Ухвала суду № 35638553, 12.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р.Справа № 820/6604/13-а

Головуючий 1 інстанції: Котеньов О.Г.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоскладальне підприємство «Кобальт» та Приватного підприємства «Зевс» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013р. по справі № 820/6604/13-а

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоскладальне підприємство «Кобальт»

зацікавлена особа Приватне підприємство «Зевс»

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель та споруд, які орендуються TOB «Автоскладальне підприємство «Кобальт» у ПП «Зевс», за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, пров. Набережний, 5, зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання; покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язок щодо забезпечення (контролю) виконання рішення (постанови) Харківського окружного адміністративного суду про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд, які орендуються TOB «Автоскладальне підприємство «Кобальт» у ПП «Зевс», за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, пров. Набережний, 5.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013р. по справі № 820/6604/13-а позов був задоволений: застосовані заходи реагування у сфері державного нагляду до ТОВ «Автоскладальне підприємство «Кобальт (61003, м. Харків, вул. Гамарника, буд. 7/9 код 30655306)» до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель та споруд, які орендуються ТОВ «Автоскладальне підприємство «Кобальт» у ПП «Зевс», за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, пров. Набережний, 5, зупинити повністю шляхом їх знеструмлення у спосіб, визначений діючим законодавством. Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покладений на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області. Роз'яснено відповідачу, що відповідно ч. 12 ст. 183-2 КАС України він має право подати заяву про скасування цих заходів реагування, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю). Постанову суду звернено до негайного виконання.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.13 р. по справі № 820/6604/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Зацікавлена особа, Приватне підприємство «Зевс», також не погодилася з рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.13 р. по справі № 820/6604/13-а та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційні скарги, в яких просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційних скарг та заперечення на них, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно Витягу від 20.09.13 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач - ТОВ «Автоскладальне підприємство «Кобальт» (код 30655306) зареєстрований як юридична особа; відомості щодо припинення або банкрутства підприємства відсутні; юридична адреса підприємства: м. Харків, вул. Гамарника, буд. 7/9, керівником підприємства є Пінскій Валерій Віталійович (а.с.134-136).

На підставі договору від 30.12.12 р. про оренду нежитлових приміщень ТОВ «Автоскладальне підприємство «Кобальт» орендує у ПП «Зевс» матеріальний склад, побутові приміщення, склад для зберігання готової продукції за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, пров. Набережний, буд. 5 (а. с. 56-59).

Також судом першої інстанції було встановлено, що на підставі плану-графіку перевірки об'єктів, що належать до сфери управління (власності, володіння, користування) суб'єктів господарювання, на III квартал 2013 р. від 20.06.13 р. (а.с. 12-25), наказу № 20 від 20.06.13 р. «Про проведення планових перевірок об'єктів» (а.с. 26), повідомлення про проведення планової перевірки № 534/261 від 21.06.13 р. (а.с. 36), посвідчення на проведення перевірки № 90 від 09.07.13 р. (а. с. 37) Дергачівським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області у період з 11.07.13 р. по 19.07.13 р. була проведена перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту на території, у будівлях та спорудах, які орендуються відповідачем та знаходяться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, пров. Набережний, буд. 5, за результатами якої складений акт № 134 від 19.07.13 р. перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки з визначенням переліку питань, що підлягали перевірці та переліку виявлених порушень.

У зазначеному акті вказано, що експлуатація будівель і споруд, що використовуються відповідачем для здійснення господарської діяльності, здійснюється останнім з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку з чим встановлений високий ступінь ризику суб'єкта господарювання з урахуванням значення прийнятного ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки. (а.с. 44-45). Також в акті зазначені посади, прізвища, імена, по батькові уповноважених осіб позивача, які здійснювали перевірку, та уповноваженого представника відповідача - заступника генерального директора по комерційним питанням ТОВ «Автоскладальне підприємство «Кобальт» - Ізюмова Дмитра Геннадійовича. При цьому суд першої інстанції зазначив що акт підписаний як представниками позивача, так і вказаним представником відповідача без зазначення з його боку будь-яких зауважень. У розділі акту «Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу та складеного акта перевірки, що мають місце з боку суб'єкта господарювання» вказано: «Зауважень немає» (а.с. 38-48). Один примірник акту від 19.07.13 р. був вручений генеральному директору ТОВ «Автоскладальне підприємство «Кобальт» Пінському В. В., що засвідчено його підписом у акті (а.с. 46).

Процес здійснення вищевказаної перевірки фіксувався позивачем засобами фото- та відеотехніки (а.с. 61-69), що передбачається в п. 22 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України та ч. 8 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Також в рішенні суду першої інстанції зазначено, що 22.07.13 р. генеральний директор підприємства відповідача отримав припис № 75 від 22.07.13 р. про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, з визначенням заходів для усунення порушень та строків виконання, а також повідомлення про можливість оскарження вказаного припису у разі незгоди із запропонованими заходами до Державної служби України з надзвичайних ситуацій або до суду (а.с. 49-53).

На підставі наказу № 82 від 03.09.13 р. про проведення позапланових перевірок (а.с. 104), посвідчення на проведення перевірки № 167 від 04.09.13 р. (а.с. 103), наказу № 100 від 02.10.13 р., посвідчення на проведення перевірки № 261-27 від 02.10.13 р. (а.с. 166-168) посадовими особами позивача 05.09.13 р., 06.09.13 р. та 03.10.13 р. були здійснені спроби проведення позапланових перевірок виконання припису № 75 від 22.07.13 р., але представників позивача до перевірки не допустили, про що ними був складений акт № 4 від 06.09.13 р. (а.с. 99-101), який направлений директору підприємства відповідача 06.09.13 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення та акт № 7 від 03.10.13 р., направлений 03.10.13 р. генеральному директору відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с. 169-171).

Підставою для звернення позивача із вищевказаними позовними вимогами слугувало те, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зафіксовані в акті № 134 від 19.07.13 р., створюють реальну загрозу життю та здоров'ю (як персоналу підприємства, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), а також невиконання відповідачем вимог припису № 75 від 22.07.13 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що факт не усунення у повному обсязі виявлених за результатами перевірки порушень на дату слухання справи у суді першої інстанції відповідачем підтверджений, а позивачем доведена правомірність дій при проведенні перевірок та доцільність застосування до відповідача заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель та споруд, що експлуатуються відповідачем, шляхом їх знеструмлення.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі посилається на те, що судом першої інстанції був задоволений позов, який був поданий до суду із пропущенням строку, встановленого для його подання, оскільки акт перевірки був складений 19.07.13 р., а позов був направлений до суду 30.07.13 р. При цьому апелянт зазначив, що як посилався представник позивача у судовому засіданні, позов до суду був поданий на підставі акту перевірки від 19.07.13 р., а припис виписаний 22.07.13 р., який встановлює список порушень, вони не беруть до уваги, та посилаються на акт перевірки, хоча, за своєю правовою природою припис є сам по собі розпорядчим документом, оскільки ч. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Крім цього, як стверджує апелянт, судом першої інстанції не прийнято до уваги часткове усунення порушень законодавства у сфері пожежної безпеки, хоча представником відповідача у судове засідання були надані письмові пояснення з приводу усунення порушень вимог законодавства, відповідно припису № 75, із доданням письмових документів, що підтверджують виконання вимог припису, та часткове усунення порушень. Також відповідач наполягає на тому, що у постанові суд першої інстанції хибно вказав, що відповідачем не був доведений факт усунення порушень вимог законодавства, встановлених приписом, хоча відповідно до чинного законодавства встановлення та контроль виконання усунення порушень законодавства є обов'язком органу контролю, тобто позивача по справі.

Колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі відповідач по справі посилається на те, що судом першої інстанції був задоволений позов, який був поданий до суду із пропущенням строку, встановленого для його подання, а саме акт перевірки був складений 19.07.13 р., а позов був направлений до суду 30.07.13р.

Положеннями ст. 183-6 КАС України встановлені особливості провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Згідно ч. 1, ч. 2 вказаної статті провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування на виявлені під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом, здійснюється на підставі адміністративного позову суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування. Адміністративний позов подається суб'єктом владних повноважень до окружного адміністративного суду не пізніше наступного дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа про вжиття заходів реагування, обґрунтованість яких підлягає підтвердженню судом.

Колегія суддів зазначає, що доводи апелянта стосовно того, що позивачем пропущений строк звернення до суду є безпідставними, оскільки строки, встановлені ст. 183-6 КАС України, повинні застосовуватися у тих випадках, коли суб'єкт владних повноважень звертається до суду із позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. В даному випадку суб'єктом владних повноважень не застосовувалися до відповідача заходи реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а позивач звернувся до суду із позовом про вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Таким чином, діючим законодавством надано право органу державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звернутися у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду. Зазначені заходи реагування передбачені ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ч. 5 якої зазначає: повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Зі змісту позовної заяви видно, що позивач, користуючись правом, наданим ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив суд до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель та споруд, які орендуються TOB «Автоскладальне підприємство «Кобальт» у ПП «Зевс», за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, пров. Набережний, 5, зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання.

З доказів, які містяться в матеріалах справи, видно, що ухвалою суду першої інстанції від 05.08.13 р. у адміністративній справі за даним позовом відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 183-2 КАС України було відкрито скорочене провадження, але 04.09.13 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач - ТОВ «Автоскладальне підприємство «Кобальт», заперечував проти адміністративного позову та просив призначити справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, у зв'язку з чим, на підставі ч. 4 ст. 183-2 КАС України ухвалою суду першої інстанції від 04.09.13 р. судовий розгляд даної адміністративної справи був призначений у відкритому судовому засіданні за загальними правилами КАС України.

Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням. Згідно ч. 4 цієї статті суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Наведені положення свідчать про те, що суд першої інстанції мав право призначити справу до судового розгляду за загальними правилами КАС України.

Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції було не прийнято до уваги часткове усунення порушень законодавства у сфері пожежної безпеки, хоча представником відповідача у судове засідання були надані письмові пояснення з приводу усунення порушень вимог законодавства відповідно припису № 75 із доданням письмових документів, що підтверджують виконання вимог припису, та часткове усунення порушень, колегія суддів зазначає, що відповідно ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для здійснення позапланових заходів, у числі інших, є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Механізм здійснення органами Державної інспекції техногенної безпеки України заходів державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту визначено Порядком проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України, затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України № 863 від 25.05.12 р. та зареєстрованим Мінюстом України 25.06.12 р. за № 1054/21366, в якому передбачено, що для здійснення планової або позапланової перевірки суб'єктів господарювання орган Держтехногенбезпеки України видає наказ про проведення перевірки (п. 2.5.), на підставі наказу оформлюється посвідчення на проведення перевірки.(п.2.6.). Не пізніше ніж за десять календарних днів до дня здійснення планової перевірки керівнику чи уповноваженій особі (відповідальній посадовій особі) суб'єкта господарювання має бути вручене повідомлення про проведення планової перевірки (п.2.8.). Не пізніше ніж за десять календарних днів до дня здійснення планової перевірки керівнику чи уповноваженій особі (відповідальній посадовій особі) суб'єкта господарювання має бути вручене повідомлення про проведення планової перевірки.

Відповідно пунктів 3.10-13.19 Порядку за результатами перевірки складається акт, у якому зазначається стан додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту суб'єктом господарювання. На підставі акта перевірки складається припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту. Припис може бути оскаржено до Держтехногенбезпеки України або до суду. Право суб'єкта господарювання на оскарження до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду будь-якого розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства також закріплене в ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Строк виконання припису встановлюється посадовою особою органу Держтехногенбезпеки України за погодженням із керівником суб'єкта господарювання або органу влади, іншого підконтрольного об'єкта або його заступником, або уповноваженою ним особою залежно від виявлених порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту. У разі неможливості виконання приписів у встановлені в них строки суб'єкт господарювання або орган влади, інший підконтрольний об'єкт письмово звертається до органу Держтехногенбезпеки України, який виніс припис, для продовження строків усунення порушень з обґрунтуванням та підтвердними документами (матеріалами), оформленими належним чином, щодо порядку усунення порушень. Контроль за виконанням приписів, наданих за результатами перевірки, здійснює орган Держтехногенбезпеки України, який його виніс.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено та це не спростовано відповідачем в доводах апеляційної скарги, що відповідно акту № 143 від 19.07.13 р. та припису № 75 від 22.07.13 р., складених за результатами перевірки відповідача, зазначено сорок порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки. На запит суду першої інстанції представником позивача у судовому засіданні з сорока зазначених у акті та приписі порушень вимог законодавства було визначено вісімнадцять (№ 1, 2, 3, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 27, 18, 20, 27, 28, 36), які є такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей та не усунення яких є підставою для застосування до відповідача заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель та споруд, що використовуються відповідачем у господарській діяльності.

При цьому суд першої інстанції врахував ту обставину, що застосування до суб'єкта господарювання такого засобу реагування, як зупинення експлуатації будівель та споруд шляхом їх знеструмлення є фактично зупиненням діяльності підприємства і тягне за собою негативні наслідки як для самого підприємства, так і для його працівників, у зв'язку з чим суд зобов'язав сторони по справі надати до суду обґрунтування доцільності або недоцільності застосування до відповідача такого крайнього заходу, як зупинення експлуатації будівель та споруд з визначенням, у чому саме, за наявності цих порушень, полягає загроза життю та здоров'ю людей. Відповідачем було надано пояснення із зазначенням у ньому 18 порушень, з яких 9 залишаються не усунутими і строки усунення цих порушень не визначено. Факт усунення зазначених відповідачем порушень позивачем не підтверджено. При цьому відповідач не надав оцінку тим порушенням, що залишились не усунутими з точки зору створення ними загрози життю і здоров'ю людей (а.с. 153-154). Разом з тим, позивач надав суду першої інстанції пояснення з описом порушень вимог законодавства та обґрунтуванням того, що наявність порушень, у тому числі й тих, що не усунуті відповідачем, створює загрозу життю та здоров'ю людей (а.с. 144-146).

Відповідно Кодексу цивільного захисту України, постанови КМУ № 33 від 21.01.13 р. «Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області є територіальним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, рятувальних справах та гасіннях пожеж, профілактики травматизму невиробничого характеру. Відповідно ст. 64, ст. 65, ст. 66 вказаного Кодексу Управління здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства. В п. 12 ч. 1 ст. 67 цього Кодексу встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а в ч. 2 ст. 68 визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. В ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів зазначає, що позивач, як суб'єкт владних повноважень, якому чинним законодавством надано право здійснювати контроль у сфері додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту суб'єктом господарювання, мав право звернутися із вищенаведеними позовними вимогами, а суд першої інстанції на підставі наданих йому повноважень мав право ухвалити рішення про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до ТОВ «Автоскладальне підприємство «Кобальт», з урахуванням обставин, які були встановлені в ході розгляду справи в суді першої інстанції.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційних скарг їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013р. по справі № 820/6604/13-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Крім того, колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем по справі до суду подане клопотання про зупинення апеляційного провадження. Як на підставу для зупинення апеляційного провадження по справі відповідач послався на те, що Харківським окружним адміністративним судом відкрите провадження у справі за позовом ТОВ «Автоскладальне підприємство «Кобальт» про скасування припису № 75 від 22.07.13 р., а тому просить зупинити апеляційне провадження по даній справі до вирішення справи Харківським окружним адміністративним судом.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Необхідно зазначити, що дана підстава виникає в процесі тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. Зупинення провадження з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України, допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо, тобто коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Суд зупиняє провадження у справі, коли її неможливо розглянути у зв'язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Розгляд питання іншим органом, не пов'язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Крім того, зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Колегія суддів зазначає, що підставою для звернення позивача із вищевказаними позовними вимогами слугували наявність порушень законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, які були зафіксовані в акті № 134 від 19.07.13 р. перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки контролюючим органом, що свідчить про безпідставність посилання відповідача на факт оскарження ним припису № 75 від 22.07.13 р., як на підставу для зупинення апеляційного провадження.

Крім того, колегія суддів зазначає, що положеннями ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» чітко визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Таким чином подане клопотання є безпідставним.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ТОВ «Автоскладальне підприємство «Кобальт» та ПП «Зевс» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.13 р. по справі № 820/6604/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.13 р. по справі № 820/6604/13-а за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до ТОВ «Автоскладальне підприємство «Кобальт», зацікавлена особа ПП «Зевс», про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Н.С. Водолажська