Постанова № 35609733, 12.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

"herb.gif" height=70 width=52>

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 листопада 2013 року 10:15 №826/15295/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш»

до

державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.06.2013 №0000592201 та від 17.06.2013 №0000582201,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Будшляхмаш» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.06.2013 №0000592201 та від 17.06.2013 №0000582201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС на підставі хибних висновків актів перевірок від 27.05.2013 №1562/22-01/14310164 та від 04.06.2013 №1737/22-01/14310164 щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД», прийняти податкові повідомлення-рішення від 17.06.2013 №0000582201 та від 17.06.2013 №0000592201, якими позивачеві зменшено розмір від’ємного значення з податку на прибуток у сумі 75 000,00 грн. та збільшено суму грошового зобов’язання із податку на додану вартість у розмірі 18 750 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків актів перевірок від 27.05.2013 №1562/22-01/14310164 та від 04.06.2013 №1737/22-01/14310164 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 17.06.2013 №0000592201 та від 17.06.2013 №0000582201. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між публічним акціонерним товариство «Будшляхмаш» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД».

Відповідач в судове засідання 11.11.2013 не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/15295/13-а у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД» за період липень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення публічним акціонерним товариство «Будшляхмаш» підпункту 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 15 000,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС складено акт від 27.05.2013 №1562/22-01/14310164 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 №0000582201, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 18 750,00 грн. у тому числі: 15 000,00 грн. – основний платіж, 3 750,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД» за період III квартал 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення публічним акціонерним товариство «Будшляхмаш» пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за результатами трьох кварталів 2012 року на суму 75 000,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС складено акт від 04.06.2013 №1737/22-01/14310164 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 №0000592201, яким позивачеві зменшено розмір від’ємного значення з податку на прибуток у розмірі 75 000,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з актів перевірок державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 27.05.2013 №1562/22-01/14310164 та від 04.06.2013 №1737/22-01/14310164, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між публічним акціонерним товариство «Будшляхмаш» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД» за договорами від 23.07.2012 №1538/1 та від 25.07.2012 №1540/1.

Так, між публічним акціонерним товариство «Будшляхмаш» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД» (виконавець) були укладені типові договори на виконання робіт, зокрема:

за договором від 23.07.2012 №1538/1 по демонтажу і завантаженню на автотранспорт станка карусельного – 3700 моделі 1М-532 вагою 59 тон;

за договором від 25.07.2012 №1540/1 по демонтажу і завантаженню на автотранспорт листозгинальної машини моделі XZC 3000/25 вагою 36 тон.

Згідно вказаних договорі замовник доручає та сплачує, а виконавець бере на себе зобов’язання своїми силами і засобами виконати вище зазначені роботи. Після закінчення робіт виконавець і замовник підписують акт здачі-приймання робіт, який є підставою для перерахування коштів замовнику.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії укладених договорів від 23.07.2012 №1538/1 та від 25.07.2012 №1540/1; актів здачі-прийняття робіт від 25.07.2012 та від 26.07.2012; податкові накладні від 25.07.2012 №804 та від 26.07.2012 №826.

Водночас, суд звертає увагу, що на підтвердження реальності договорів від 23.07.2012 №1538/1 та від 25.07.2012 №1540/1, публічним акціонерним товариством «Будшляхмаш» надано копії інвентарного опису товарно-матеріальних цінностей за 2009, 2010 та 2011 роки, які підтверджують факт наявності на балансі товариства листозгинальної машини моделі XZC 3000/25 (інв. №006007) та станка карусельного 1М-532 (інв. №001001).

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС на спростування реальності господарських операцій, здійснених між публічним акціонерним товариство «Будшляхмаш» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД», вказано на акт державної податкової інспекції в Солом’янському районі міста Києва ДПС від 01.03.2013 №429/22.3-17/37889288 про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 по 30.10.2012.

Так, з акту від 01.03.2013 №429/22.3-17/37889288 вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД» за юридичною адресою не знаходиться, а також у товариства відсутні трудові ресурси, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, сировина та матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Отже, за відсутністю можливості проведення зустрічної звірки, органом державної податкової служби надається аналіз господарської діяльності цього підприємства, не досліджуючи первинні та податкові документи, встановлюється відсутність факту реальності господарських операцій товариства з контрагентами та порушення підприємством податкової дисципліни.

Слід також зазначити, що під час перевірки публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД». Відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених контрагентами.

Аналізуючи доводи позивача та відповідача щодо реальності господарських операцій між публічним акціонерним товариство «Будшляхмаш» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД», суд наголошує на наступному.

Так, на підтвердження реальності господарських операцій здійснених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД», товариством було надано копії договорів поставок з третіми особами від 25.07.2012 №1540 та від 25.07.2012 №1541, видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок. Суд наголошує, що предметом вказаних договорів поставок є станок карусельний та листозгинальна машина, які попередньо були демонтовані товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД».

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 18.09.2013 №К/9991/76242/12, від 08.10.2013 №К/9991/6432/11, від 09.10.2013 №К/800/7079/13, від 10.10.2013 № К/800/29238/13, від 10.10.2013 №К/9991/62045/11.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між публічним акціонерним товариство «Будшляхмаш» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2013 №0000592201 та від 17.06.2013 №0000582201, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 17.06.2013 №0000592201 та від 17.06.2013 №0000582201.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.