Рішення № 35623712, 19.11.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3762/13-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шаховніної М. О. ,

при секретарях - Гуменюк А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"Альфа-Страхування" про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2013 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що 27 червня 2008 року між ЗАТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 490080358. Відповідно до умов Кредитного договору позивач надає відповідачеві кредит у сумі 29 425, 54 дол. США, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені Договором повернути Кредит, виплачувати проценти, неустойку та інші передбачені платежі в сумі,строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1.

У якості забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, 27 червня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 490080358-П.

Посилаючись на те, що позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконали, ПАТ «Альфа-Банк» просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору в сумі 99 459 грн. 21 коп.

У судовому засіданні 29 травня 2013 року, у зв'язку зі смертю ОСОБА_2, представник позивача уточнила позовні вимоги та просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору у розмірі 99 459 грн. 21 коп., в тому числі:

- 92 877 грн. 72 коп. - заборгованість за кредитом;

- 6 165 грн. 46 коп. - заборгованість за відсотками;

- 416 грн. 03 коп. - пеня;

Ухвалою Подільського суду м. Києва від 01 липня 2013 року залучено Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія"Альфа-Страхування" як співвідповідача, до участі у справі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, з тих же підстав просила його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник відповідачки у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Пояснив, що дійсно між сторонами був укладений кредитний договір. ІНФОРМАЦІЯ_1 року сталося ДТП за участю відповідачів на застрахованому транспортному засобі. Внаслідок даного ДТП ОСОБА_1 залишилася інвалідом 1 групи, а відповідач ОСОБА_2 загинув. Відповідно до умов кредитування, ОСОБА_1 застрахувала транспортний засіб в ПрАТ "СК"Альфа Страхування" за договором добровільного страхування наземного транспорту. Сума страхового відшкодування складала 125 тис. грн., вигодонабувач ПАТ "Альфа-Банк". Сума ж страхового відшкодування для виплати вигодонабувачу становить 67 890 грн. 08.09.2010 року відповідачка уклала з ПрАТ "СК "Альфа-Страхування" договір про передачу прав власності, відповідно до п. 15.20 якого страхове відшкодування у сумі 105 тис. грн. мало було бути сплачене ПАТ "Альфа-Банк" протягом 15 днів. Зазначив, що сума заборгованості за кредитним договором становить 99 459, 21 грн., а сума страхового відшкодування для сплати вигодонабувачу становить 105 тис. грн., є більшою від позовних вимог, а тому вимоги позивача є безпідставні (а.с. 33-35).

Представник ПрАТ "СК"Альфа Страхування" в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Направили до суду заперечення проти позову. Зазначили, що між ними та відповідачкою був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу. 07.09.2010 року відповідач отримав від страхувальника письмове повідомлення про настання страхового випадку. На підставі даного повідомлення було здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок позивача у розмірі 67 890 грн. Вважають, що вони виконали покладені на них зобов'язання, передбачені умовами договору страхування, а всі вимоги позивача є безпідставні (а.с. 158-159).

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачки, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «Альфа-Банк» є повним правонаступником ЗАТ «Альфа-Банк».

Як встановлено у судовому засіданні, 27 червня 2008 року між позивачем та відповідачкою був укладений Кредитний договір № 490080358 (а. с. 6).

Відповідно до умов якого, позивач надає відповідачеві кредит у сумі 29 425,54 дол. США з процентною ставкою 15,99% річних з терміном повернення 27.06.2015 року (п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору).

Згідно п. 2.8 даного договору платежі з повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів за цим Договором здійснюються щомісячно, рівними частинами відповідно до Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який є Додатком № 1 до цього Договору та його невід'ємною частиною.

У відповідності до п. 3 Кредитного договору Позичальник зобов'язується в порядку т а на умовах, що визначені даним договором повернути кредит, сплачувати проценти за його користування, комісії за дії банка, які вчиняються на користь позичальника з метою сприяння останньому у виконанні ним своїх зобов'язань за Договором.

Відповідно до п. 6.1 загальних умов кредитування фізичних осіб банк має право в вимагати, в тому числі у судовому порядку, від позичальника дострокового виконання всіх зобов'язань з повернення кредиту за договором, у зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань за договором.

27 листопада 2009 року було укладено договір про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору, згідно якого п. 2.3. викладено у новій редакції та зазначено дату повернення кредиту до 27 червня 2018 року.

В якості забезпечення вимог Кредитора 27 червня 2008 року до кредитного договору було укладено договір поруки № 490080358-П між позивачем та ОСОБА_2 (а.с. 15).

Відповідно до п. 2.1 даного договору сторони встановлюють, що Поручитель поручається за виконання боржником обов'язків, які виникли на підставі основного Договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Згідно п. 3.1 договору поруки сторони встановлюють, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, Поручитель і Боржник відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і Боржник.

27 листопада 2009 року укладено договір про внесення змін і доповнень № 1 до договору поруки (а.с. 16).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору було надано відповідачеві ОСОБА_1 кредитні ресурси у повному обсязі. Однак, на відміну від позивача, що виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, остання, отримавши та використавши кредитні ресурси, свої зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом сплати відсотків, не виконала. У зв'язку з чим станом на 27.12.2012 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 99 459 грн. 21 коп.

З огляду на принцип розумності та справедливості ПАТ "Альфа-Банк", як клієнто-орієнтовний Банк, зменшив суму пені відповідачу до 11% та остаточно просив стягнути з відповідача не суму пені в розмірі 3 782 грн. 06 коп., а 416 грн. 03 коп.

Матеріали справи свідчать, що 09.01.2013 року позивачем на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту (а.с. 25).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установ (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі змісту ст. ст. 610, 611 ЦК України випливає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, одним з яких є сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Поручителем по даному кредитному договору виступав ОСОБА_2, однак, як пояснив у судовому засіданні представник відповідачки, ІНФОРМАЦІЯ_1 року сталося ДТП за участю відповідачки та ОСОБА_2 на застрахованому транспортному засобі. Внаслідок даного ДТП ОСОБА_1 залишилася інвалідом 1 групи, а ОСОБА_2 загинув, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 36)

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України передбачено, що якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

ОСОБА_3, діючий по довіреності в інтересах ОСОБА_1, у судовому засіданні не спростував розрахунки заборгованості, надані позивачем. Зазначив, що 08.09.2010 року відповідачка уклала з ПрАТ "СК "Альфа-Страхування" договір про передачу прав власності, відповідно до п. 15.20 якого страхове відшкодування у сумі 105 тис. грн. мало було бути сплачене ПАТ "Альфа-Банк" протягом 15 днів. Останній платіж мав би бути сплачений відповідачкою до 27.08.2010 року,

Суд не бере до уваги доводи представника відповідачки про те, що банк не мав права з жовтня 2010 року по грудень 2012 року нараховувати відсотки на тіло кредиту без врахування 105 тис. грн. страхового відшкодування, оскільки вони не ґрунтуються на встановлених обставинах справи, вимогах закону, оскільки відповідно до кредитного договору та розділу 3 загальних умов кредитування фізичних осіб банк має право на нарахування пені та відсотків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Посилання представника відповідача на те, що ПАТ "Альфа-Банк" є вигодонабувачем і вимоги вони повинні пред'являти до ПрАТ "Страхова компанія"Альфа-Страхування", суд не бере до уваги, оскільки позивач відповідно до вимог ЦПК України вимоги про стягнення заборгованості пред'явлені лише до ОСОБА_1

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а з відповідача на підставі ст. ст. 526, 611 ЦК України слід стягнути на користь позивача 99 459 грн. 21 коп., а саме:

- 92 877грн. 72 коп. - заборгованість за кредитом;

- 6 165 грн. 46 коп. - заборгованість за відсотками;

- 416 грн. 03 коп. - пеня;

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» підлягають витрати по оплаті судового збору у розмірі 994 грн. 59 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 549, 553, 554, 610-612, 629, 624, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за договором у розмірі 99 459 грн. 21 коп. (дев'яносто дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень двадцять одну копійку).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судовий збір у розмірі 994 грн. 59 коп. (дев'ятсот дев'яносто чотири гривні п'ятдесят дев'ять копійок).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. О. Шаховніна