ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 824/1608/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Смілянця Е. С.
суддів: Граб Л.С. Драчук Т. О.
при секретарі: Сокольвак Ю.В.
за участю представників сторін:
апелянта - ОСОБА_2, ОСОБА_3
відповідача - Макушинська К.С.
третьої особи - Остафійчук Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державна митна служба України, Міністерство доходів і зборів України, Чернівецька митниця Міндоходів України про про визнання протиправної та скасуваня постанови, -
В С Т А Н О В И В :
У липні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - відповідач) від 01.07.2013 р. про закінчення виконавчого провадження.
В обґрунтування позову позивач вказував, що на виконанні відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебувало примусове виконавче провадження № 38171886 про поновлення на посаді провідного інспектора митного поста "Мамалига" Чернівецької обласної митниці ОСОБА_2 та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. 01.07.2013 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням рішення суду. Оскільки його фактично не було поновлено на посаді, вважав, що рішення суду не виконане, відтак підстав для прийняття оскаржуваної постанови не було.
Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 01.08.2013 року у задоволенні вказаного позову відмовив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Обгрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник зокрема зауважує, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що відповідачем безпідставно не надано відповіді на її заяву про заміну сторони її правонаступником у виконавчому провадженні від 24.06.2013 року та не перевірив факт поновлення позивача на роботі, чим не виконано реально рішення суду про поновлення трудових прав заявника.
У судовому засіданні апелянт та її представник вимоги скарги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи - Міністерства доходів і зборів України, проти доводів апелянта заперечили та посилаючись на правомірність висновків суду першої інстанції просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, окремо зауваживши, що державний виконавець під час винесення оскаржуваної постанови діяв у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки наказом Державної митної служби України № 893-к від 01.06.2013 р. ОСОБА_2 було поновлено на посаді, відтак рішення суду вважається виконаним, а постанова державного виконавця правомірною.
Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.06.2012 р. Чернівецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист в адміністративній справі № 2а/2470/343/12 (за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Чернівецької обласної митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу) про поновлення на посаді провідного інспектора митного поста "Мамалига" Чернівецької обласної митниці ОСОБА_2. Постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_2 та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць звернуто до негайного виконання (а.с. 7).
14.05.2013 р. позивач звернувся до підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою, в якій просив: відкрити виконавче провадження; виконати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 2а/2470/343/12 та виконавчий лист, шляхом отримання від Державної митної служби України письмових доказів для суду про реальне виконання виконавчого документу. Зокрема просив витребувати копії наказу про поновлення на роботі і копію службового посвідчення чи її номеру.
На підставі поданої заяви, 28.05.2013 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Юхименко О.С., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2а/2470/343/12 про поновлення на посаді провідного інспектора митного поста "Мамалига" Чернівецької обласної митниці ОСОБА_2 та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць (а.с. 9). Вказаною постановою зобов'язано боржника негайно виконати рішення суду, про що повідомити державного виконавця не пізніше наступного дня.
Про відкриття виконавчого провадження, відповідач 28.05.2013 р. повідомив сторони виконавчого провадження, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні (а.с. 10).
У зв'язку з ненадходженням підтверджуючих документів про виконання рішення суду, 13.06.2013 р. відповідач направив на адресу боржника (ДМС України) вимогу державного виконавця, в якій вимагав виконати виконавчий лист Чернівецького окружного адміністративного суду № 2а/2470/343/12 від 01.06.2012 р.
01.07.2013 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду - поновленням ОСОБА_2 на посаді провідного інспектора митного поста "Мамалига" Чернівецької митниці з 27.01.2012 р. на підставі наказу Державної митної служби України № 893-к "По особовому складу митних органів" (а.с. 17).
Вважаючи, що рішення суду фактично не виконано, а ОСОБА_2 не поновлено на роботі, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з безпідставності та недоведеності позовних вимог ОСОБА_2, а відтак відсутності правових підстав для задоволення адміністративного позову.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону № 606-XIV).
Статтею 2 цього Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч.1, 2 ст. 11 Закону № 606-XIV).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону № 606-XIV рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню, в т.ч. у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
В свою чергу, як встановлено під час апеляційного розгляду, Державною митною службою України 01.06.2013 р. на виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.05.2012 р. у справі № 2а/2470/343/12, залишеної без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 р., видано наказ № 893-к "По особовому складу митних органів", яким скасовано пункт 1 наказу Державної митної служби України від 25.01.2012 р. № 107-к "По особовому Чернівецької обласної митниці" в частині припинення 26.01.2012 р. перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_2, провідному інспектору митного поста "Мамалига" Чернівецької обласної митниці. Поновлено ОСОБА_2 на посаді провідного інспектора митного поста "Мамалига" Чернівецької обласної митниці.
Таким чином враховуючи положення Закону № 606-XIV, у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду, відповідачем 01.07.2013 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV, а відтак останній під час прийняття оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження", що знайшло своє відображення у висновкам суду першої інстанції.
При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що 14.06.2013 р. позивач звернувся із заявою до Чернівецької митниці Міндоходів, в якій просив поновити його в Чернівецькій митниці Міндоходів (а.с. 88).
За результатами розгляду вказаної заяви, 17.06.2013 р. позивачу було надано відповідь, в якій повідомлено про те, що його вже поновлено Держмитслужбою України на виконання рішення суду в Чернівецькій обласній митниці (а.с. 89).
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів також зважає на положення ст.257 КАС України якими встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах, зокрема: судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання; примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"; процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом (ст.258 КАС України).
Згідно п.2 ст. 18 Закону № 606-XIV у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Як зазначалося вище, ст. 76 Закону № 606-XIV передбачено, що виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Зважаючи на вимоги ст. 76 Закону, ч. 1 ст. 235 КЗпП України та постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.05.2012 р., поновлення позивача на державній службі відноситься до компетенції Держмитслужби України, яка також Чернівецьким окружним адміністративним судом у виконавчому листі зазначена як боржник, а не до Міністерства доходів і зборів України, що спростовує доводи апелянта наведені в скарзі.
При цьому, під час апеляційного розгляду встановлено та не заперечувалося особами, які беруть участь у справі, що Чернівецькою обласною митницею відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду в справі № 2а/2470/343/12, нараховано позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 64340,23 грн. за період з 26.01.2012 р. по день поновлення на роботі (01.06.2013 р.) та виплачено суму 23516,08 грн. за вирахуванням виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 27853,32 грн. (а.с. 91, 103, 107).
Дані виплати здійснила Чернівецька митниця Міндоходів, яка є правонаступником Чернівецької обласної митниці, що також свідчить про те, що рішення суду в справі №2а/2470/343/12 фактично виконано, а права апелянта не було порушено, оскільки його було поновлено на тій самій посаді, з якої його було звільнено.
Безпідставними, на думку суду апеляційної інстанції, є також посилання скаржника щодо не проведення відповідачем заміни сторони виконавчого провадження, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону № 606-XIV у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
З матеріалів справи досліджено, що Чернівецька обласна митниця на час поновлення позивача на роботі не припинена (знаходиться в стані реорганізації), а тому доводи апелянта щодо заміни її на правонаступника - Чернівецьку митницю Міндоходів є безпідставними.
Суд апеляційної інстанції також ставиться критично до посилань апелянта, що судом першої інстанції не надано правової оцінки щодо позовних вимог ОСОБА_2 стосовно бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на її заяву про заміну сторони її правонаступником у виконавчому провадженні від 24.06.2013 року, оскільки як досліджено з прохальної частини позовної заяви, предметом заявленого позову слугувала саме протиправність постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 01.07.2013 р. про закінчення виконавчого провадження, оцінка правомірності якої надана судовим рішенням.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 25 листопада 2013 року .
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Граб Л.С.
Драчук Т. О.
Судове рішення № 35615448, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 824/1608/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: