Ухвала суду № 35604747, 16.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 р.Справа № 2а-11762/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2012р. по справі № 2а-11762/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Українська ливарна компанія" звернулося до суду з позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, у якому просило: скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20 березня 2012 року № 0000030700.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 р. позовні вимоги задоволено, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20 березня 2012 року № 0000030700, прийняте відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія".

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведена камеральна перевірка ТОВ "Українська ливарна компанія" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за січень 2012 року., за результатами якої 02 березня 2012 р. було складено акт перевірки № 358/07-004/32759676, яким було встановлено порушення вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачем ТОВ «Українська ливарна компанія» завищено заявлену у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за січень 2012 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 468 991 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року № 0000030700, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 117 247,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що податкове повідомлення - рішення необґрунтоване та прийнято з порушенням діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що 20 лютого 2012 р. позивачем до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова подано податкову декларацію з ПДВ (нову звітну) за січень 2012 р., де задекларувало за січень 2012 р. - бюджетне відшкодування (рядок 23.2) у сумі 468 991 грн. - у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних податкових періодів, та включило до рядку 24 залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) суму 736 473 грн.

Сума бюджетного відшкодування складалася на підставі позитивного значення за січень 2012 року між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд.18) у сумі 269 331 грн. та з урахуванням залишку від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, у сумі 1 474 795 грн. (рядок 21 декларації).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України, порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Пунктом п. 1- 4 статті 200 Податкового кодексу України, встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду".

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач у поточному звітному періоді (січень 2012 р.) мав позитивне значення (ряд. 18), але також у декларацію за січень ТОВ "Українська ливарна компанія" згідно ст. 200 Податкового Кодексу включив залишок від'ємного значення за результатами попередніх податкових періодів (ряд.21), який враховується при розрахунку (рядок 22) залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21-рядок 18).

Відповідно до «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» № 1492 від 25 листопада 2011 р., згідно якого платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування.

Пунктом пункту 1 статті 200 Податкового кодексу України, передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що поняття податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, згідно пунктом 4 статті 200 Податкового кодексу України та порядку заповнення включає в себе і від'ємне значення попереднього звітного (податкового) періоду.

Згідно із додатком 3 до декларації розрахунок бюджетного відшкодування дорівнює залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (фактично сплачений отримувачем товарів/послуг), з вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22 декларації). Сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, який розраховується як різниця між рядком 21 та рядком 18.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що ТОВ "Українська ливарна компанія" у поточному звітному періоді мало позитивну різницю (рядок 18) у сумі 269331 грн. та залишок від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, у сумі 1474795 грн. (рядок 21 декларації), а тому, згідно Податкового кодексу України, товариство мало право задекларувати бюджетне відшкодування у січні 2012 р. у сумі 468 991 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2012р. по справі № 2а-11762/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.

Повний текст ухвали виготовлений 21.05.2013 р.