 250 683 грн. та по декларації за січень 2012 року у сумі 237 525 грн., вказані кошти на рахунок позивача не надходили.

При цьому, відповідачем не заперечується факт наявності первинних документів та правомірності формування податкового кредиту на підставі них.

Слід зазначити, що податковий орган в акті перевірки не зазначає, які саме операції не підтверджуються первинними документами, не обґрунтовує причини відсутності права на отримання бюджетного відшкодування, не робить будь-яких висновків щодо безтоварності операції, не зазначає які саме документи не були надані для підтвердження податкового кредиту.

З аналізу пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України вбачається, що податковий орган, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб передбачений законом, а саме за наслідками перевірки, або надати висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Чинним податковим законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій.

Зокрема, діюче податкове законодавство не пов'язує право господарюючого суб'єкта - платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ з проведенням або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2012 року у справі № К/9991/50546/12

За таких обставин, судом визнаються необґрунтованими доводи податкового органу відносно того, що висновки щодо достовірності заявленого Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" бюджетного відшкодування податку на додану вартість будуть здійснені після проведення заходів передбачених чинним законодавством, оскільки проведення податковим органом перевірок не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

При цьому, як встановлено під час розгляду справи, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2011 року та січень 2012 року, проте під час розгляду даної справи встановлено неправомірність висновків акту перевірки в зв'язку з чим визнано протиправним прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення.

Разом з тим, податковий орган не приймав податкове повідомлення-рішення про відмову в наданні спірної суми бюджетного відшкодування, як це передбачено підпунктом "в" пункту 200.14. статті 200 Податкового кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що податковим органом не виявлено жодних порушень у формуванні податкового кредиту за будь-який з податкових періодів, що передували звітному, не наведено обставин, які свідчили б про недобросовісність платника податків. Податковим органом не заперечується і власне факт сплати позивачем відповідної суми податку на додану вартість за наслідками виконання у попередніх податкових періодах операцій, за якими сформовано податковий кредит.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність права у позивача щодо отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2011 року та за січень 2012 року.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового Кодексу України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного даною статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а відтак способом захисту цього права є вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості), яка в даному випадку була заявлена позивачем.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2012 року у справі № К/9991/51115/12.

При цьому, попереднє адміністративне або судове оскарження дій або бездіяльності органів державної податкової служби щодо надання висновку про суми податку на додану вартість, належні до відшкодування, не є необхідною передумовою для безпосереднього звернення платника податку з позовом про стягнення відповідної суми з Державного бюджету України.

Частиною першою статті 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позивачем вимог в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на рахунок Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" відшкодування податку на додану вартість по декларації за грудень 2011 року у сумі 250 683 грн. та по декларації за січень 2012 року у сумі 237 525 грн.

За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 16 травня 2012 року № 0000042310.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві відшкодування податку на додану вартість за грудень 2011 року у сумі 250 683 (двісті п'ятдесят тисяч шістсот вісімдесят три) грн. та по декларації за січень 2012 року у сумі 237 525 (двісті тридцять сім тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. на користь Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ".

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" судові витрати у розмірі 2 237 (дві тисячі двісті тридцять сім) грн.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А.Бояринцева