Ухвала суду № 35587751, 09.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2013 р.справа № 2а/0470/1899/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Суховарова А.В. Головко О.В.

при секретарі судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 р. у Справі № 2а/0470/1899/12

за позовом Сільськогосподарського Риболовецького товариства з додатковою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького

до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське Риболовецьке товариство з додатковою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького, звернувся до суду з позовом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області про зобов'язання погодити Зміни до Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища (р. Базавлук, Дніпропетровська область), розробленого для ТДВ ім. Б. Хмельницького.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 р. у справі № 2а/0470/1899/12 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Постанову суду мотивовано тим, що позивачем відповідачу надано всі необхідні документи, визначені діючим законодавством, в тому числі і наукове обґрунтування спірних Змін, листом Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.02.12 №2101/08/10-12 яке, з урахуванням існуючих обставин, вважає за можливе погодження Змін до Режиму позивача, та листа Державного агентства рибного господарства України від 05.03.12 №2-5.3-17/1170.

Не погодившись з постановою суду, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 р. у справі № 2а/0470/1899/12, як таку що винесена, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме - позивачем не враховані вимоги, які встановлено для проведення рибогосподарської діяльності в межах територій, зарезервованих на створення ландшафтних заказників загальнодержавного значення, а також відсутні документи на право користування землями водного фонду відповідно до ст.ст. 51, 85 Водного кодексу України. Враховуючи, що до теперішнього часу у позивача відсутнє або постійне або тимчасове право користування Шолохівським водосховищем, зміни позивача погоджені бути не можуть.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В судове засідання представники сторін не з'явились. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з розуміння ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 17 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що правила й об'єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водойм, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Спеціально уповноваженими державними органами у галузі ведення рибного господарства і рибної промисловості є Державний комітет України з рибного господарства і рибної промисловості та його органи на місцях.

За змістом Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. N 1192, спеціальне використання водних живих ресурсів, до якого відноситься, зокрема, промислове рибальство та добування водних живих ресурсів для зариблення, рибництва здійснюється за спеціальним дозволом, який є офіційним документом суворої звітності і засвідчує право користувача на спеціальне використання визначених водних живих ресурсів.

Порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах регламентується Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.08 №4, яка розроблена у відповідності до Законів України «Про тваринний світ», «;Про виключну (морську) економічну зону України», «;Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «;Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року», постанов Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192 «Про затвердження Тимчасового порядку здійснення рибного господарства і здійснення рибальства», від 24.01.2007 N 42 «Про затвердження Положення про Державний комітет рибного господарства України», .

Аналіз змісту наведених нормативно-правових актів дозволяє дійти висновку, що промислове рибальство та добування водних живих ресурсів для зариблення, рибництва дозволяється при наявності у користувача спеціального дозволу, яким є Режим рибогосподарської експлуатації, затверджений Головрибводом й попередньо погоджений держуправлінням екобезпеки області, в зоні діяльності якої перебуває рибогосподарський водний об'єкт, та державним органом рибоохорони.

За таких обставин Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області при погодженні Режиму рибогосподарської експлуатації є суб'єктом владних повноважень, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач набув статусу юридичної особи (код ЄДРПОУ 02775627), відповідні реєстраційні дії проведені 09.03.2000 року в Апостольській районній раді Державної адміністрації Дніпропетровської області за №12001450000000839. Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивачем обрані наступні види діяльності за КВЕД: рибальство, надання послуг у рибальстві, вирощування зернових та технічних культур, рибництво, надання послуг у рибництві, виробництво рибних продуктів, оптова торгівля іншими продуктами харчування, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, позивач відповідно до Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища на р. Базавлук (Дніпропетровська область) на період 2009-2017рр. (далі - Режим), розробленого для ТДВ ім. Б.Хмельницького на виконання Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.08 №4 (зареєстрована в Мін'юсті 28.01.08 №64/14755, далі - Інструкція), здійснює свою діяльність з промислового лову водних живих ресурсів у Шолохівському водосховищі (рибогосподарський водний об'єкт загальнодержавного значення, Дніпропетровська область). Даний Режим погоджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області 12.08.08 та затверджений Головою Державного комітету рибного господарства України 01.12.08. Зазначене погодження відбулось на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.08 р. у справі № 22а-5487/08, залишеної без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.08.09 (а.с.34-35).

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 18.11.11 №103 направив на адресу відповідача Зміни до Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища (р. Базавлук, Дніпропетровська область). В додаток до Змін позивачем були надані Науково-біологічне обґрунтування таких Змін, копії Виписки з ЄДР юридичних та фізичних - осіб підприємців, Довідки з ЄДР підприємств та організацій України, Статуту ТДВ ім. Б. Хмельницького, Програми проведення науково-дослідних робіт НВП «Аквабіопроект», Картки-схеми Шолохівського водосховища. Листом від 19.12.11 №1-1862-13-1 відповідач у погоджені Змін позивачу відмовив.

Перевіряючи правомірність та обґрунтованість відмови відповідача в погодженні Змін до Режиму позивача та відповідність такої відмови вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, судова колегія зауважує на наступному.

За правилами п.2.9 Інструкції для внесення змін і доповнень до діючого Режиму користувачу необхідно подати на затвердження до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України наукове обґрунтування щодо змін та доповнень до Режиму, які погоджені з територіальними органами рибоохорони і Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та розроблені за відповідним НБО. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України в місячний термін розглядає надані зміни та доповнення до Режиму і приймає відповідне рішення щодо їх затвердження або відмови в затвердженні.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що положення п.2.9 Інструкції не містять спеціальних строків погодження Змін до Режиму територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, відтак такі Зміни мають бути розглянуті територіальним органом в строки, визначені п.2.3 для погодження Режиму, а саме протягом місяця з дня його отримання, а якщо Зміни до Режиму не погоджуються, то в місячний термін вони мають бути надіслані користувачу з мотивованим повідомленням та відправлений на доопрацювання. Отже, направлення відповідачем на адресу позивача листа від 19.12.11 №1-1865-13-1 з проектом Змін, що не погоджені, та копією Режиму, свідчить про фактичну відмову територіального органу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України - Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області погодити Зміни позивача до діючого Режиму.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність посилання відповідача на приписи Указу Президента України «Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій» від 10.03.94 №79/94 (далі - Указ), виходячи з наступного: за змістом ст.2 Указу режим охорони та використання зарезервованих територій не містить прямих застережень або заборон щодо проведення рибогосподарської діяльності на таких територіях (об'єктах). Зі змісту спірних Змін не вбачається запровадження позивачем діяльності з будівництва (промислового, господарського, дачного та іншого), проведення меліоративних робіт, розорювання та залісення цілинних і перелогових земель та іншої діяльності, яка може призвести до знищення або руйнування цінних природних комплексів та об'єктів, що підлягають заповіданню, проведення яких відповідно до п.2 Указу не допускається без погодження з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. Натомість, п.15.1 Змін передбачено, що у зв'язку із запланованим створенням в межах Шолохівського водосховища та прилеглих ландшафтів природоохоронної території, господарська діяльність на Шолохівському водосховищі, згідно з Указом обмежується.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції позивач вже здійснює діяльність з промислового лову водних живих ресурсів у Шолохівському водосховищі на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища на р. Базавлук (Дніпропетровська область) на період 2009-2017рр., який є діючим та затвердженим 01.12.08 Головою Державного комітету рибного господарства України за погодженням, в тому числі, відповідачем.

Відповідно до ст..26 Закону України «Про тваринний світ»: Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об'єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об'єктів та континентальному шельфі України.

Відповідно до положень Інструкції «Про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів» (від 11.11.2005 р. N 623/404): п. 4.1. Для здійснення промислового лову риби та інших водних живих ресурсів (вид діяльності, який підлягає ліцензуванню) користувачам необхідно зареєструвати в органах рибоохорони талони. Талони видаються користувачем.

Таким чином діюче законодавство у галузі охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів не містить вимоги (обов'язку) користувачу водних живих ресурсів мати правовстановлюючі документи на дно рибогосподарського водного об'єкту для здійснення промислового лову риби та інших водних живих ресурсів (вид діяльності, який підлягає ліцензуванню).

На думку колегії суддів відповідач помилково вважає діяльність Позивача, а саме спеціальне використання водних живих ресурсів, як землекористування.

Статтею 3 Водного кодексу України, усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого належать, поверхневі води, зокрема, штучні водойми (водосховища, ставки) і канали.

Згідно статті 4 даного кодексу, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Частиною 1 ст.1 Водного кодексу України визначено, що водний об'єкт - це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт. Водойма - безстічний або із сповільненим стоком поверхневий водний об'єкт .

Отже, як вбачається із наведених положень Водного кодексу України, поняття «водний об'єкт»та «землі водного фонду» є абсолютно різними. Так, поняття «вода» («водний об'єкт») означає власне водне дзеркало, а «землі водного фонду» не є водними об'єктами.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим посилання відповідача на земельне законодавство, в тому числі на п. 36 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. N 1192 у випадку, коли Позивач не використовує у своїй діяльності дно водосховища, а лише здійснює спеціальне використання водних живих ресурсів у рибогосподарському водному об'єкті (воді).

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог Земельного та Водного кодексів України.

Висновки суду першої інстанції, в цій частині, доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач посилається на вимоги Земельного кодексу України, Водного кодексу України, які на його думку, зобов'язують позивача отримати правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій знаходиться водосховище.

Натомість, вказані доводи відповідача, з огляду на діяльність яку здійснює позивач, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з вищенаведених підстав.

Правильність висновків суду першої інстанції підтверджується і документами, які долучено позивачем до справи:

- листом Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.02.12 №2101/08/10-12 (а.с.39), яке, з урахуванням існуючих обставин, вважає за можливе погодження Змін до Режиму позивача, та листа Державного агентства рибного господарства України від 05.03.12 №2-5.3-17/1170.

Таким чином, постанова суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції та застосування ст. 202 КАС України.

Керуючись ст.55, ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 р. у справі № 2а/0470/1899/12 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 р. у справі № 2а/0470/1899/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко