Ухвала суду № 35623718, 28.11.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції - Домарєв О.В.

Доповідач - Принцевська В.П.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Жданова В.С.

суддів Принцевської В.П., Тимченко О.О.

при секретарі Баранчикові Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 04 жовтня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2013 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, якою просив стягнути з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором від 28.08.2007 року у розмірі 26785,86 гривень та судові витрати.

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 04 жовтня 2013 року у задоволені позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

З вказаним рішенням не погодилось ПАТ КБ «Приватбанк» та оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд дійшов помилкового висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності для стягнення заборгованості за кредитним договором і позивачка користується кредитними грошима по теперішній час. Просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідачка та її представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, пояснення відповідачки та її представника, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу з настпних підстав.

Статтею 634 ч.1 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ч.1 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1, 4 ст. ч. 1 ст. 309 підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається що 28.08.2007 року публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 уклали договір вкладу «Стандарт», згідно якого при підписані даного договору клієнт передав, а банк прийняв грошові кошти в сумі 3000,00 євро, подальше - вклад, на строк 12 місяців по 28.08.2008 року включно. У якості додаткового документу, підтверджуючого внесення коштів на депозит, банк надав вкладнику електронну заощаджувану книжку НОМЕР_3, дозволяючи отримати у банкоматах банку інформацію про суму вкладу та процентах до виплати. Для внесення суми вкладу банк відкрив вкладнику особистий рахунок НОМЕР_1 процентна ставка з вкладу склала 8,5 % річних.

Відповідно п. 20 договору вкладу при укладанні цього договору банк надав вкладнику кредитну карту «Універсальна» НОМЕР_2, валюта якої - гривня, кредитний ліміт у сумі 7000,00 грн., базова процентна ставка з кредитного ліміту 3 % в місяць на остаток заборгованості.

Згідно п. 20 договору вкладу «Стандарт» умови та правила надання банківських послуг, тарифи банку, пам'ятка клієнта є додатками до цього договору. Кредитор ознайомився та надав згоду з умовами кредитування, які були надані йому у письмовій формі. Своїм підписом він підтвердив надання йому повної інформації у письмовій формі у відповідності до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживача».

Згідно з п. 1.1 Умов та правил надання банківських послуг належним чином заповнена Заява підписується клієнтом та таким чином Клієнт висловлює своє згоду, що Заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складає укладений договір про надання банківських послуг.

Суд першої інстанції, посилаючись на п.1.1 Умов, дійшов помилкового висновку щодо неможливості прийняття зазначених умов, оскільки вони не підписані відповідачкою, в якості обов'язкового додатку до договору про надання банківських послуг, оскільки в даному випадку для зазначеного договору підписання умов не є обов"язковим.

Відповідно до п. 9.12 вказаних Умов договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна з сторін не проінформує іншу сторону про зупинення дії Договору, він автоматично пролонгується на той же строк.

З матеріалів справи вбачається, що жодна із сторін не проінформувала іншу сторону про зупинення дії Договору, а отже він автоматично пролонгувався та є дійсним на теперішній час.

З вищенаведеного випливає, що суд першої інстанції помилково застосував строк позовної давності відповідно до ст. 251 ЦК України, та незаконно відмовив у задоволені позовних вимог у зв'язку із спливом строку позовної давності.

Крім того відповідно до п. 11 Договору за наявності у клієнта простроченої заборгованості по кредитам та (або) кредитним лімітам, отриманим клієнтом в банку , а також за процентами за їх користування, Банк має право за власним бажанням або після закінчення строку вкладу, вклад та нараховані проценти перерахувати та поточний/ картковий рахунок клієнта або розірвати договір.

Отже, посилання відповідача, що під час розірвання договору банківського вкладу банк був зобов'язаний перерахувати частину коштів в рахунок заборгованості за користування кредитними грошима є безпідставними, так як з умов договору вбачається, що такі дії є правом банка, а не обов"язком.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачка не надала своєчасно відповідачу грошові кошти для погашення заборгованості за вказаним кредитом, відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Станом на 31.07.2013 року відповідачка має заборгованість - 26785,86 грн., яка складається з 6821,44 - заборгованість за кредитом та 19964,42 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу позивача, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити. З ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.08.2007 року в розмірі 6 821,44 грн. - заборгованість за кредитом і 19 964,42 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а всього 26785,86 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» з ОСОБА_1 необхідно стягнути 267,86 грн. в відшкодування судових витрат.

Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 04 жовтня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЕДРПОУ 14360570 рах. № 29092829003111) заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.08.2007 року в розмірі 6 821,44 грн.( шість тисяч вісімсот двадцять одна грн. 44 коп.) - заборгованість за кредитом і 19 964,42 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири грн. 42 коп.) - заборгованість по процентам за користування кредитом, а всього 26785,86 грн. (двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят п'ять грн. 86 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЕДРПОУ 14360570 рах. №64993919400001) в відшкодування судових витрат 267,86грн. (двісті шістдесят сім грн. 86 коп.).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: