Рішення № 35594752, 25.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2013 р. Справа № 914/4082/13

За позовом: Прокурора Сокальського району в інтересах держави в особі

позивач-1: Сілецька сільська рада, с. Сілець, Сокальського району

позивач-2: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Державного підприємства «Львіввугілля», м. Сокаль

про стягнення матеріальної шкоди за забруднення земель у розмірі 7 456, 45 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - посвідчення № 005508 від 24.09.2012р.;

Від позивача-1: не з`явився;

Від позивача-2: Батьков В.В.- представник за довіреністю № 09-4255 від 26.06.2013р.;

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов прокурором Сокальського району в інтересах держави в особі Сілецької сільської ради та Державної екологічної інспекції у Львівській області до Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення матеріальної шкоди за забруднення земель у розмірі 7 456, 45 грн.

Ухвалою суду від 31.10.2013р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 18.11.2013р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 18.11.2013р. розгляд справи відкладено на 25.11.2013р.

Після судового засідання 18.11.2013р. від відповідача надійшла заява (вх.№48753/13) про визнання позову. В заяві відповідач зазначає про відсутність підстав передбачених у п.2 ч. 1 ст.62 ГПК України, що позовні вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди за забруднення земель у розмірі 7 456,45 грн. визнає повністю і сплату матеріальної шкоди не проводив. Просить суд розглядати справу без участі представника відповідача.

22.11.2013р. позивачем -1 подано бухгалтерську довідку (вх.№49651/13) про те, що станом на 22.11.2013р. відшкодування шкоди в сумі 7 456,45 грн. відповідачем не проводилось.

25.11.2013р. представником позивача-2 подано уточнення позовних вимог (вх.№49787/13), що стосується порядку зарахування коштів.

В судовому засідання 25.11.2013р. представник прокуратури позовні вимоги підтримує, з підстав викладених у позовній заяві та з врахування поданої позивачем-2 заяви про уточнення позовних вимог, просить їх задоволити.

В судове засідання 25.11.2013р. позивач-1 явку повноважного представника не забезпечив.

В судовому засіданні 25.11.2013р. представник позивача-2 позовні вимоги підтримує повністю з врахуванням поданої ним заяви про уточнення позовних вимог та просить позов задоволити повністю та стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» на користь Державного бюджету України та місцевого бюджету Сілецької сільської ради 7 456,45 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

В судове засідання 25.11.2013р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, заявою про визнання позову (вх.№48753/13) просить суд розглядати справу без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 25.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторін присутніх в судовому засіданні, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

Державною екологічною інспекцію у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, води і земельних ресурсів щодо породження з відходами та небезпечними хімічними речовинами на ДП «Львіввугілля» (відповідач). За результатами проведеної перевірки складено акт №1818/04/1752 від 20.11.2012р.

Згідно Акту № 1818/04/1752 відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції відібрано проби ґрунту в межах впливу діючого породного відвалу, акт відбору проб ґрунтів від 22.11.2012р. № 75. До акту відбору проб додається план-схема відбору проб ґрунтів в зоні впливу породного відвалу ВП «Шахта «Зарічна» ДП «Львіввугілля».

Акт підписаний директором ВП «Шахта «Зарічна», отриманий та підписаний генеральним директором ДП «Львіввугілля».

За результатами лабораторних досліджень виявлено перевищення забруднюючих - сульфатів (протокол № (211-214)/12 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 22.11.2012р.).

Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України», затвердженої Міністерством природи України від 04.04.2007р. № 149 (надалі -Методика) проведено розрахунок заподіяної шкоди на суму 7 456,45 грн., яка визнається відповідачем.

Позивачем-2 на адресу відповідача скеровано претензією №805 (вих..№93-424 від 30.01.2013р.) про відшкодування шкоди, завданих державі порушенням вимог природоохоронного законодавства у сумі 7 456,45 грн.

У відповідь на претензію № 805 відповідач листом вих.1-09/270 від 11.01.20.13р. зазначив, що претензія розглянута та підлягає задоволенню в повному обсязі, сума заборгованості у розмірі 7 456,45 грн. буде погашена при першому поступленні коштів на розрахунковий рахунок.

Відповідно Бухгалтерської довідки від 22.11.2013р. Сілецької сільської ради, вбачається, що станом на 22.11.2013р. відшкодування шкоди в сумі 7 456,45 грн. відповідачем не проводилось.

На момент прийняття рішення відповідач не надав суду доказів відшкодування 7 456,45 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Доказів повного погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При винесені рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом.

Згідно з ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави обґрунтовує необхідність її захисту.

Заявлений прокурором Сокальського району Львівської області в інтересах держави в особі Сілецької сільської ради та Державної екологічної інспекції у Львівській області позов, відповідає вимогам Закону України «Про прокуратуру» і підлягає до розгляду по суті.

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України та спеціальними нормативно-правовими актами у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України відшкодування збитків є одним із способів захисту відповідно цивільних прав та інтересів.

Так, частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Глава 82 Цивільного кодексу України присвячена деліктним зобов'язанням, тобто зобов'язанням з відшкодування шкоди. Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила та підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв'язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Охорона земель включає: а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування; б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб; в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів; г) збереження природних водно-болотних угідь; ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів; д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь (стаття 164 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України.

Згідно зі статтею 46 Закону України «Про охорону земель» при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними; максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об'єктів поводження з відходами; зняття родючого шару ґрунту, його складування, збереження та використання при рекультивації земель, покращенні малопродуктивних земель і благоустрої населених пунктів; запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій; рекультивація земельних ділянок після ліквідації об'єктів поводження з відходами. Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Статтею 33 Закону України «Про відходи» визначено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок (стаття 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

Згідно з статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, між іншим, мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.0.01.2009 року № 18/16034, акт перевірки - це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання, а відтак, зазначений акт слід розцінювати як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.

Крім того, доказів оскарження акту № 1818/04/1752 у встановленому законом порядку матеріали справи не містять, а відтак, на час вирішення спору він є чинним, відомості, зазначені в акті, відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.

Згідно зі ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.

Матеріалів справи підтверджено та не заперечується відповідачем, встановлений в Акті № 1818/04/1752 інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Львівській області факт перевищення забруднюючих речовин - сульфітів та завдання шкоди забруднення земель в розмірі 7 456,45 грн. здійснено відповідно до Методики.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки прокуратура Сокальського району Львівської області звільнена від сплати судових витрат та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати в розмірі 1 720,50грн. стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель», ст. 33 Закону України «Про відходи», ст.ст. 9, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 96, 164 Земельного кодексу України, ст.ст. 11, 16, 1166 Цивільного Кодексу України та ст.ст. 22, 29, 33, 38, 43, 49, 69, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» (80000, Львівська область, Сокальський район, місто Сокаль, вулиця Б.Хмельницького, будинок 26; ідентифікаційний код юридичної особи 32323256) на користь Державного бюджету України та місцевого бюджету Сілецької сільської ради Сокальського району Львівської області 7 456,45 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, зарахувати кошти на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами» Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій».

3. Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» (80000, Львівська область, Сокальський район, місто Сокаль, вулиця Б.Хмельницького, будинок 26; ідентифікаційний код юридичної особи 32323256) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1 720,50 грн. грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 27.11.2013 року.

Суддя Коссак С.М.