Постанова № 35638549, 05.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р. Справа № 2а-1870/9305/12

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Шабанова С.О.

за участю:

представника позивача - Колесников І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби та Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.2013р. по справі № 2а-1870/9305/12

за позовом Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»

до Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДП «Авіакон», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ Сумської області Державної податкової служби № 0000562311 від 27.07.12 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем частина прибутку державних підприємств на суму 126734,0 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.13 р. по справі № 2a-1870/9305/12 позов був задоволений частково: скасоване податкове повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ Сумської області № 0000562311 від 27.07.12 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: частина прибутку державних підприємств на суму 125323,0 грн.

Позивач не погодився з судовим рішенням в частині відмову у задоволенні позову про скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення на суму 1411,0 грн., просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.13 р. по справі № 2a-1870/9305/12 в цій частині та прийняти нову постанову про задоволення його позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням в частині задоволення позову і просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.13 р. по справі № 2a-1870/9305/12 в цій частині та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційних скарг та пояснення представника позивача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги ДП «Авіакон» та Конотопської ОДПІ Сумської області Державної податкової служби підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 121/22-3/12602750 від 16.07.12 р. документальної позапланової перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09 р. по 31.03.12 р., в якому зафіксований порушення підприємством вимог п. 4.28.37 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 р., зареєстрованого в Мінюсті України 21.06.99 р. за № 397/3690, п. 153.3.1, п. 153.3.2 ст. 153 ПК України, п. 7, п. 19 Положення (стандарту) 15 «Дохід», які призвели до заниження частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до Державного бюджету.

Виявлені порушення перевіряючі пов'язують з невірним визначенням показників, задекларованих у звіті про фінансові результати (форма № 2) за 4 квартал 2009 р. на 11899,0 грн., за 2010 р. на 49940,0 грн., за 2011 р. на 64895,0 грн., які були встановлені перевіркою Державної фінансової інспекції в Сумській області (акт перевірки № 08-08-03/39 від 16.05.12 р.).

Також в акті перевірки з посиланням на акт перевірки № 08-08-03/39 від 16.05.12 р. Державної фінансової інспекції в Сумській області, вказано, що підприємство безпідставно провело відшкодування на суму 2083,28 грн. витрат на відрядження представникам 615 ВП МОУ, які не є посадовими особами підприємства, чим були порушені вимоги розділу 1 Інструкції «Про службові відрядження в межах України» № 59 від 13.03.98 р., що призвело до завищення показника рядка 90 (інші операційні витрати) Звіту про фінансові результати (форма № 2) на суму 2083,28 грн.

Крім того, підприємство безпідставно списало в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість, по якій минув строк позовної давності за 3 квартал 2010 р. - 3541,08 грн., за 4 квартал 2010 р. - 70377,92 грн., за 1 квартал 2011 р. - 4195,24 грн., за 2 квартал 2011 р. - 27994,87 грн., за 3 квартал 2011 р. - 19896,27 грн., за 4 квартал 2011 р. - 5288,09 грн., оскільки у підприємства на час ревізії були відсутні всі документи (договори, накладні, акти виконаних робіт, акти звірок) що підтверджують взаємовідносини з контрагентами. Ці ж документи не були надані Конотопській ОДПІ Сумської області Державної податкової служби під час проведення перевірки. У зв'язку з не проведенням підприємством претензійно-позовної роботи за договорами, по яким була списана дебіторська заборгованість, був зроблений висновок про порушення платником податків п. 4, п. 16 Положення № 1040, п. п. 2 ст. 193 ГК України, ст. 15 та ст. 16 ЦК України, п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 4 та п. 16 Положення (стандарту) 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (затверджене наказом Мінфіну України 87 від 31.03.99 р.), п. 11 Положення (стандарту) 10 «Дебіторська заборгованість» (затверджене наказом Мінфіну України № 87 від 31.03.99 р.) в частині відсутності первинних документів, що дана заборгованість є безнадійною і є підстави для її списання.

Також за висновками перевіряючих підприємство занизило результати фінансової діяльності на суму 41912,0 грн., оскільки здійснювало перерахування коштів до первинної профспілкової організації в розмірі, що перевищує 0,5 відсотка від розміру фактичного фонду оплати праці, на підставі розділу XII Колективних договорів на 2009 р., на 2010 р. (останній діє до теперішнього часу), якими передбачено щомісячне відрахування первинній профспілковій організації в розмірі 0,5 відсотка від суми фактичного фонду оплати праці за рахунок прибутку. Фактичні суми відрахування коштів первинній профспілковій організації перевищують установлений розмір відрахувань на 279413,74 грн., чим були порушені вимоги п. 4 ст. 57, ст. 75 ГК України, ч. 7 ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. та розділу XII Колективних договорів підприємства на 2009 р. і 2010 р.

За висновками відповідача підприємство занизило результати фінансової діяльності на суму 1099,00 грн. по нарахованій та виплаченій заробітній платі директору ДП «Авіакон» ОСОБА_1 в розмірі, що перевищує встановлений контрактом посадовий оклад, чим були порушені вимоги п. 1 постанови КМУ № 859 від 13.05.99 р. «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності та об'єднань державних підприємств», п. 17, п. 24 постанови КМУ № 597 від 02.08.95 р. «Про типову форму контракту з керівником підприємств, що є у державній власності» та умов додаткової угоди до контракту керівника підприємства з Міністерством оборони України від 21.12.10 р., п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вказане порушення призвело до завищення показника рядка 70 (адміністративні витрати) Звіту про фінансові результати (форма № 2) на суму 5391,78 грн.

Також заниження результатів фінансової діяльності, пов'язані з наданням комунальних послуг окремим бюджетним установам м. Конотопа за пільговими тарифами без відшкодування відповідних витрат з бюджету м. Конотопа, оскільки протягом 2009-2011 років підприємство надавало послуги з теплопостачання окремим бюджетним установам за тарифами (цінами), затвердженими для населення, які є нижчими від економічно обґрунтованих для даної категорії споживачів (бюджетних установ), у зв'язку з чим були порушені вимоги ч. 7 п. 1 ст. 21, п. 4, п. 6 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», п. 19 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», що призвело до заниження показника рядка 100 (прибуток від операційної діяльності) Звіту про фінансові результати (форма № 2) на суму 20953,32 грн.; на суму 60574,0 грн. по наданню послуг населенню з водопостачання протягом 2009-2011 років за затвердженими виконкомом м. Конотопа тарифами, що є нижчими від економічно обґрунтованих.

Задовольняючи позовні вимоги в частині вимог, суд першої інстанції вказав на те, що одним з встановлених відповідачем порушень є безпідставне списання в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, в загальній сумі 131293,47 грн. Проте доказів того, що термін позовної давності по вказаній сумі дебіторської заборгованості не минув, а лише наполягав на тому, що позивачем на недостатньому рівні проводилась претензійно-позовна робота по договорам, за якими списано дебіторську заборгованість.

Але, як зазначив суд першої інстанції, відповідно Інструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» (затверджена наказом Мінфіну України № 291 від 30.11.99 р.), сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника. Дебіторська заборгованість остаточно списується з субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» після надходження суми в порядку відшкодування з одночасними записами за дебетом рахунків 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» чи інших рахунків обліку активів і кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» або у зв'язку з закінченням строку обліку такої заборгованості. Аналіз вказаної норми вказує, що списання дебіторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, в бухгалтерському обліку не пов'язаний з обов'язком проведення платником претензійно-позовної роботи після спливу терміну позовної давності.

Вказуючи на безпідставність висновків відповідача про неправомірність перерахування позивачем коштів до первинної профспілкової організації в розмірі, що перевищує 0,5 відсотка від розміру фактичного фонду оплати праці, суд першої інстанції послався на постанову від 26.11.12 р. по справі № 2a-1870/5745/12, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, за позовом ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» до Державної фінансової інспекції у Сумській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_2, виконавчий комітет Конотопської міської ради Сумської області, первинна профспілкова організація Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», про скасування вимоги, де предметом судового дослідження були обставини, пов'язані з перерахування позивачем коштів до первинної профспілкової організації. В даній справі суд дійшов висновку про правомірність проведених перерахувань, а тому, посилаючись на приписи ч. 1 ст. 71 КАС України, суд першої інстанції зробив висновок про правомірність позовних вимог в цій частині.

Розглядаючи питання про надання позивачем протягом 2009-2011 років комунальних послуг окремим бюджетним установам м. Конотопа за пільговими тарифами та наданню послуг населенню з водопостачання за затвердженими виконкомом м. Конотопа тарифами, що є нижчими від економічно обґрунтованих та без відшкодування відповідних витрат з бюджету м. Конотопа, суд першої інстанції вказав на те, що з пояснень представника відповідача випливає, що вказану різницю (суму коштів) між фактично отриманими коштами за надані послуги та економічно обґрунтованою вартістю, яку позивач фактично не отримував, останній повинен був зазначати як прибуток від операційної діяльності та враховувати її при визначенні свого доходу.

Задовольняючи позов в цій частині вимог, суд першої інстанції вказав на те, що в акті перевірки і в подальших поясненнях відповідач не надав нормативно-правового обґрунтування цим висновкам, пославшись на загальні норми ч. 7 п. 1 ст. 21, п. 4,6 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 4, п. 16 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п. 19 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» та лист вимогу Державної фінансової інспекції у Сумській області № 18-08-14-14/431 від 13.06.12 р., яка була предметом дослідження у вище вказаній справі № 2a-1870/5745/12.

Вказаний лист-вимога зобов'язував позивача вжити заходи щодо отримання з міського бюджету м. Конотопа компенсації різниці між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво житлово-комунальних послуг (водопостачання та теплопостачання) в іншому випадку розмір цієї шкоди покрити за рахунок винних осіб. Однак, як вказав суд першої інстанції, ні вище вказана постанова суду, ні норми вище перелічених відповідачем нормативно-правових актів не визначають обов'язку позивача вказані суми не отриманих коштів включати до власного бухгалтерського обліку як дохід.

Відмовляючи у задоволенні частини вимог, суд першої інстанції вказав на те, що відповідачем було встановлено, що ДП «Авіакон» проведено відшкодування витрат на відрядження фізичним особам, які є працівниками контрагента (615 ВП МОУ) та які не є посадовими особами позивача, в загальній сумі 2083,28 грн. Проте особа, яка не є штатним працівником підприємства і не перебуває з ним в трудових відносинах згідно цивільно-правових договорів, не може бути підзвітною особою на такому підприємстві. Вищевказане порушення призвело до внесення недостовірних даних до фінансової звітності підприємства, чим порушені вимоги п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 4 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 р.

Також відповідачем встановлено, що ДП «Авіакон» проводило нарахування та виплату заробітної плати директору ДП «Авіакон» ОСОБА_1 в 4 кварталі 2011 р. в розмірі, що перевищує встановлений контрактом посадовий оклад, який дорівнює 7014,0 грн. згідно додаткової угоди № 681 від 21.12.10 р. до контракту від 04.06.09 р. Перевіркою Державної фінансової інспекції в Сумській області встановлено, що ДП «Авіакон» проводило нарахування заробітної плати керівнику за період з 01.10.11 р. по 31.12.11 р. з розрахунку посадового окладу 7637,0 грн., що на 623,0 грн. більше окладу, встановленого змінами до контракту.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідно приписам ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вищенаведені обставини були предметом дослідження Сумського окружного адміністративного суду та Харківського апеляційного адміністративного суду при розгляді справи № 2а-1870/5745/12 за позовом ДП «Авіакон» до Державної фінансової інспекції у Сумській області про визнання протиправними та скасування п. 2, п. 3, п. 4, п. 5, п. 6, п. 7 та п. 10 вимоги Державної фінансової інспекції у Сумській області про усунення порушень, виявлених ревізією підприємств позивача № 18-08-14-14/4313 від 13.06.12 р. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.11.12 р., яка залишена буз змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, позов був задоволений частково і скасовані п. 2, п. 3, п. 4, п. 6, п. 7 вимоги Державної фінансової інспекції у Сумській області № 18-08-14-14/4313 від 13.06.12 р.

Таким чином у Сумського окружного адміністративного суду не було законних підстав повторно досліджувати обставини, які вже були встановлені вказаними судовими рішеннями.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що оскарженим податковим повідомленням-рішенням позивачу була нарахована частина прибутку, яка підлягає перерахуванню до Державного бюджету за 4 квартал 2009 р. на 11899,0 грн., за 2010 р. на 49940,0 грн., за 2011 р. на 64895,0 грн.

При цьому слід враховувати приписи п. 7.8.1 та п. 7.8.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де зазначено, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному капіталі підприємства-емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні. Крім випадків, передбачених п. 7.8.5, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п. 10.1 ст. 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Таким чином, перерахуванню частини прибутку (тобто дивідендів) до Державного бюджету має передувати рішення емітента корпоративних прав про виплату дивідендів. Але ні в матеріалах перевірки, ні в подальшому відповідачем не надавалися рішення позивача за період 2009-2010 роки про виплату дивідендів акціонерам. За таких підстав збільшення грошового зобов'язання по частині прибутку державного підприємства на суму 61839,0 грн. зроблене без належних підстав для цього. Аналогічні положення містять п. 153.3.1 та п. 153.2 ст. 153 ПК України і стосується нарахування податку з суми дивідендів, яка виплачується акціонерам.

Також колегія суддів вважає доцільним відмітити, що відповідно приписам п. 191.1 ст. 191 органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом; здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів; забезпечують ведення обліку податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на органи державної податкової служби, та складання звітності щодо стану розрахунків платників з бюджетом.

В ст. 9 ПК України наведений перелік загальнодержавних податків та зборів, контроль за дотриманням порядку нарахування та справляння покладений на органи ДПС. Проте на відміну від ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», до цього переліку не включені дивіденди, що свідчить про те, що законодавець не уповноважив органи ДПС, в т.ч. відповідача по даній справі, контролювати порядок та повноту перерахування до бюджету частини прибутку державних підприємств, тобто дивідендів. Оскільки контроль за нарахуванням частини прибутку державних підприємств не віднесений до повноваження відповідача, то у нього не було законних підстав для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Також слід відмітити, що в ст. 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» зазначено, що Фонд державного майна України (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності) здійснює разом з центральним органом виконавчої влади з питань економіки та Міністерством фінансів України формування дивідендної політики та забезпечує її реалізацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а в ст. 11 передбачено, що на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.

Порядком відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженим постановою КМУ № 138 від 23.02.11 р., передбачено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», а також державних підприємств «Міжнародний державний центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») до державного бюджету за відповідний період, визначається, виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі: 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень; 15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами. Частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств. Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Форма розрахунку частини чистого прибутку (доходу) затверджена наказом ДПА України № 285 від 16.05.11 р. і передбачає перевірку її даних при проведенні органами ДПС камеральної перевірки, про результати якої зазначається у вказаній формі. Даних про те, що позивач подавав до відповідача вказаний розрахунок, за яким була проведена камеральна перевірка і були встановлені помилки при її заповненні, що могло бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, в матеріалах справи відсутні.

Також слід зауважити, що відповідач не вірно визначив свої повноваження щодо нарахування частини прибутку, що підлягають сплаті позивачем до бюджету, оскільки виявлені порушення, наявність яких підтверджена судовими рішеннями, безпосередньо впливають на визначення бази оподаткування податком на прибуток, саме правильність та повноту нарахування якої має право перевіряти орган ДПС.

Зважаючи на те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.13 р. по справі № 2a-1870/9305/12 прийнята без врахуванням вищенаведених обставин як в частині задоволення позову так і в частині відмови у задоволенні позову, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби та Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.2013р. по справі № 2а-1870/9305/12 - задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.2013р. по справі № 2а-1870/9305/12 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову ДП «Авіакон».

Скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ Сумської області Державної податкової служби № 0000562311 від 27.07.12 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем частина прибутку державних підприємств на суму 126734,0 грн.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11.11.2013 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська