Рішення № 35621323, 28.11.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції - Лях М.Ю.

Доповідач - Принцевська В.П.

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Жданова В.С.

суддів Принцевської В.П., Тимченко О.О.

при секретарі Баранчикові Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, на рішення Київського районного суду м. Донецька від 07 жовтня 2013 року у справі за позовом компанії Релемен Траст Лімітед до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення неустойки (штрафу),

ВСТАНОВИВ:

Позивач - юридична особа, що створена та діє за законодавством Республіки Кіпр - компанія Релемен Траст Лімітед звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неустойки в сумі 11 989 500 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між ним та третьою особою ОСОБА_3 укладено договір про відступлення вимоги від 20 листопада 2012 року (далі - договір).

На підставі договору позивач придбав право вимоги за угодою, укладеною 28.08.2000 року (далі - угода) між третьою особою та відповідачем ОСОБА_1, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку, в 2007 році змінила своє ім'я та по-батькові (ОСОБА_1) на ім'я «ОСОБА_1». Це підтверджується доданою карткою фізичної особи- платника податків від 12.12.2007 року.

Згідно пункту 3.1 вказаної угоди від 28.08.2000 року сторони зобов'язались використовувати наявні у них можливості для фінансового оздоровлення відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю» (далі - ВАТ «КЗТВ»), а також спільно діяти по таким основним напрямкам: забезпечення ВАТ «КЗТВ» сировиною, матеріалами, енергоносіями та іншими ресурсами на погоджених сторонами умовах (пункт 3.1.1 угоди); реалізація продукції ВАТ «КЗТВ» на погоджених сторонами умовах (пункт 3.1.2 угоди); погашення кредиторської заборгованості ВАТ «КЗТВ» (пункт 3.1.3 угоди); ліквідація дебіторської заборгованості ВАТ «КЗТВ» (пункт 3.1.4 угоди). Пунктом 3.2 угоди сторони (в тому числі і відповідач) зобов'язались використовувати весь свій досвід, вплив та будь-які інші можливості для підвищення ефективності господарської діяльності ВАТ «КЗТВ». Згідно пункту 4.2 угоди сторони (в тому числі і відповідач) зобов'язались протягом всього строку дії угоди невідкладно повідомляти один одного про отримані на їх адресу пропозиції про придбання акцій ВАТ «КЗТУ» або про інвестування в ВАТ «КЗТВ». Пунктами 5.3 та 5.4 угоди сторони (в тому числі і відповідач) зобов'язались голосувати на загальних зборах акціонерів ВАТ «КЗТВ» у визначеному угодою порядку. Пунктами 5.6 та 5.7 угоди сторони (в тому числі і відповідач) зобов'язались голосувати на засіданнях спостережної ради ВАТ «КЗТВ» у визначеному угодою порядку.

Відповідач несумлінно виконувала умови цієї угоди, допускала порушення її умов, пунктами 5.3 та 5.4 угоди сторони (в тому числі і відповідач) зобов'язались голосувати на загальних зборах акціонерів ВАТ «КЗТВ» у визначеному угодою порядку. Наведені приписи були порушені відповідачем, оскільки вона взагалі не з'явилась на збори акціонерів ВАТ «КЗТВ», призначені на 22.04.2013. Про дату та місце проведення загальних зборів акціонерів відповідача повідомлено шляхом оприлюднення відповідного оголошення у газеті «Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку». Проте відповідач на загальні збори акціонерів ВАТ «КЗТВ» не з'явилась, що підтверджується протоколом реєстраційної комісії ВАТ «КЗТВ» №2 від 22.04.2013.

Пунктом 6.2 угоди встановлено, що у випадку порушення будь-якою із Сторін умов цієї угоди винна сторона сплатить іншій стороні даної угоди за першою вимогою, але у будь-якому випадку не пізніше одного календарного місяця з дати виявлення порушення, штраф, еквівалентний 1 500 000 (одному мільйону п'ятистам тисячам доларів США). Як вказує позивач, станом на 16.05.2013 офіційний курс долару США до гривні за даними Національного банку України, оприлюдненими в мережі Інтернет за адресою http://www.bank.gov.ua/control/uk/index, становить 799,3 гривень за 1 долар США. Відтак визначена угодою сума неустойки становить 11 989 500 гривень. Позивач на підставі угоди та договору просив суд стягнути вказану суму з відповідача, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 07 жовтня 2013 року позов задоволено.

З даним рішенням не погодилася відповідачка та оскаржила його в апеляційному порядку. Вона посилається на те, що суд дійшов помилкового висновку, що спірною угодою встановлений її обов»язок брати участь у зборах акціонерів. Апелянтка вважає, що взагалі спірна ухода є нікчемною, оскільки деякі умови цієї угоди, на її думку, суперечать нормам Конституції України. Апелянтка також посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинами справи, суд неповно з»ясував обставини справи, та ухвалюючи рішення вийшов за межі заявлених вимог позивачем. В мотивувальній частині рішення суд констатував, що відповідачкою не надано доказів того, що вона отримала погодження від третьої особи на відчуження акцій відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю» на виконання вимог пунктів 4.2, 4.3, 4.4 спірної угоди від 28.08.2000 року, і на цій підставі суд встановив факт порушення відповідачкою наведених пунктів, хоча позивачем визнання порушення нею вказаних пунктів взагалі не вимагалося. Апелянтка вважає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення по даній справі порушив норми матеріального і процесуального Закону. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні апелянтка та її представник повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Позивач та третя особа до суду не з»явилися, повідомлені про час і місце судового засідання на підставі вимог ст.ст. 74 ч.6, 76 ч.5 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянтки та її представника, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу з наступних підстав.

Статтею 526 ч.1 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 548 ч.1 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 549 ч.ч. 1, 2 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 611 ч.1 п. 3 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 28.08.2000 року укладена угода. У преамбулі угоди зазначено, що ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та керує за довіреністю та/або в будь-якій іншій формі здійснює контроль за простими іменними акціями відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю», код за ЄДРПОУ 00152299 (далі - ВАТ «КЗТВ»), які оформлені і станом на 10.05.2000 рахуються в реєстрі власників простих іменних акцій ВАТ «КЗТВ» за гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, фірмами ВАТ «Хімекс», ВАТ «ВІС Лтд», «VIC Establishment», а всього 59987 акцій.

Пунктом 3.1 угоди сторони зобов'язались використовувати наявні у них можливості для фінансового оздоровлення ВАТ «КЗТВ», а також спільно діяти по таким основним напрямкам: забезпечення ВАТ «КЗТВ» сировиною, матеріалами, енергоносіями та іншими ресурсами на погоджених сторонами умовах (пункт 3.1.1 угоди); реалізація продукції ВАТ «КЗТВ» на погоджених сторонами умовах (пункт 3.1.2 угоди); погашення кредиторської заборгованості ВАТ [«КЗТВ» (пункт 3.1.3 угоди); ліквідація дебіторської заборгованості ВАТ «КЗТВ» (пункт 3.1.4 угоди).

Пунктом 3.2 угоди сторони (в тому числі і відповідач) зобов'язались використовувати весь свій досвід, вплив та будь-які інші можливості для підвищення ефективності господарської діяльності ВАТ «КЗТВ».

Пунктами 5.3 та 5.4 угоди сторони (в тому числі і відповідач) зобов'язались голосувати на загальних зборах акціонерів ВАТ «КЗТВ» у визначеному угодою порядку. Пунктами 5.6 та 5.7 І угоди сторони (в тому числі і відповідач) зобов'язались голосувати на засіданнях спостережної j ради ВАТ «КЗТВ» у визначеному угодою порядку.

Згідно пункту 8.1 угоди вона діє до дати, коли сторони цієї угоди спільно письмово заявлять про її розірвання. Підпунктом 7.1.1.3 пункту 7.1 угоди встановлено, що повними правонаступниками всіх прав та обов'язків сторін угоди для відповідача-1 є особа, чиї повноваження правонаступництва засвідчені нотаріально.

Відповідно до пункту 8.3 угоди у всьому іншому, що не передбачено цією угодою, сторони керуються чинним законодавством України.

Суд першої інстанції правильно встановив, що сторони справи не надали суду письмових заяв про розірвання угоди, додаткових угод до неї. Також сторонами не подано до справи рішень судів про визнання угоди повністю або частково недійсною та/або про її розірвання.

В матеріалах справи є заява представника третьої особи ОСОБА_6 від 08.10.2012, посвідчена приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрована в реєстрі за №1027. У вказаній заяві ОСОБА_6 стверджує, що: угода від 28.08.2000 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є належним чином укладеною та власноручно підписаною сторонами; під час підписання угоди ОСОБА_3 належним чином за оригіналом паспорта та іншими документами перевірялась особа ОСОБА_1, відсутність рішень судів про визнання її недієздатною та/або обмежено дієздатною; жодних змін та доповнень до Угоди не вносилось; Угода є наразі діючою, всі зобов'язання, що випливають з неї, мають юридичну силу для сторін угоди; жодних обмежень чи заборон на відступлення права вимоги ОСОБА_3 за угодою немає.

Між позивачем та третьою особою ОСОБА_3 укладено договір про відступлення вимоги від 20 листопада 2012 року (далі - договір). Від імені третьої особи ОСОБА_3 договір підписано громадянином ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреності від 09.11.2012, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованою в реєстрі за №1212.

На підставі договору позивач придбав право вимоги за угодою, укладеною 28.08.2000 року між третьою особою та відповідачем ОСОБА_1.

Відповідно до пункту 1.1 договору Первісний кредитор (третя особа ОСОБА_3) передає всі належні йому в повному обсязі права вимоги згідно з угодою від 28.08.2000, укладеною ним з фізичною особою ОСОБА_1 (місцепроживання АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) (далі Основний Договір), а Новий кредитор (позивач компанія Релемен Траст Лімітед) приймає права вимоги, належні Первісному кредитору за Основним Договором. Пунктами 1.2 та 1.4 договору визначено, що з цього Договору випливає, що Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з Основного Договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього Договору. В частині отриманих за цим Договором прав вимоги до Боржника Новий кредитор є правонаступником Первісного кредитора за Основною угодою. Повноваження Нового кредитора підтверджуються цим Договором.

Згідно пункту 3.1 договору Первісний кредитор (третя особа) зобов'язаний: відступити Новому кредитору право вимоги згідно з умовами цього Договору (підпункт 3.1.1); відповідати перед Новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (підпункт 3.1.2); цередати Первісному кредитору усі необхідні документи, які засвідчують права що передаються, протягом одного календарного дня з дати укладання цього договору, та інформацію яка важлива для їх здійснення (підпункт 3.1.3).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за ним.

Умови договору були уточнені та змінені додатковою угодою від 26.04.2013 до договору про відступлення права вимоги від 20.11.2012. Пунктом 1 вказаної додаткової угоди зокрема внесено такі зміни та доповнення до договору: пункт 1.3 Договору виключити (підпункт 1.1 додаткової угоди); друге речення пункту 5.2 викласти в такій редакції: «Усі суперечки та вимоги, що виникають при виконанні цього договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього і становлять предмет спору, підлягають розгляду в Україні в компетентному державному суді відповідно до законодавства України» (підпункт 1.3 додаткової угоди).

Згідно пункту 2 додаткової угоди сторони констатують, що після укладання Договору фізична особа ОСОБА_1 (яка змінила прізвище, ім'я та по-батькові на «ОСОБА_1», місцепроживання АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) допустила інші порушення своїх зобов'язань за Основним договором, через що у іншої сторони Основного договору виникли додаткові права. Всі права за Основним договором у зв'язку з цим та іншими обставинами, що можуть виникнути в майбутньому, належать виключно Новому кредиторові.

Згідно пункту 3 додаткової угоди ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, є невід'ємною частиною Договору, і відповідно скасовує (змінює) попередні редакції відповідних пунктів Договору, змінених згідно пункту 1 цієї додаткової угоди.

На підставі зазначеного договору позивач придбав право вимоги за угодою, укладеною 28.08.2000 в місті Києві між третьою особою ОСОБА_3, який підписав її власноручно, та відповідачем ОСОБА_1, яка підписала її власноручно (далі - угода). Згідно преамбули угоди третя особа та відповідач спільно іменуються «сторони».

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» визначаючи, чи є спір таким, що виникає з корпоративних відносин та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства слід враховувати, що положення пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, враховуючи її імперативний характер, не підлягає застосуванню стосовно справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, який вибув, а також з приводу виконання цивільно-правового договору, оскільки він виник не з корпоративних відносин.

За матеріалами справи сторона угоди фізична особа ОСОБА_1 (ОСОБА_1) народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку, яка змінила своє ім'я та по-батькові (ОСОБА_1) на ім'я «ОСОБА_1». Вказані обставини підтверджуються: наявною в матеріалах засвідченою копією дубліката картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 від 12.12.2007, виданою за підписом відповідальної особи ДПІ в Київському районі міста Донецька Арідової Н.І., дата внесення відомостей до реєстру 06.08.1996; засвідченою нотаріально копією паспорту Греції серії НОМЕР_2, виданого 13.10.2011 на ім'я ОСОБА_1, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку (т. 1; а.с. 114-115).

Згідно свідоцтва про реєстрацію НЕ 310554, виданого реєстратором компаній Республіки Кіпр Елені Кузулі, позивач компанія Релемен Траст Лімітед зареєстрована 20.08.2012 року згідно із Законом Республіки Кіпр «Про компанії», Глава 113, як товариство з обмеженою відповідальністю. Підпис реєстратора на вказаному свідоцтві підтверджено постійним заступником міністра Міністерства юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр В. ІОАННУ 27.08.2012 за № 290208/12. Вказане свідоцтво належним чином легалізовано та перекладено на українську мову, підпис перекладача посвідчено нотаріусом у встановленому порядку.

Відповідно до статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до статті 410 Цивільного процесуального кодексу України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Відповідно до п.7 частинні статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Статтею 309 ч.1 ЦПК україни передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційний суд перевірив доводи апелянта, що суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі вийшов за межі заявлених позивачем вимог. Дані доводи апелянта є обгрунтованими, оскільки в мотивувальній частині рішення суд констатував, що відповідачкою не надано доказів того, що вона отримала погодження від третьої особи на відчуження акцій ВАТ «КЗТВ» на виконання вимог пунктів 4.2, 4.3, 4.4 спірної угоди від 28.08.2000 року, і на цій підставі суд встановив факт порушення відповідачкою наведених пунктів, хоча позивачем визнання порушення відповідачкою вказаних пунктів взагалі не вимагалося.

Також апеляційний суд перевірив доводи апелянта щодо невідповідності висновків суду обставинам справи і неповного з»ясування судом першої інставниції обставин справи та дійшов висновку, що ці доводи є обгрунтованими з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ні відповідач особисто, ні громадяни ОСОБА_9, ОСОБА_5, ні фірми ВАТ «Хімекс», ВАТ «ВІС Лтд», «VIC Establishment» на загальні збори акціонерів ВАТ «КЗТВ» не з'явились, своїх представників не направили, на зборах не голосували, що підтверджується протоколом реєстраційної комісії ВАТ «КЗТВ» №2 від 22.04.2013, а також переліком зареєстрованих на цих зборах акціонерів, в якому відсутні відомості про відповідача та осіб, якими вона керує згідно угоди.

Однак суд дійшов неправильного висновку, що з вини відповідача не відбулись загальні збори акціонерів ВАТ «КЗТВ». Висновок суду про відсутність доказів щодо необізнаності відповідачки з датою про проведення загальних зборів акціонерів є таким, що не відповідає обставинам справи.

Пунктом 12.6 нової редакції Статуту відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю» від 27 травня 2005 року встановлено, що про проведення Загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально поштою. Квітанції про направлення повідомлень мають зберігатися виконавчим органом Товариства.

Загальні повідомлення про проведення Загальних зборів акціонерів друкуються в місцевій пресі за місцезнаходженням Товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання Загальних зборів акціонерів. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації.

Позивачем не надано доказів того, що відповідачка повідомлялася персонально поштою про проведення Загальних зборів акціонерів, не надано квітанцій про направлення вказаних повідомлень відповідачці.

З матеріалів справи вбачається, що про дату та місце проведення загальних зборів акціонерів повідомлялося шляхом оприлюднення відповідного оголошення у газеті «Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку», однак дане оголешення було зроблено 21 березня 2013 року, а скликання загальних зборів акціонерів було призначено на 22 квітня 2013 року.

Тобто дане оголошення зроблено за 32 дні до скликання загальних зборів акціонерів, що є порушенням ч.3 п. 12.6 нової редакції Статуту відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю» від 27 травня 2005 року, яким встановлено, що повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання Загальних зборів акціонерів.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано доказів в підтвердження того, що відповідачка була належним чином повідомлена про проведення Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю», які були призначені на 22 квітня 2013 року, а тому висновок суду першої інстанції, що з вини відповідачки не відбулись загальні збори акціонерів ВАТ «КЗТВ» є помилковим, таким, що не відповідає обставинам справи.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову компанії Релемен Траст Лімітед.

Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 07 жовтня 2013 року скасувати.

В задоволенні позову компанії Релемен Траст Лімітед до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення неустойки (штрафу) - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: