Рішення № 35633104, 27.11.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15776/13-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

27 листопада 2013 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Мельник А.В.,

при секретарі - Мисік М. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 22 квітня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу «Швидкий прибуток» №Т-37940.

Предметом Договору є розміщення позивачем у відповідача вкладу в сумі 93 997,95 гривень на строк зберігання з 22.04.2012 по 21.05.2013 року включно з виплатою відсотків на суму вкладу з розрахунку 20% річних.

Відповідно до п. 4.1. Договору 22 травня 2013 року відповідач був зобов'язаний повернути позивачу на підставі заяви вклад та нараховані на нього відсотки шляхом видачі готівкових коштів з каси або перерахуванням на поточний або інший рахунок.

22 квітня 2013 року позивач виконала свої зобов'язання по Договору та внесла на депозитний рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 93 997,95 гривень, що підтверджується квитанцією № 196746 від 22 квітня 2013 року.

Згідно п. 2.1 Договору банк нараховує прості відсотки вкладнику на вклад з розрахунку 20 % річних. Нараховані відсотки акумулюються на окремому рахунку нарахованих відсотків № НОМЕР_2 і нараховуються від банком від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк до дня, який передує дню його повернення.

За умовами договору за період з 23 квітня 2013 року до 21 травня 2013 року відповідач зобов'язаний виплатити позивачу 1 493, 67 грн. нарахованих відсотків.

22 травня 2013 року позивачем було подано заяву про повернення вкладу, але не отримано його з вини відповідача, тільки 22 травня 2013 року на вимогу позивача з банківського рахунку, на якому знаходилися нараховані за договором відсотки, позивачу виплатили 300 гривень, що підтверджується заявою на видачу готівки № 244736 від 22 травня 2013 року. Таким чином на рахунку № НОМЕР_2 залишилося 1 193, 67 гривень.

23 травня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до договору банківського вкладу № Т-37940 від 22 квітня 2013 року, де було визначено графік виплати коштів з рахунку № НОМЕР_3.

За визначений у додатковій угоді графік за перший період виплати коштів - з 17.06.2013 року по 21.06.2013 року, позивачу було отримано визначену суму - 4000 гривень.

У період з 23 травня 2013 року по 25 червня 2013 року відповідачем на вимогу позивача було виплачено всього 2 700 гривень, що підтверджується заявами на видачу готівки.

22 травня 2013 року відповідач переніс суму вкладу разом із нарахованим та не виплаченим відсотками на вкладний рахунок на вимогу № НОМЕР_3 із нарахуванням відсотків 1% річних відповідно до умов договору.

Враховуючи вище викладене, станом на 01 липня 2013 року відповідач не повернув позивачу вклад та нараховані відсотки на суму 92 568, 84 гривні.

Оскільки на вимогу ОСОБА_1 відповідачем не було повернуто кошти в розмірі 92 568, 84 гривні за договором банківського вкладу «Швидкий прибуток» №Т-37940, вважає, що такими діями відповідача порушуються його права, умови договору та вимоги ЦК України та просить суд ухвалити рішення, яким повернути кошти за договором банківського вкладу в розмірі 92 568, 84 гривні.

В судовому засіданні позивача підтримала позов з викладених у ньому підстав та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 22 квітня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу «Швидкий прибуток» №Т-37940.

Предметом Договору є розміщення позивачем у відповідача вкладу в сумі 93 997,95 гривень на строк зберігання з 22.04.2012 по 21.05.2013 року включно з виплатою відсотків на суму вкладу з розрахунку 20% річних.

Банк зобов'язаний відповідно до п. 3.1.1. Договору: «прийняти вклад відповідно до п. 1.1. Договору та забезпечити його збереження».

22 квітня 2013 року позивач виконала свої зобов'язання по Договору та внесла на депозитний рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 93 997,95 гривень, що підтверджується квитанцією № 196746 від 22 квітня 2013 року.

Відповідно до п. 4.1. Договору 22 травня 2013 року відповідач був зобов'язаний повернути позивачу на підставі заяви вклад та нараховані на нього відсотки шляхом видачі готівкових коштів з каси або перерахуванням на поточний або інший рахунок.

Згідно п. 2.1 Договору банк нараховує прості відсотки вкладнику на вклад з розрахунку 20 % річних. Нараховані відсотки акумулюються на окремому рахунку нарахованих відсотків № НОМЕР_2 і нараховуються від банком від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк до дня, який передує дню його повернення.

22 травня 2013 року позивачем було подано заяву про повернення вкладу, але не отримано його з вини відповідача, тільки 22 травня 2013 року на вимогу позивача з банківського рахунку, на якому знаходилися нараховані за договором відсотки, позивачу виплатили 300 гривень, що підтверджується заявою на видачу готівки № 244736 від 22 травня 2013 року. Таким чином на рахунку № НОМЕР_2 залишилося 1 193, 67 гривень.

23 травня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до договору банківського вкладу № Т-37940 від 22 квітня 2013 року, де було визначено графік виплати коштів з рахунку № НОМЕР_3.

За визначений у додатковій угоді графік за перший період виплати коштів - з 17.06.2013 року по 21.06.2013 року, позивачу було отримано визначену суму - 4000 гривень.

У період з 23 травня 2013 року по 25 червня 2013 року відповідачем на вимогу позивача було виплачено всього 2 700 гривень, що підтверджується заявами на видачу готівки.

22 травня 2013 року відповідач переніс суму вкладу разом із нарахованим та не виплаченим відсотками на вкладний рахунок на вимогу № НОМЕР_3 із нарахуванням відсотків 1% річних відповідно до умов договору.

Отже, станом на дату подання позовної заяви до суду основна заборгованість з урахування нарахованих відсотків відповідача перед позивачем складає 92 568, 84 гривні.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно вимог статті 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судом встановлено, що відповідач від виконання умов договору ухиляється та грошові пошти не повертає позивачу., чим порушив взяті на себе зобов'язання, згідно ст. 1060 ЦК України.

Оскільки, вимоги ст. 1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладений вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов'язання по цим договорам, фактично позбавивши позивача його права, передбаченого Законом, повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цих договорів.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором банківського вкладу «Швидкий прибуток» №Т-37940 від 22 квітня 2013 року складає 92 568, 84 гривні.

За таких обставин, з огляду на викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов про повернення суми вкладу та нарахованих відсотків є обґрунтованим та підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем вимог, тобто в сумі 92 568, 84 гривні.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, оскільки суд задовольняє позов з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню 925 гривень 70 копійок у відшкодування судових витрат.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 74, 76, 88, 169 ч. 4, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 525, 530, 610, 614, 1058, 1060 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» (код ЄДРПОУ 26475516) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 92568 гривень 84 копійки та 925 гривень 00 копійок у відшкодування судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий