Ухвала суду № 35636024, 21.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 р.Справа № 820/8041/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2013р. по справі № 820/8041/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за перший квартал 2013 року в сумі 1194 грн. 03 коп.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач з метою забезпечення позову просить накласти арешт на майно відповідача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та на грошові кошти відповідача, інд. код НОМЕР_1.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2013 року було відмовлено у задоволенні клопотання.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на нез'ясування певних обставин у справі, неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення ст.117 КАС України та не взяття до уваги доводів позивача стосовно того, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду та приведе до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення.

Колегія суддів на підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову суд першої інстанції з посиланням на ст.117 КАС України виходив з відсутністю підстав для забезпечення позову, оскільки заявлене клопотання не містить жодного обґрунтування, яким чином не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.

Крім того, зазначив, що вказана процесуальна норма права не передбачає забезпечення позову в адміністративних справах у такий спосіб, як накладення арешту на майно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3, 4 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень.

Крім того, адміністративний позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Аналізуючи, висновки суду першої інстанції судова колегія звертає увагу на те, що забезпечення позову -це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

При цьому колегія суддів зауважує, що клопотання про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

Колегія суддів зазначає, що позивач не навів переконливих доводів щодо існування на момент звернення з даним клопотанням очевидної небезпеки заподіяння шкоди їх інтересам без вжиття заходів забезпечення позову, не навів обставин та доказів, які свідчать про те, що є підстави вважати, що відповідач буде намагатися відчужити належне їй майно та зняти кошти з своїх розрахункових рахунків.

Слід також відмітити, що стаття 117 КАС України, на підставі якої позивач просив суд забезпечити позов не встановлено такого способу забезпечення позову, як накладення арешту на майно.

Крім того, позивачем не зазначено, на яке саме майно відповідача він просить накласти арешт.

За відсутності таких даних перевірити та встановити співрозмірність суми боргу з вартістю майна відповідача не надається можливим.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо ухилення відповідача у майбутньому від сплати боргу у разі прийняття рішення на користь позивача , оскільки останні не підкріплені належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у клопотанні позивача мотивів доцільності або необхідності застосування заходів по забезпеченню позову.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2013р. по справі № 820/8041/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.