Ухвала суду № 35606356, 28.11.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1810/2894/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Гура А. О.Номер провадження 22-ц/788/2620/13 Суддя-доповідач - Таран С. А. Категорія - 46

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2013 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Таран С. А.,

суддів - Хвостика С. Г., Собини О. І.,

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 21 жовтня 2013 року

в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4

про встановлення факту невиконання сімейних обов'язків в період хвороби з 2010 року до дня смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 21 жовтня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту невиконання сімейних обов'язків в період хвороби з 2010 року до дня смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначено, що рішення суду першої інстанції від 21 жовтня 2013 року по даній справі ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Позивачка вказує, що будинок, в якому подружжя Показанців проживало після реєстрації шлюбу вони не добудовували разом, тому що ще 04 березня 2004 року домоволодіння по АДРЕСА_1 було введено в експлуатацію та отримано відповідні документи, а саме свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке видане комунальним підприємством БТІ виконкому Лебединської міської ради від 04.03.2004 року на ім'я ОСОБА_5

Також зазначено, що в медичній картці амбулаторного хворого ОСОБА_5 1957 року народження, приєднаної до матеріалів цивільної справи, відсутній будь-який підтверджуючий запис про лікування батька поза межами міста в період часу з червня 2010 року та до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачка вважає, що враховуючи той факт, що причиною смерті ОСОБА_5 була тяжка хвороба та загальна інтоксикація організму, що вже є ускладненням абсцесу легенів та говорить про досить тривалий перебіг часу хвороби. Стан здоров'я ОСОБА_5 був в край тяжкий, самостійно звернутися за медичною допомогою він не міг та й відвідати його ніхто з близьких родичів не міг, бо хвіртка подвір'я по АДРЕСА_1 була замкнута на замок. Відповідачка у день смерті свого чоловіка на ночувала вдома, чим умисно залишила його в безпорадному стані, що підтверджується показами свідка та відсутністю звернень до лікарів за медичною допомогою для лікування тяжкої хвороби чоловіка. Але судом першої інстанції при винесенні рішення по даній справі не було цього взято до уваги.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції від 12 жовтня 2013 року по даній справі, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді, позивачку, її представника, представника відповідачки, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, що 29 грудня 2007 року був зареєстрований шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і вони разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 та вели спільне господарство.

З 2009 року ОСОБА_5 почав хворіти, лікарі виявили у нього серцеву недостатність. Він неодноразово лікувався в терапевтичному відділенні Лебединської районної лікарні та амбулаторно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

З висновків судово-медичних експертиз: №35-КЕ/2013 г/пп ( а.с.114-119) та №64/2013 від 12.09.2013 року (а.с.160-165) вбачається, що причиною смерті ОСОБА_5 стала інтоксикація організму, викликана захворюванням легенів у вигляді абсцесу правої легені, зливної гнійної пневмонії в поєднанні з гнійним панбронхитом. Вказане захворювання легенів є тяжким, але об'єктивних судово-медичних даних за клінічні його проявлення у ОСОБА_5, а також час їх виникнення - немає; морфологічні зміни, виявлені при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_5 та при судово-гістологічному дослідженні кусочків органів та тканин, можуть вказувати, що це захворювання у померлого виникло в межах 3-4 тижнів до моменту настання смерті. Об'єктивних судово-медичних даних для конкретизації давності виникнення захворювання у комісії немає.

Правильно встановивши вказані обставини , суд першої інстанції прийшов до висновку про необгрунтованність позовних вимог, оскільки позивачка обрала невірний спосіб захисту своїх цивільних прав та інтересів.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується частково.

За змістом ч. 2 ст. 256 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів , якщо :

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення , зміна або припинення т особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення ;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ , який посвідчує факт , що має юридичне значення

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення , зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Звернення до суду з позовною заявою про встановлення факту невиконання сімейних обов'язків відповідачкою ОСОБА_4 відносно померлого ОСОБА_5 позивачка обґрунтувала тим , що рішення суду про встановлення такого факту їй необхідно для вирішення питання про усунення відповідачки від спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Розглядаючи справу, суд першої інстанції не врахував, що позивачка звернулася до суду з позовом про встановлення факту не з метою захисту, виникнення, зміни або припинення її особистих чи майнових прав, а з метою встановлення такого факту , який підлягає доказуванню при розгляді іншої справи, зокрема такий факт може бути встановлений під час розгляду справи про усунення відповідачки від спадщини на підставі наданих сторонами доказів, що не можуть бути розглянуті окремо від цієї справи в порядку глави 6 ЦПК України . Вирішення цього питання пов'язано з вирішенням спору про усунення від спадщини.

Незважаючи на те, що звернення до суду оформлено як позовна заява про встановлення факту, але фактично відносно спору про право, який виникає між сторонами, не був заявлений позов про право і такий спір про право не був предметом розгляду в даній справі , то окреме встановлення такого факту неможливо.

Відповідно до статті 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права , які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

У зв'язку з тим, що окреме встановлення вказаного факту без вирішення спору про право, неможливо, то ухвалене рішення підлягає скасування з залишенням такого позову без розгляду.

Керуючись ст.303, п.4 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 21 жовтня 2013 року в даній справі скасувати та позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту невиконання сімейних обов'язків залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -