Рішення № 35640630, 26.11.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/4654/13-ц

Провадження № 22ц/779/2892/2013

Категорія 53

Головуючий у І інстанції Якимів Р.В.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Бойчука І.В., Мелінишин Г.П.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «Відпочинковий розважальний комплекс «Меркурій» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду від 18 жовтня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

22.08.2013 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ТзОВ «Відпочинковий розважальний комплекс «Меркурій» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

В заяві зазначила, що після звільнення її з посади кухаря 07.05.2013 року на підставі п.1 ст. 40 КЗпП, їй не виплатили заробітну плату і рішенням Калуського міськрайонного суду від 01.08.2013 року з відповідача на її користь стягнуто 3229,46 грн. заборгованості по заробітній платі та 350 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Посилаючись на те, що відповідачем порушено строки проведення розрахунку при звільненні, а у попередній справі вона не заявляла вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, просила стягнути з відповідача 7091,16 грн. за затримку виплати заробітної плати за 3 місяці та 14 днів. В судовому засіданні позивач збільшила позовні вимоги та просила стягнути 10227,50 грн.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 18.10.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Позивач вважає безпідставним висновок суду про пропуск нею строку звернення до суду, оскільки відповідно до вимог ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Не враховано судом і роз'яснень п.25 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» про те, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення, або якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості розрахунків.

При цьому судом не взято до уваги, що заборговану заробітну плату в сумі 3229,46 грн. їй було виплачено 09.10.2013 року, тобто відповідач затримав виплату заробітної плати на 5 місяців і 1 день.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення 10227,50 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.

Представник відповідача апеляційну скаргу не визнала.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 пропустила тримісячний строк звернення до суду, оскільки 07.05.2013 року була звільнена з роботи, а з позовом звернулась лише 22.08.2013 року, і доказів поважності причин пропуску строку не подала.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.

Встановлено, що після звільнення ОСОБА_2 з посади кухаря на підставі п.1 ст. 40 КЗпП, їй не виплатили заробітну плату і рішенням Калуського міськрайонного суду від 01.08.2013 року з відповідача на її користь стягнуто 3229,46 грн. заборгованості по заробітній платі та 350 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також встановлено, що відповідач виплатив ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі лише 09.10.2013 року, що підтверджено копією виписки по особовому рахунку.(а.с.93).

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У п.20 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» дано роз'яснення про те, що суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно ч.2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У Рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №9-рп/2013 у справі №1-18/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 дано офіційне тлумачення положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України та зазначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Згідно довідки «Відпочинкового розважального комплексу «Меркурій» середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становить 91,11 грн. (а.с.64).

При таких обставинах справи рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 10227,50 грн. середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 07.05.2013 року по 09.10.2013 року, тобто 5 місяців і 1 день.

Крім того, з відповідача слід стягнути в дохід держави 229, 40 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 114,70 грн. судового збору за розгляд справи у апеляційній інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 18 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ТзОВ «Відпочинковий розважальний комплекс «Меркурій» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати задовольнити.

Стягнути з ТзОВ «Відпочинковий розважальний комплекс «Меркурій» (м. Калуш вул. Чорновола,52 ІПН 322240709161) на користь ОСОБА_2 10227,50 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Стягнути з ТзОВ «Відпочинковий розважальний комплекс «Меркурій» в дохід держави 229,40 грн. судового збору.

Стягнути з ТзОВ «Відпочинковий розважальний комплекс «Меркурій» на користь держави 114,70 грн. судового збору на р/р 31212206780002, отримувач - Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача-37952250, банк отримувача - Головне Управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківської області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

І.В. Бойчук

Г.П. Мелінишин