Ухвала суду № 35587744, 15.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р. справа № 804/4853/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металекс» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Металекс» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому, просило скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 21.03.2013 р. № 0000092201, № 00000082201, та №0000102201, прийняті Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що наказ Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 11.02.2013 р. на підставі якого була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача було скасовано рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 року, а тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті протиправно.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2012 року позов задоволений.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Нікопольська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ТОВ «Металекс» просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом податковим органом в період з 12.02.2013 р. по 18.02.2013 р. на підставі наказу №193 від 11.02.2013 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Металекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08», ТОВ «Промспецтех», ТОВ «Укрметалснаб-7» за період з 01.01.2008 р. по 01.01.11 року у фактичних періодах їх здійснення.

За результатами перевірки 22 лютого 2013 року складено акт № 636/221.31884242, в якому встановлено, що фінансово-господарські операції з поставки товарів (робіт, послуг), які здійснювались між ТОВ «Металекс» та суб'єктами господарювання по недостовірним первинним обліковим документам, які сформовані на підставі просування (використання) даних зазначених у цих документах особами, які визнані вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська винними у вчиненні злочинів, передбачених ст.28 ч.3, ст.205 ч.2, ч.1 ст.366, ч.1 ст.364-1 Кримінального кодексу України; порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.14.1.27, п.14.1 ст.14, 138.1, 138.2, 138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1 505 189,54 грн., в одиницях звітності 1 505 190,00грн.; порушення п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.185,ст.188, ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 1 214 510,45 грн.

На підставі акту перевірки 21 березня 2013 року податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000092201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 531 406,56 грн., з яких 412 424,24 грн. основний платіж, 118 982,32 грн. штрафні (фінансові) санкції; податкове повідомлення-рішення № 0000082201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватного підприємства, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 672 755,75 грн., з яких 524 868,40 грн. основний платіж, 147 887,35 грн. штрафні (фінансові) санкції, податкове повідомлення-рішення №0000102201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510 грн.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, стали висновки податкового органу, що ґрунтуються на вироках Самарського районного суду, актах попередніх перевірок позивача, актах про неможливість проведення перевірки та зустрічної звірки контрагентів позивача.

Відповідно до п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

До валових витрат виробництва та обігу, відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відносяться сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Таким чином згідно вказаної норми не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 статті 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2. ст.10 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, дані податкового обліку для проведення перевірки та на запити податкового органу позивачем надані не були з причин того, що запити були оформлені з порушення вимог податного законодавства, а наказ про проведення перевірки від 11.02.2013 року № 193 був скасований постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2013 року.

Враховуючи вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у податкового органу були відсутні підстави для висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства та прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Крім того судом першої інстанції вірно зазначено, що акти інших податкових органів щодо неможливості проведення перевірки контрагентів позивача не можуть свідчити про безтоварність операцій, оскільки первинні документи в такому разі не перевірялися.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011р. по справі №1-302/11 не встановлено вини ТОВ «Металекс» у здійсненні фіктивного підприємництва по взаємовідносинам з ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н08», ПП «Промцпецтех», ТОВ «Укрметалснаб-7», ТОВ «Сігма-Імпекс», а тому судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що остання не підтверджує фіктивність господарської діяльності ТОВ «Металекс».

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 18 жовтня 2013 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова