Постанова № 35587624, 02.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. справа № 2а-422/395 (3511) 2012

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Нагорної Л.М. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними, зобов'язання зарахувати в стаж роботи період роботи у районах Крайньої Півночі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з вищевказаним позовом до суду в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування в пільговому обчисленні періоди її роботи в районах Крайньої Півночі з 09 лютого 1979 року по 25 липня 1994 року. Зобов'язати відповідача зарахувати в пільговому обчисленні періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 09 лютого 1979 року по 25 липня 1994 року та здійснити перерахунок та виплату пільгової пенсії з 01 серпня 2009 року. В обґрунтування позову посилається на те, що УПФУ безпідставно не зараховує в пільговому обчисленні період роботи в районах Крайньої Півночі з 17.01.1985 року по 12.04.1985 року, оскільки факт роботи за цей період не підтверджується. Але є відповідний трудовий договір що в цей час позивачка працювала в правлінні Ловозерського рибкоопа в районі Крайньої Півночі на посаді старшого продавця.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2012 року у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд виходив з правомірності дій відповідача, в зв'язку з не підтвердженням пільгового стажу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову якою задовольнити її вимоги в повному обсязі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що листом від 21.11.2011 року № П 304-1/11 відповідачем було відмовлено позивачеві у пільговому розрахунку стажу за період роботи з 17.01.1985 р. по 12.04.1985 р. в районах Крайньої Півночі в зв'язку з не підтвердженням факту роботи. Трудовий стаж роботи в районах Крайньої Півночі складає з 09.02.1979 по 15.01.1985 р. - 5 років 11 місяців 7 днів; з 15.04.1985 по 22.06.1986 р. - 1 рік 2 місяці 8 днів; з 25.10.1986 р. по 31.12.1990 р. - 4 роки 2 місяці 7 днів; з 01.01.1991 по 10.11.1991 р. - 10 місяців 10 днів; з 03.12.1991 по 25.07.1994 р. - 2 роки 7 місяців 23 дні, - всього 14 років 9 місяців 25 днів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій відповідача та не підтвердженням факту роботи у зазначений період позивачки в районах Крайньої Півночі.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з п. 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Підпунктом д) пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що «робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах».

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 р. зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 р. - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Пунктом 3 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» було постановлено «скоротити тривалість трудового договору, який дає право на отримання пільг, які передбачені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з п'яти до трьох років».

Матеріалами справи підтверджено, що позивач з 17.01.1985 року по 12.04.1985 року працювала в правлінні Ловозерського рибкоопа на посаді старшого продавця, яка відноситься до районів Крайньої Півночі, що підтверджується довідкою підприємства нта трудовою угодою укладеною 17 січня 1985 року.

Вказане підприємство розташоване в районі Крайньої Півночі.

Посилання суду першої інстанції про не підтвердження вказаного трудового стажу є безпідставним та суперечить вимогам діючого законодавства.

Так, згідно з п. 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Тобто для пільгового обчислення страхового стажу вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором.

Як вже було встановлено, довідка правління Ловозерського рибкоопа та трудовий договір від 17 січня 1985 року які були надані позивачем, містять всю необхідну інформацію для пільгового обчислення страхового стажу, а тому відмова відповідача в такому обчисленні є протиправною.

Виходячи з викладеного постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2012 року у - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо відмови ОСОБА_1 у пільговому розрахунку стажу за період з 17 січня 1985 року по 12 квітня 1985 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська здійснити обчислення пільгового страхового стажу ОСОБА_1 за період з 17 січня 1985 року по 12 квітня 1985 року з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої півночі, за один рік і шість місяців, починаючи з 01серпня 2009 року та провести перерахунок пенсії.

В решті позову відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: С.В. Сафронова