КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/8751/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Грибан І.О.
У Х В А Л А
Іменем України
21 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
за участі :
секретар с/з Печенюк Р.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Сарафанова реклама» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 серпня 2013року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Сарафанова реклама» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.02.2013р. -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому, вказуючи на правомірність для віднесення сум, сплачених контрагентам до валових витрат, а сум ПДВ - до податкового кредиту,просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.02.2013 №0002062204 та №0002072204 прийняті Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 серпня 2013року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
На розгляд справи в апеляційному порядку сторони, належним чином повідомлені не з'явилися. Колегія суддів, враховуючи, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для з'ясування всіх обставин, вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності сторін.
В зв'язку з неявкою сторін, на підставі ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Сарафанова реклама» (далі - позивач) з питань господарських відносин із платниками податків ТОВ «Сан Енд Фан» (код ЄДРПОУ 37241245), та ТОВ «Еліт Консалт» (код за ЄДРПОУ 37240498), за період з 01.10.209 по 31.10.2012 роки, за результатами якої складено акт № 121/22-4/36843593 від 11.02.2013р. (далі - акт перевірки)
Підставою для проведення даної перевірки визначено п.п 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, у зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого СВ ДПІ у Вишгородському районі від 27.12.2012р. про призначення даної позапланової перевірки ТОВ «Агенція «Сарафанова реклама».
За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.п.138.1.1. п.138.1, п.138.2, ст.138, п.п.139.1.1, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п.п 150.1. ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 30946 грн., та п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 р. V ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальному розмірі 35 397 грн.
На підставі висновків про порушення вищезазначених законодавчих норм відповідачем 26 лютого 2013 року прийняті податкові повідомлення - рішення :
- №0002072204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 35397 грн. та застосовано 8009 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- №0002072204, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 30946 грн. та застосовано 684 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат з господарською діяльністю позивача. Крім того, оскільки позивачем не було надано відповідачу жодного первинного бухгалтерського документу, щодо обов'язкового підтвердження витрат та податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами, є правомірним висновок відповідача про порушення позивачем зазначених у Акті норм Податкового кодексу України.
Колегія суддів не може не погодитися з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.
Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абзац четвертий підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону).
Стаття 138 розділу ІІІ ПК України передбачає, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.
При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агенція «Сарафанова реклама» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Сан Енд Фан», та ТОВ «Еліт Консалт» за період з 01.10.2009 по 31.10.2012 року на загальну суму ПДВ-35397 грн. та відображено в деклараціях з податку на додану вартість .
При цьому, жодних первинних бухгалтерських документів по контрагенту ТОВ «Сан Енд Фан» відповідачу під час перевірки надано не було. Також, не було надано їх і до заперечень на Акт.
Правовідносини з ТОВ «Еліт Консалт» здійснювалися на підставі договорів щодо надання інформаційних послуг в мережі Інтернет, а саме:
- договір №97 від 04.07.2011р.;
- договір №141 від 17.11.2011р.;
- договір №61 від 19.04.2011р.
На виконання вищезазначених договорів позивачу були виписані податкові накладні №181 від 25.07.2011р., №139 від 27.04.2011р., №218 від 31.08.2011р., №181 від 31.10.2011р., №93 від 04.10.2011р., №113 від 21.11.2011р., №114 від 30.11.2011р.. Також, сторонами за вказаними угодами складено акти приймання - здачі виконаних робіт.
Втім, матеріали справи не містять жодного документа, яким би підтверджувалося надання позивачу певних послуг, обумовлених договорами.
З аналізу, наданих позивачем документів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність запитуваної інформації у відкритих джерелах, відсутність можливості її пролажу чи використання, тому правомірно вважав безпідставними твердження позивача про реальне надання ( отримання) послуг.
Крім того, позивачем не надано доказів використання цих послуг у подальшій господарській діяльністю позивача.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість доводів відповідача що, зазначені господарські операції позивача мали безтоварний характер, а отже і нарахування відповідачем податкових зобов'язань позивачу за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями - є правомірним.
Також, судом першої інстанції вірно визначено наявність у відповідача правових підстав щодо прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень за результатами проведеної перевірки, оскільки, оскільки така перевірки, хоча і проводилася за постановою слідчого в межах розслідування кримінальної справи, однак розслідування не стосувалося посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи), що перевірявся.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у оскаржуваній постанові.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Сарафанова реклама»- залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2013року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя О.О.Беспалов
Суддя А.Б.Парінов
Повний текст складено - 25.11.2013р.
.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.
Судове рішення № 35641213, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/8751/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: