Ухвала суду № 35591202, 23.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2013 р. м. Київ К-34372/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелмерс-Україна»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2010 року

у справі № 6/381/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелмерс-Україна»

до Державної податкової інспекції у Корабельному районі міста Миколаєва

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хелмерс-Україна» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Корабельному районі міста Миколаєва (далі - відповідач) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000592300/0 від 20 березня 2008 року, № 0000592300/1 від 19 травня 2008 року, № 0000592300/2 від 31 липня 2008 року.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 23 жовтня 2008 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва № 0000592300/0 від 20 березня 2008 року, № 0000592300/1 від 19 травня 2008 року, № 0000592300/2 від 31 липня 2008 року.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2010 року постанову Господарського суду Миколаївської області від 23 жовтня 2008 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ «Хелмерс-Україна», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2010 року та залишити в силі постанову Господарського суду Миколаївської області від 23 жовтня 2008 року.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва, посилаючись на те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Перевіркою ТОВ «Хелмерс-Україна», результати якої оформлено актом від 11 березня 2008 року № 397-23-32003605, було встановлено порушення позивачем вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 80697,00 грн., у тому числі: за травень 2006 року - 12967,00 грн., за вересень 2006 року - 6490,00 грн., за жовтень 2006 року - 19030,00 грн., за січень 2007 року - 19953,00 грн., за січень 2008 року - 22257,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно не включив до бази оподаткування податком на додану вартість свої доходи у розмірі 403483,00 грн., отримані за надання ним (виконавцем) послуг інжинірингу згідно контрактів на інжиніринг № 2 від 01 серпня 2006 року, № 9 від 03 травня 2006 року, № 33 від 07 листопада 2007 року, № 45 від 27 листопада 2006 року, № 31 від 03 жовтня 2006 року, № 30 від 02 жовтня 2006 року, укладених з Компанією «Хелмерс Аккомодації та інтер'єр Б.В.» (Голландія) (замовником), а відображав такі доходи у рядку 9.1 податкових декларацій, оскільки фактично послуги з інжинірингу були надані позивачем на території України з подальшим наданням результатів виконаних робіт засобами електронного зв'язку замовнику, з огляду на те, що ТОВ «Хелмерс-Україна» проводило інжиніринг суден, що будуються ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан» на експорт.

20 березня 2008 року ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000592300/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Хелмерс-Україна» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 121046,00 грн., у тому числі: 80697,00 грн. - за основним платежем, 40349,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000592300/1 від 19 травня 2008 року та № 0000592300/2 від 31 липня 2008 року на аналогічні суми податкових зобов'язань.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з виходив з того, що умовами контрактів (розділи 3 контрактів) сторони узгодили, що місцем надання послуг з інжинірингу є місце реєстрації замовника - за межами митної території України персоналом виконавця, з огляду на що до спірних правовідносин підлягають застосування положення підпункту «д» пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що фактично виконання позивачем послуг інжинірингу для кораблів, призначених на експорт, які будувались на митній території України суднобудівним заводом «Океан» (ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан»), який розміщений у м. Миколаєві, згідно замовлень на судна № 121, № 122, № 401, № 402, № 7404, № 7405, № 7406, № 7407, що визначено у розділах 2 контрактів, а потім .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Хелмерс-Україна» (виконавцем) та Компанією «Хелмерс Аккомодації та інтер'єр Б.В.» (Голландія) (замовником) були укладені контракти на інжиніринг № 2 від 01 серпня 2006 року, № 9 від 03 травня 2006 року, № 33 від 07 листопада 2007 року, № 45 від 27 листопада 2006 року, № 31 від 03 жовтня 2006 року, № 30 від 02 жовтня 2006 року, відповідно до умов яких: замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання надати послуги по обробці даних та наданню наступної інформації стосовно замовлень № 121, № 122, № 401, № 402, № 7404, № 7405, № 7406, № 7407, які будуються, а саме: по замірах закладних дощок для зернових переборок; по замірам дерев'яних стелажів в машинному відділенні; по замірам дерев'яних настилів головної палуби; по замірам довжини кабелю підігріву для систем важкого палива (пункти 2.1 розділів 2 «Предмет контракту»); послуги надаються виконавцем за місцем реєстрації замовника за межами митної території України власним персоналом (пункти 3.1 розділів 3 «Місце надання послуг») (арк. справи 12,13, 16, 17, 19, 20, 22, 23, 25, 26, 28, 29).

Згідно актів приймання-передачі наданих послуг по контрактах на інжиніринг, ТОВ «Хелмерс-Україна» були виконані послуги по замірах закладних дощок для зернових переборок; по замірах дерев'яних стелажів в машинному відділенні; по замірах дерев'яних настилів головної палуби; по замірах довжини кабелю підігріву для систем важкого палива (арк. справи 13 (зворотна сторона), 14, 17 (зворотна сторона), 20 (зворотна сторона), 23 (зворотна сторона), 26 (зворотна сторона), 30).

Згідно з підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

У відповідності із загальним правилом для визначення місця поставки послуг, встановленого пунктом 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), місцем поставки вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована в якості платника даного податку.

З урахуванням вказаних законодавчих норм, визначальною умовою для визначення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з надання послуг є місце їх надання (за виключенням тих операцій, по яких встановлений окремий порядок оподаткування).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, фактичне виконання позивачем послуг з інжинірингу здійснювалось безпосередньо на митній території України (на території, де розташований суднобудівний завод «Океан» (ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан») - у м. Миколаєві), а потім здійснювалась передача електронною поштою результатів таких робіт у вигляді документації з використанням поштової скриньки на сервері damen-okean.com (лист ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан» від 17 березня 2008 року № 5000-16 - арк. справи 37), які не підлягають митному оформленню при переміщенні через митний кордон України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що операції з надання послуг інжинірингу, які надавались позивачем на користь нерезидента - Компанії «Хелмерс Аккомодації та інтер'єр Б.В.» являються об'єктом оподаткування податком на додану вартість за ставкою 20%.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ «Хелмерс-Україна» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2010 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2242, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелмерс-Україна» залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна