Ухвала суду № 35587610, 25.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р. справа № 416/2370/12 (2а/416/146/12)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 26 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ( надалі - Відповідач), відповідно до якого просила визнати нечинним розпорядження Відповідача в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік в розмірі 1982,63 грн., замість показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2010 рік в розмірі 2 239,00 грн. відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при обчисленні йому пенсії та зобов'язати Відповідача здійснити нарахування його пенсії з застосуванням цього показника з 27 березня 2011 року, та виплатити пенсію з урахуванням сум, що ним отримані.

Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 26 червня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Постанова суду обґрунтована тим, що оскільки іншого порядку обчислення середнього заробітку працівників, зайнятих у галузях економіки України, який застосовується у формулі для обчислення заробітної плати для обчислення пенсії, ніж встановлений Порядком визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", враховується для обчислення пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 01.02.2008 р. № 4-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2008 р. за № 146/14837, не існує, то дії Відповідача при призначенні пенсії ОСОБА_1 були правомірними.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 11 квітня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтовано тим, що згідно положень частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( далі - Закон № 1058) у редакції, чинній на час призначення пенсії Позивачу, з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008\, встановлено порядок визначення заробітної плати ( доходу) для обчислення пенсії, де З(с) - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Правове розуміння понять "середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії" є різними правовими категоріями, в основі цієї різності лежать перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, тому ототожнювати чи змішувати ці поняття не передбачається можливим. При цьому посилання суду першої інстанції, як на обґрунтованість прийнятого ним рішення, на постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року та на рішення Конституційного суду України від 25.01.2012 є безпідставним, оскільки положення цих нормативних актів не можуть бути застосовані до даних спірних правовідносин.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити його позовні вимоги в повній мірі. Відповідач в своєму письмовому клопотанні просив розгляд справи провести за його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 27.03.2011 року призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні пенсії Відповідачем для розрахунку її розміру, як один із показників у формулі, взята середня заробітна плата в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні , з якої сплачені страхові внески за 2010 рік - 1982,63грн.

Отже, предметом даного спору є правомірність застосування Відповідачем при розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії за формулою, показника середньої заробітної плати по України, яка за твердженням УПФУ в Інгулецькому районі дорівнює 1982,63грн., а за твердженням Позивача, слід застосовувати середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2010 рік, яка згідно даних Держкомстату складає 2 239,00 грн.

Щодо застосування інших складових при призначенні пенсії Позивачу спору між сторонами не виникало.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки іншого порядку обчислення середнього заробітку працівників, зайнятих у галузях економіки України, який застосовується у формулі для обчислення заробітної плати для обчислення пенсії, ніж встановлений Порядком визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", враховується для обчислення пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 01.02.2008 р. N 4-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2008 р. за № 146/14837, не існує, то дії Відповідача при призначенні пенсії ОСОБА_2 були правомірними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин ( з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року) передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз + Кз + Кз + ... + Кз ); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

В той же час, відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (із змінами) та пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261, постановою Пенсійного фонду України № 4-4 від 01.02.2008 року затверджено Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", враховується для обчислення пенсії. Цим Порядом, зокрема, визначено показник заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за рік що використовується для визначення заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії, скоригованої згідно з частиною другою статті 40 Закону № 1058.

Оскільки постанова Пенсійного фонду України № 22-1 від 31.12.2003 року про затвердження Тимчасової методики визначення показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" втратила чинність на підставі постанови Пенсійного фонду України № 4-3 від 01.02.2008 року, то Відповідачем правомірно розрахований третій складовий показник за формулою, а саме, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії відповідно до вимог Порядку визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 01.02.2008 р. N 4-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2008 р. за № 146/14837, так як іншої методики розрахунку зазначеного показника на час виникнення спірних правовідносин не існує.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що згідно даних Держкомстату середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2010 рік складає 2239.00 грн., то вона і має бути застосована при призначенні Позивачу пенсії у 2010 році, замість показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік в розмірі 1982,63грн., як це неправомірно застосував Відповідач, визнається колегією суддів безпідставним та таким, що спростовується вищенаведеними положеннями законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин підстави для скасування чи зміни судового рішення - відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У??ХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 26 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України з моменту складення тексту ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 27 червня 2013 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова