Ухвала суду № 35633043, 28.11.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18712/13-ц

Провадження №: 2-п/752/171/13

У Х В А Л А

28.11.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Пасинок В.С.

при секретарі - Мушта І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 02 жовтня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СКС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором безпроцентної позики № 3 від 27.11.2012 року, -

в с т а н о в и в:

02 жовтня 2013 року Голосіївський районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення у цивільній справі за позовом ТОВ «СКС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором безпроцентної позики № 3 від 27.11.2012 року.

21 жовтня 2013 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення, вмотивована порушенням судом норм матеріального та процесуального права (а.с. 52-54). Зокрема, заявником зазначено про те, що його неявка в судове засідання 02 жовтня 2013 року була викликана поважною причиною, а також зазначив про те, що рішення було ухвалено лише на підставі матеріалів та доказів, поданих позивачем, що призвело до неповного з'ясування обставин та прийняття рішення, котре не ґрунтується на вимогах закону, при тому, що у нього є докази, які спростовують надану позивачем інформацію.

Заявник в судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення підтримав, просив суд її задовольнити, скасувати заочне рішення від 02 жовтня 2013 року.

Представник позивача проти задоволення заяви заперечував, просив суд відмовити у її задоволенні за необґрунтованістю та безпідставністю.

Згідно з ч.1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Так, судом встановлено, що 02 жовтня 2013 року Голосіївським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення, котрим задоволено вимоги ТОВ «СКС» та стягнуто на його користь з ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 13 072,67 грн., вирішено питання щодо судових витрат у справі (а.с. 41-44).

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні 02 жовтня 2013 року присутнім не був, про причини неявки суд не повідомляв. Представник останнього в дане судове засідання також не з'явився з невідомих причин, про що суд також не повідомив.

Звернувшись із заявою про перегляд заочного рішення, ОСОБА_1 як на поважність своєї неявки в судове засідання посилається на його перебування 02 жовтня 2013 року у терміновому відрядженні, проте, доказів на підтвердження своєї позиції з даного приводу не надав.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на представництво інтересів ОСОБА_1 останнім був уповноважений громадянин ОСОБА_2, який, будучи також в установленому законом порядку повідомленим про час та дату проведення судового засідання, в останнє не з'явився й про причини своєї неявки суд не повідомив (а.с. 26, 34).

Статтею 229 ЦПК України передбачено, що у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, докази про це.

Проте, заявник, з даного приводу, як того вимагає ст. 60 ЦПК України, не надав жодного доказу, що міг би бути прийнятим до уваги судом. Тому, вказану позицію заявника суд оцінює критично і не приймає до уваги.

До того ж, в своїй заяві ОСОБА_1 висловив думку про те, що заочне рішення від 02 жовтня 2013 року підлягає також скасуванню через наявність у нього доказів, що спростовують інформацію, зазначену позивачем, зокрема, зазначив про те, що договору безпроцентної позики № 3 не укладав, коштів за останнім не отримував.

Проте, суд критично оцінює вказані твердження заявника з точки зору положень ст. 60 ЦПК України, оскільки доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Заявник, знову-таки, і з даного приводу, як того вимагає ст. 60 ЦПК України, не надав жодного доказу, що міг би бути прийнятим до уваги судом. Тому, і вказану позицію заявника суд оцінює критично.

Відповідно до ст. 228 ЦПК України заочне рішення суду може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Згідно ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки з поважних причин і докази на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм цивільно-процесуального законодавства вбачається, що заочне рішення може бути скасоване за наявності двох умов: якщо буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання з поважної причини та є докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Між тим, заявником а ні в заяві про перегляд заочного рішення, а ні під час розгляду цієї заяви в суді, не було наведено жодного доказу, який би підтвердив поважність причин її неявки в судове засідання та спростував висновки суду, наведені в заочному рішенні і які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тому, на думку суду, жодних порушень прав відповідача допущено не було. Умови ухвалення заочного рішення, зазначені у ч. 1 ст. 224 ЦПК України, а саме: 1) неявка відповідача; 2) належне його повідомлення; 3) відсутність поважних причин неявки відповідача; 4) згода позивача, за одночасної наявності яких ухвалюється заочне рішення, в даному випадку були дотримані.

Не з'явившись в судове засідання, відповідач добровільно обмежив себе у використанні передбаченими процесуальними правами на надання суду доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову, добровільно виключив свою особисту участь в дослідженні доказів у судовому засіданні. Разом з тим, при ухваленні заочного рішення не було порушено конституційного принципу змагальності процесу, і у відповідача збереглося право на оскарження ухваленого заочного рішення.

Таким чином, враховуючи обставини, викладені вище, суд приходить до висновку про те, що підстав для скасування заочного рішення суду від 02 жовтня 2013 року немає, а тому заява відповідача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 231 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 02 жовтня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СКС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором безпроцентної позики № 3 від 27.11.2012 року - залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Пасинок