Постанова № 35591764, 27.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Справа № 916/92/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., за участю представників сторін О. Мельника (дов. від 15.01.2013), В. Ринзак (дов. від 25.11.2013), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства-Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" на рішення господарського суду м. Києва від 19 червня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 3 жовтня 2013 року у справі № 916/92/13-г за позовом Служби автомобільних доріг в Одеській області до державного підприємства-Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" в особі Одеської філії "Одесадіпродор" про відшкодування збитків у сумі 316 268 грн 81 коп.,

УСТАНОВИВ: У січні 2013 року Служба автомобільних доріг в Одеській області звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" в особі Одеської філії "Одесадіпродор" про стягнення 316 268 грн 81 коп. з підстав неналежного виконання умов договорів від 6 липня 2007 року та від 7 липня 2012 року про відшкодування витрат по утриманню об'єкта (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Відповідач позов не визнав.

Ухвалою господарського суму Одеської області від 11 березня 2013 року справу передано за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19 червня 2013 року (суддя Н. Зеленіна), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 3 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Державне підприємство-Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" просить судові рішення скасувати з підстав порушення господарськими судами статей 526, 626, 651 Цивільного кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Служба автомобільних доріг в Одеській області проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 6 липня 2012 року сторони уклали договір, на умовах якого відповідач відшкодовує позивачеві витрати по утриманню приміщень загальною площею 1 537, 2 м2, які розташовані у будинку на вул. Грушевського, 49 у м. Одесі, а саме: споживання електро-, водо- та теплопостачання, каналізації, ліфта, вивіз сміття, охорона об'єкта (далі договір).

Сторони погодили, що оплата здійснюється відповідачем щомісячно на протязі десяти днів з моменту отримання рахунку та доданого до нього розрахунку; у розрахунку позивач вказує суму відшкодування витрат, яка визначається пропорційно зайнятої відповідачем площі, що становить 28 відсотків від загальної площі об'єкту (пункти 2.1. і 2.2 договору). Термін дії договору - до 6 липня 2012 року (пункт 4.1 договору).

У подальшому сторони уклали на тих же умовах договір від 7 липня 2012 року про відшкодування витрат по утриманню об'єкта з строком дії до 6 липня 2017 року.

За період з 16 січня 2012 року по 14 травня 2013 року відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві витрати по утриманню приміщень у розмірі 316 268 грн 81 коп.

За правилами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань, господарські суди, встановивши в його діях склад цивільного правопорушення, застосувавши до спірних правовідносин правила статті 193 Господарського кодексу України, статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Усупереч вказаним статтям, відповідач не надав господарським судам доказів, які спростовують позовні вимоги.

Інші твердження скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду м. Києва від 19 червня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 3 жовтня 2013 року у справі № 916/92/13-г залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій