Ухвала суду № 35630750, 20.11.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,

суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.

при секретарі: Бабіч К.А.

за участю: представника позивача Гребенченка О.А.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за правочином, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПозивачТОВ «Термінал Бровари» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за правочином.

Справа №2610/24403/2012 № апеляційного провадження:22-ц-796/14290/2013 Головуючий у суді першої інстанції: Гуменюк А.І.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. В обґрунтування позовних вимого позивач посилався на те, що згідно договору поворотної фінансової допомоги (позики) від 20 листопада 2009 року, укладеного між ТОВ «Термінал Бровари» та ОСОБА_2, відповідачу було надано позику у розмірі 10 000 гривень. Зазначав, що за вказаним Договором та додатковою угодою від 30 грудня 2009 року № 1 до Договору, відповідач зобов'язувався повернути позику не пізніше 28 лютого 2010 року. Оскільки умови Договору відповідачем не виконані, чим ТОВ «Термінал Бровари» завдано збитків, які він просить відшкодувати у судовому порядку у розмірі 11 734 гривні 11 копійок.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2013 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за правочином - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«Термінал Бровари» (ідентифікаційний код 33584049) кошти у розмірі 11 948 (одинадцять тисяч дев'ятсот сорок вісім) гривень 71 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції рішення було ухвалено на підставі неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача Гребенченко О.А., який діє на підставі довіреності в інтересах ТОВ «Термінал Бровари», проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.1-7), а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за його відсутності у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20 листопада 2009 року між ТОВ «Термінал Бровари» та ОСОБА_2 було укладено Договір поворотної фінансової допомоги (позики), п. 1.1 якого у власність позичальникові передано 10 000 гривень, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (а.с.5-7).

Відповідно до п. 2.3 Договору поворотної фінансової допомоги (позики), сума позики повертається позичальником в наступному порядку: за погодженням сторін оскільки позичальник є працівником позикодавця, то позикодавець в рахунок погашення заборгованості перед ним позичальника може здійснювати утримання коштів із заробітної плати позичальника згідно чинного законодавства України. Але в будь-якому разі позичальник зобов'язується повернути суму позики позикодавцеві не пізніше 31 грудня 2009 року.

30 грудня 2009 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поворотної фінансової допомоги (позики), за умовами якої пункт 2.3 Договору викладено в наступній редакції: «Сума позики повертається позичальником в наступному порядку: за погодженням сторін оскільки позичальник є працівником позикодавця, то позикодавець в рахунок погашення заборгованості перед ним позичальника може здійснювати утримання коштів із заробітної плати позичальника згідно чинного законодавства України. Але в будь-якому разі позичальник зобов'язується повернути суму позики позикодавцеві не пізніше 28 лютого 2010 року» (а.с. 8).

Як вбачається із матеріалів справи, станом на 11 жовтня 2012 року, заборгованість відповідача за Договором поворотної фінансової допомоги (позики), з врахуванням 3% річних становила 11 734 гривні 11 копійок.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму) позики. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача, оскільки відповідачем не надано будь - яких доказів, які б підтверджували сплату ним боргу за Договором поворотної фінансової допомоги (позики)

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: