Рішення № 35594826, 26.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2013 р. Справа № 914/3516/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Ділай М.М.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Відкритого акціонерного товариства по будівництву і реконструкції автомобільних шляхів «Західшляхбуд», м. Львів,

до відповідача: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів,

про: стягнення 9 342 грн. 00 коп. заборгованості зі сплати орендної плати, зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Полюга М.З. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник позивача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства по будівництву і реконструкції автомобільних шляхів «Західшляхбуд» до Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 9 342 грн. 00 коп. заборгованості зі сплати орендної плати, зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.09.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 01.10.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач - 16.09.2013 року рекомендованою поштою №79059 0219795 6, 18.09.2013 року рекомендованою поштою №79059 0219815 4 та 20.09.2013 року рекомендованою поштою №82406 0030953 6,відповідач 16.09.2013 року рекомендованою поштою №79053 0584974 8 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду у справі, в судовому засіданні оголошувалась перерва, про що сторони належним чином повідомлялись під розписку (докази в матеріалах справи).

Представник позивача в судове засідання 26.11.2013 року з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії - у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28.

Враховуючи неявку повноважного представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Відкрите акціонерне товариство по будівництву і реконструкції автомобільних шляхів «Західшляхбуд» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 03450123, знаходиться за адресою: 79044, Львівська область, м. Львів, вул. Є. Коновальця, буд. 33 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 31978981, знаходиться за адресою: 79053, Львівська область, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54 (докази в матеріалах справи).

15.02.2011 року між Відкритим акціонерним товариством по будівництву і реконструкції автомобільних шляхів «Західшляхбуд» (надалі - позивач, орендодавець) та Філією «Стрийський райавтодор» Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - відповідач, орендар) укладено Договір оренди б/н (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування транспортний засіб: причеп-вагончик для здійснення виробничої діяльності орендаря, а саме для розміщення персоналу та зберігання дрібних речей орендаря. Використання причепу-вагончика здійснюється орендарем у його діяльності самостійно.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором найму (оренди).

Зазначений договір оренди укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 2 договору встановлено термін дії договору, пунктом 3 - оплату за користування орендованим майном.

Так, пунктом 2.а. договору сторони погодили, що договір укладається строком до 15 квітня 2011 року. Сторони погоджуються з тим, що у разі відсутності заперечень за 5 днів до закінчення дії договору, даний договір автоматично продовжується ще на один місяць.

Відповідно до пункту 3.а. договору плата за користування причепом-вагончиком орендарем встановлена сторонами в розмірі 300 грн. 00 коп. на місяць, в тому числі 50 грн. 00 коп. податку на додану вартість. Датою початку терміну оренди вважається дата підписання акту передачі причепу-вагончика в оренду.

Пунктом 3.b. договору встановлено, що орендна плата сплачується шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше двадцятого числа поточного місяця.

Пунктом 4 договору передбачено порядок передачі причепу-вагончика орендарю та повернення причепу-вагончика орендодавцю, пунктом 5 - відповідальність сторін.

Так, згідно пунктів 4.а. - 4.с. договору причеп-вагончик передається орендарю в справному стані. Передача причепу-вагончика в оренду відбувається за актом з місця своєї дислокації: міст на 14 км. + 254 м. автомобільної дороги місцевого значення Баня Лісовецька - Лани Соколівські. Транспортування причепу-вагончика з місця передачі до місця експлуатації та з місця експлуатації до місця повернення проводиться засобами та за рахунок орендаря.

Пунктом 4.d. договору встановлено, що причеп-вагончик повертається орендарю по закінченню терміну оренди у справному стані. Місцем повернення причепу-вагончика за рішенням орендодавця може бути міст на 14 км. + 254 м. автомобільної дороги місцевого значення Баня Лісовецька - Лани Соколівські або виробнича база у м. Стрий по вул. Сколівській, 17. Інше місце повернення причепу-вагончика орендодавцю може бути визначене тільки за взаємною згодою сторін.

Відповідно до пункту 4.е. договору у випадку фактичного повернення причепу-вагончика орендодавцю після закінчення дії строку оренди, орендар сплачує вартість орендної плати за кожний прострочений день в розмірі 12 грн. 00 коп. в тому числі 2 грн. 00 коп. податку на додану вартість.

Пунктом 4.g. договору сторони погодили, що повернення причепу-вагончика орендодавцю відбувається за актом.

Згідно пункту 5.а. договору у випадку прострочення термінів по сплаті орендних платежів, орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, актом приймання-передачі від 01.03.2011 року до договору передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування причіп-вагончик в справному стані, а також ліжко металеве у кількості 4 штуки та матрац в кількості 3 штуки. вказаний акт підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - сторін договору (належним чином завірена копія акту в матеріалах справи). Окрім того, позивач Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2011 року за березень 2011 року на суму 300 грн. 00 коп., від 30.04.2011 року за квітень 2011 року на суму 300 грн. 00 коп., від 31.05.2011 року за травень 2011 року на суму 300 грн. 00 коп., від 30.06.2011 року за червень 2011 року на суму 300 грн. 00 коп., від 31.07.2011 року за липень 2011 року на суму 300 грн. 00 коп., від 31.08.2011 року за серпень 2011 року на суму 300 грн. 00 коп. передав, а відповідач прийняв послуги з оренди за договором на загальну суму 1 800 грн. 00 коп. Вказані акти підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - сторін за договором (належним чином завірені копії актів долучена до матеріалів справи).

Відповідач взятих на себе договірних зобов'язань з оплати орендної плати за договором та повернення орендованого майна не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість із сплати орендної плати в розмірі 3 441 грн. 00 коп. (розрахунок суми заборгованості в матеріалах справи).

З метою досудового врегулювання спору позивач Вимогами від 23.11.2011 року вих. №179, від 29.11.2011 року вих. №182 та від 13.09.2012 року вих. №09/13-2 звертався до відповідача із вимогою про сплату заборгованості зі сплати орендної плати та повернення орендованого майна. Відповідачем вказані претензії залишено без відповіді та реагування (належним чином завірені копії Претензії в матеріалах справи).

Так, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за користування орендованим майном за період з 16.05.2011 року по 30.04.2013 року становить 9 342 грн. 00 коп. (розрахунок суми заборгованості в матеріалах справи), доказів її погашення станом на момент розгляду справи в суді сторонами суду не заявлено та не подано.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 9 342 грн. 00 коп. заборгованості зі сплати орендної плати за період з 16.02.2011 року по 30.04.2013 року включно та зобов'язати відповідача повернути позивачу орендований причеп-вагончик.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Приписами статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло між сторонами з господарського Договору оренди від 15.02.2011 року.

Частиною 2 статті 175 ГК України передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми - юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 2 частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

12.11.2013 року відповідачем подано клопотання (вх. №47685/13), у якому просить суд у випадку задоволення позову розстрочити виконання рішення у справі на три місяці з підстав скрутного матеріального становища підприємства - відповідача, великої кількості відкритих виконавчих проваджень щодо стягнення з відповідача заборгованості за судовими рішеннями, а також наявної значної дебіторської заборгованості контрагентів відповідача, які, в своїй більшості, є органами державної влади та місцевого самоврядування.

В підтвердження викладених у клопотанні обставин відповідачем долучено до матеріалів справи належним чином завірену копію Консолідованого балансу (Звіту про фінансовий стан) станом на 30.06.2013 року, з якого вбачається, що кредиторська заборгованість відповідача становить 31 453, 00 млн. грн., дебіторська - 13 304, 00 млн. грн.

Також відповідачем до вказаного клопотання долучено належним чином завірені копії судових рішень та постанов про відкриття виконавчого провадження та арешт коштів боржника, стороною яких є відповідач.

Представник позивача проти поданого відповідачем 12.11.2013 року клопотання про розстрочку виконання рішення (вх. №47685/13) не заперечив.

Приписами пункту 6 частини першої статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Пунктом 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані сторонами докази, суд дійшов до висновку про те, що клопотання відповідача від 12.11.2013 року (вх. №47685/13) є документально та нормативно обґрунтоване, а тому його слід задоволити у повному обсязі.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно пункту 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані докази, суд оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю із розстрочкою виконання рішення рівними частинами на три місяці.

Судові витрати покласти на сторони відповідно до статті 49 ГПК України та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 3 441 грн. 00 коп., оскільки спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань зі сплати орендної плати та повернення орендованого майна.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32 - 34 43, 44, 49, 75, 77, 82 - 85, 116 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, Львівська область, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54; код ЄДРПОУ 31978981) на користь стягувача: Відкритого акціонерного товариства по будівництву і реконструкції автомобільних шляхів «Західшляхбуд» (79044, Львівська область, м. Львів, вул. Є. Коновальця, буд. 33; код ЄДРПОУ 03450123) 9 342 грн. 00 коп. заборгованості за Договором оренди від 15.02.2011 року б/н та 3 441 грн. 00 коп. судового збору з розстрочкою виконання рішення рівними частинами на три місяці.

3. Зобов'язати боржника: Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, Львівська область, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54; код ЄДРПОУ 31978981) повернути стягувачу: Відкритому акціонерному товариству по будівництву і реконструкції автомобільних шляхів «Західшляхбуд» (79044, Львівська область, м. Львів, вул. Є. Коновальця, буд. 33; код ЄДРПОУ 03450123) орендований по Договору оренди від 15.02.2011 року б/н причеп-вагончик.

4. Накази видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

26.11.2013 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Описову та мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 28.11.2013 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.