Ухвала суду № 35587753, 22.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2013 р. справа № 0870/8579/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» про стягнення заборгованості з витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя звернулось до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень просило стягнути з відповідача заборгованість з витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 3097 грн.77 коп. за період за період з січня по серпень 2012 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Запорізький арматурний завод» на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, призначених на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Список № 2 ОСОБА_1 у розмірі 3097 грн.77 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ «Запорізький арматурний завод» просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року та прийняти нову якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, допущено порушення норм матеріального права.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя просило відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, не знаходить підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Запорізький арматурний завод», та отримав право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць).

Однак, за період з січня по серпень 2012 року підприємством не відшкодовано заборгованість на покриття витрат на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі 3097,77 грн. що підтверджується розрахунком суми боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

УПФУ направлялись відповідачу розрахунки та повідомлення про суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-серпень 2012 року, але заборгованість ПАТ «Запорізький арматурний завод» сплачена не була.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 IV є спеціальним законом з питань пенсійного страхування, і відповідно до положень ст. 5 цього Закону, ним визначаються умови набуття та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням. Дія інших нормативно-правових актів може застосовуватися лише в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

При цьому, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи (п. 6.2. Інструкції).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4. Інструкції).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. (п. 6.5. Інструкції).

Згідно з п.6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму, фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсії не знайшли свого підтвердження та спростовуються письмовими матеріалами справи.

Суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про стягнення з підприємства заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того колегія суддів зазначає, що відповідно до положень частини четвертої статті 12 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання, зокрема грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Застосування положень зазначеної норми можливе з урахуванням змісту поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів, який у статті 1 зазначеного Закону визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

На судове вирішення справи щодо стягнення заборгованості, встановлені Законом обмеження не поширюються, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги ПАТ «Запорізький арматурний завод».

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова