Ухвала суду № 35591648, 12.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 листопада 2013 року Справа № 5009/4401/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Малетича М.М.,суддів:Бакуліної С.В., Козир Т.П., Кота О.В., Панової І.Ю.розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "ЕРКО+Запоріжжя"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 09.10.2013у справі№5009/4401/12за позовомПублічного акціонерного товариства "ЕРКО+Запоріжжя"доПублічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" в особі Відділення ПАТ "ПУМБ" Регіональний центр в м. Запоріжжя"провизнання недійсними кредитного договору та договору іпотекиза зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" в особі Відділення ПАТ "ПУМБ" Регіональний центр в м. Запоріжжя"доПублічного акціонерного товариства "ЕРКО+Запоріжжя"простягнення 925852,47 грн. заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.05.2013, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2011, позов задоволено. Визнано недійсним кредитний договір №839/071к/07 від 18.04.2007 та додаткові угоди №1 від 18.04.2008, №2 від 17.04.2009, №3 від 17.06.2009, №4 від 15.04.2010 та №5 від 28.04.2010 до нього. Визнано недійсним іпотечний договір №840/071ин/07 від 19.04.2007 та додаткові договори №1 від 18.04.2008, №2 від 17.04.2009 і №3 від 24.06.2009. У задоволенні зустрічних позовних вимог ПАТ "ПУМБ" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2013 у даній справі

рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2013 скасовано. Відмовлено у задоволенні первісного позову, у частині зустрічного позову справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Публічне акціонерне товариство "ЕРКО+Запоріжжя" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.10.2013 у справі №5009/4401/12, у якій просить зазначену постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 16.07.2013 у справі №5023/6244/11(19/87-10), від 03.07.2013 у справі №5027/641/2012, від 16.07.2013 у справі №5011-75/10112-2012, від 11.09.2013 у справі №5019/2685/11 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, зокрема статті 92, 241 Цивільного кодексу України.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови від 09.10.2013 у справі №5009/4401/12, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції (в частині що стосується доводів заявника) дійшов висновку щодо відмови в задоволенні первісного позову про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки та додаткових угод до них, оскільки банк не знав і не міг знати про недостовірність відомостей стосовно керівника товариства, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та про відсутність у Скиданенка І.А. повноважень для вчинення правочинів від імені товариства. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, про те, що в матеріалах справи відсутні докази внесення на момент вчинення спірних правочинів змін до відомостей про керівника товариства, і на момент укладення спірних договорів згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником та особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені товариства, визначено Скиданенка І.А.

Водночас у постанові Вищого господарського суду України від 16.07.2013 у справі №5023/6244/11(19/87-10), на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанції щодо задоволення позову про визнання недійсним договору іпотеки, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що спірний договір підписаний не уповноваженою особою, оскільки особа, яка підписала його не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, а тому він суперечить вимогам Цивільного кодексу України (статтям 92, 97, 161) та іншим актам цивільного законодавства (статті 47 Закону України "Про господарські товариства"), що згідно з положеннями частин першої, другої статті 203 ЦК України є підставою для визнання його недійсним. Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що з огляду на обов'язкову перевірку банком повноважень осіб, які підписують кредитні договори, договори застави, відповідач (банк) за всіма обставинами не міг не знати про обмеження повноважень голови правління на підписання договору іпотеки, оскільки таке обмеження міститься безпосередньо у статуті позивача, який надавався співробітникам банку, проте останній не був позбавлений права співставити рішення загальних зборів акціонерів та протокол спостережної ради.

У постанові від 03.07.2013 у справі №5027/641/2012, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання договору поруки недійсним з огляду на те, що підписання оскаржуваного договору поруки зі сторони позивача Кость Р.Б. (третя особа) в забезпечення виконання ним же своїх зобов'язань за кредитним договором суперечить вимогам чинного законодавства.

У постановах від 16.07.2013 у справі №5011-75/10112-2012 та від 11.09.2013 у справі №5019/2685/11, на які також посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про визнання недійсним договору іпотеки/попереднього договору до договору купівлі-продажу, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що оспорюванні правочини укладені директором товариства/головою правління товариства та його заступником на підставі повноважень наданих рішенням загальних зборів товариства, яке визнано недійсним господарським судом у іншій справі, а тому такий договір не може вважатися підставним і вчиненим особою з необхідним обсягом цивільної дієздатності. Крім того, судами попередніх інстанцій не встановлено факту наступного схвалення спірних правочинів повноважним органом управління товариства.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

У зв'язку з цим відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи №5009/4401/12 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "ЕРКО+Запоріжжя" у допуску справи №5009/4401/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяМ.Малетич Судді: С.Бакуліна Т.Козир О.Кот І.Панова