Ухвала суду № 35587659, 23.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р. справа № 0870/4651/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Божко Л.А. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРС» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя за участю прокурора Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЗАРС» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби щодо складання акту перевірки від 23.12.2011 №462/08-01/32116212; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 16.01.2012 №0000141502 по сплаті податку на додану вартість у розмірі 7943675 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м Запоріжжя від 16.01.2012 №0000161502 по сплаті суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 6322738 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 16.01.2012 №0000141502 по сплаті податку на додану вартість у розмірі 7943675 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 16.01.2012 №0000161502 по сплаті суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 6322738 грн. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «ЗАРС» просило відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя підтримала апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, представники ТОВ «ЗАРС» просили відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 23.12.2011 № 462/08-01/32116212, яким встановлено порушення: п.п. 54.3.2., 54.3.1 п. 54.3 ст. 54, п. 120.1 ст. 120, п. 123.1 ст. 123, п.198.3, п.198.6, п.200.1, п.200.3, ст.200 Податкового кодексу України, п.10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1002, п.4 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, а саме несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ за жовтень 2011 року та включення до складу податкового кредиту від'ємного значення жовтня 2011 року податкові накладні, які виходять за граничний термін 365 календарних днів з виписки податкової накладної в сумі ПДВ - 12676861,83 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2012 №0000141502 по сплаті податку на додану вартість у розмірі 7943675 грн. та податкове повідомлення-рішення від 16.01.2012 №0000161502 по сплаті суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 6322738 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2011 року позивач за результатами своєї господарської діяльності подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року вх. № 9010937399. Вказана податкова декларація була подана в електронній формі та податковим органом було надіслано товариству квитанції про одержання та прийняття звітності.

СДПІ по роботі з ВПП своїм листом від 14.11.2011 № 9662/10/08-01 повідомила Товариство, що податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, подана до податкового органу 11.11.2011 за вх. № 9010937399 (з відповідними додатками: вх.№9010937405; № 9010937249 від 11.11.2011) заповнена з порушенням загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

При цьому товариством до складу податкового кредиту у зазначеній податковій декларації з податку на додану вартість були включені податкові накладні №4909 від 12.11.2010 та №4910 від 12.11.2010.

Відповідно до квитанції №1 від 11.11.2011 про одержання податкової декларації; та квитанції № 2 від 11.11.2011 за реєстраційним номером 9010937399 про прийняття звітності.

Згідно з пп.7.4 п.7 Наказу Державної податкової адміністрація України «Про подання електронної податкової звітності» №233 від 10.04.2008, яким затверджена Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Відповідно до пп.7.6 п.7 вищевказаної інструкції, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Виходячи з викладеного судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те що податкова звітність була здійснена своєчасно та заповнена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.10.1. «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1002 визначено, що придбання або виготовлення товарів/послуг та придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) на митній території України відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), а також інших подібних документів, зазначених вище.

Податкові накладні №4909 від 12.11.2010 на суму ПДВ - 6 333 333,33 грн. 00 коп. та № 4910 від 12.11.2010 на суму ПДВ - 6 343 528 грн. 00 коп., отримані від постачальників -1.10.2011 року, були відображені ТОВ «ЗАРС» в розділі II Реєстру у складі отриманих податкових накладних 01.10.2011, тобто в день їх отримання.

Згідно із п.7. «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1002 визначено, що реєстр виданих та утриманих податкових накладних є основою для відображення зведених результатів такого обліку л податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 198.6 (абзац третій) статті 198 розділу V ПК України у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Виходячи з викладених положень податкового законодавства колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно було включено до складу податкового кредиту від'ємного значення жовтня 2011 року податкові накладні виписані в листопаді 2010 року, тобто в межах 365 календарних днів визначених законом.

Враховуючи те, що інших порушень формування податкового кредиту податковим органом не встановлено позивачем правомірно сформовано податковий кредит жовтня місяця 2011 року за рахунок податкових накладних № 4909 та № 4910 від 12.11.2010 р. які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 01.10.2011 року.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 26 липня 2013року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: С.В. Сафронова