Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
29 травня 2008 року справа № 22-а- 5463 /08
зал судового засідання № 3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П.,
суддів Сіваченко І.В.,
Василенко Л.А.,
при секретарі судового
засідання: Скопинській А.О.,
За участюпредставників:
позивача Гончарова С.В.,
відповідача Кутько О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька
На постанову Донецького окружного адміністративного суду від
20 березня 2008 року По адміністративній справі№ 2-а-5220 / 08(суддя Могильницький М.С. )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Міжнародна Міжгалузева Компанія «Антарес"»
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька
Головного Управління Державного казначейства
України у Донецькій області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень:
№000772340/05785/23-3 від 13.04.2007 року ,
№0001862340/012206/10-23/313 від 13.07. 2007 року
№0001862340/14137/10-23/313 від 14.08. 2007 року
№0001862340/14516/10-23/313 від 16.10. 2007 року
№0001862340/3-492/10-23/313 від 14.01. 2008 р оку,
та стягнення суми бюджетного відшкодування з
податку на додану вартість за період грудень2006 року
– квітень 2007 року у розмірі 390372, 00 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2008 року ( арк. справи 226-229) позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю „Міжнародна Міжгалузева Компанія «Антарес» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька , Головного Управління Державного казначейств України у Донецькій області, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень: №000772340/05785/23-3 від 13.04.2007 року, №0001862340/012206/10-23/313 від 13.07. 2007 року , №0001862340/14137/10-23/313 від 14.08. 2007 року 0№0001862340/14516/10-23/313 від 16.10. 2007 року , №0001862340/3-492/10-23/313 від 14.01. 2008 року,та стягнення з державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період грудень 2006 року – квітень 2007 року , у розмірі 390372, 00 грн. , задоволені в повному обсязі .Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька №000772340/05785/23-3 від 13.04.2007 року, №0001862340/012206/10-23/313 від 13.07.2007року , №0001862340/14137/10-23/313 від 14.08. 2007 року 0№0001862340/14516/10-23/313 від 16.10. 2007року , №0001862340/3-492/10-23/313 від 14.01. 2008 року, скасовані ; з Державного бюджету України на користь позивача стягнута сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період грудень 2006 року – квітень 2007 року , у розмірі 390372, 00»; судовий збір.
Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька , не погодилось з рішенням суду подала апеляційну скаргу( арк. справи 232-234), в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на невірне застосування норм матеріального та процесуального права і прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог, відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити вимоги , викладені в апеляційній скарзі ; представник позивача - залишити постанову суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення,
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Міжнародна Міжгалузева Компанія «Антарес"» , зареєстроване 30 червня 2005 року виконавчим комітетом Донецької міської Ради ,включене до ЄДРПОУ за номером 33654525, знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька, є платником податку на додану вартість з 8 серпня 2005 року, свідоцтво № 100054810 від 24 липня 2007 року.
В період з 07.03.2007 року по 22.03.2007 року працівниками Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька проводилась виїзна позапланова перевірка ТОВ„Міжнародна Міжгалузева Компанія «Антарес"» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період грудень-2006 року- січень2007 року, про що був складений акт перевірки № 671/23-3/33654525 від 29.03.2007 року , на підставі якого відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 13.04.2007 року № 0000772340/0/5785/23-3, яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 1278, 00 грн, заявленій у податковій декларації за січень 2007року.
Актом перевірки зазначено, що ТОВ„Міжнародна Міжгалузева Компанія «Антарес"» порушений підпункт 7.7.2. пункту 7.7. статі 7 Закону України « Про податок на додану вартість «
Відповідно до підпункту « а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість « бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення( що розраховані згідно підпункту 7.7.1) , яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів ( послуг) в попередньому податковому періоді постачальником таких товарів ( послуг)
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те , що актом перевірки підтверджена правильність формування податкового кредиту з ПДВ у податкових періодах : грудень 2006 року , січень 2007 року. Згідно виписок банку ТОВ „Міжнародна Міжгалузева Компанія «Антарес"» сплачено ПДВ у листопаді 2006 року постачальником за фактично отримані товари - 66 906, 55 гривень, у грудні 2006 року -74942, 34грн. Як свідчать матеріали справи, зазначені обставини не були спірними та визнавались сторонами, в суді першої інстанції.
Вказане свідчить , що у попередньому податковому періоді (листопаді 2006 року) ТОВ „Міжнародна Міжгалузева Компанія «Антарес"» було фактично сплачена сума податку на додану вартість у розмірі 66906,55 грн, з даної суми заявлено відшкодування на разрахунковий рахунок у грудні 2006 року -35 438 гривень, таким чином , за наслідками податкового періоду –листопад 2006 року фактично сплачений та не заявлений до відшкодування ПДВ складає - 31468,55 грн. Правомірність визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок позивача у банку згідно декларації з ПДВ за січень 2007 року у розмірі 76 220 грн., доведена.
В період з 13.06.2007 року по 25.06.2007 року працівниками Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька проводилась виїзна позапланова перевірка ТОВ „Міжнародна міжгалузева компанія Антарес" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період лютий 2007 року - квітень 2007 року, про що був складений акт перевірки № 1931/23-3/33654525 від 04.07.2007 року, на підставі якого відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 13.07.2007 року № 0001862340/0-12206/10-23/313, яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 243 866, 00 грн., в тому числі за лютий 2007 року на 71 131, 00 гривень, за березень 2007 року на 137 577, 00 гривень, за квітень 2007 року на 35 158, 00 гривень, що заявлені відповідно у деклараціях з ПДВ за лютий, березень та квітень 2007 року.
Як видно з матеріалів справи, позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку, але оскаржуване рішення залишене без змін та за результатами їх розгляду прийняті податкові повідомлення рішення № 0001862340/1/14137/10/23-313 від 14.08.2007 року, № 0001862340/2/14516/10/23-313 від 16.10.2007 року, № 0001862340/3-492/10/23-313 від 14.01.2008 року, що є аналогічними первісному податковому повідомленню рішенню.
Актом перевірки визначено, що позивачем порушений підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" .Відповідач мотивує свій висновок тим, що позивач має кредиторську заборгованість, а також тим, що до відшкодування включені суми ПДВ, які сплачувались постачальнику за товари, поставка яких відбувалась в податковому періоді, який передує тому, в якому здійснювалась оплата за товар. Оскільки перераховані позивачем суми за зазначеними платіжними дорученнями сплачені в рахунок погашення кредиторської заборгованості, то вони не підлягають відшкодуванню,
Колегія суддів зазначає , що оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право платника податку на відшкодування ПДВ у залежність від сплати цього податку у одному податковому періоді з поставкою товарів (послуг). Крім цього ,згідно до пп.. 4.4.1. п. 4.4. ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість: прийняти рішення на користь як платника податків, так та контролюючого орган, рішення приймається на користь платника податків. Таким чином , відповідачем безпідставно зменшено заявлену позивачем до відшкодування суму ПДВ за лютий-квітень 2007 року.
Крім того , в актах перевірки № 671/23-3 33654525 від 29.03.2007 року та № 1931/23-3/33654525 від 04.07.2007 року ДПІ посилається на неможливість підтвердити суму бюджетного відшкодування ПДВ у зв'язку з відсутністю відповідей по направленим по запитам по ланцюгу до виробника.
У розумінні Закону України "Про податок на додану вартість» , право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
Відповідно до пункту 1.8статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв»язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом
Від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку , які від сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість»Цим законом встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов»язку держави на підставі декларації здійснити повернення коштів за результатами звітного періоду. Бюджетне відшкодування за правиламиЗакону України "Про податок на додану вартість» виникло саме внаслідок надмірної сплати позивачем такого податку шляхом формування податкових зобов»язань та податкового кредиту.
ТОВ„Міжнародна Міжгалузева Компанія «Антарес"»податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року –квітень 2007 року та заява про повернення повної суми бюджетного відшкодування , яка відображається у податкових деклараціях, надані ДПІ за правилами підпункту 7.7.4. пункту 7.7. статі 7 Закону України « Про податок на додану вартість «
Згідно декларації з ПДВ за грудень 2006 року (рядок 25.1) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку складає 35 438 гривень.
Згідно декларації з ПДВ за січень 2007 року (рядок 25.1) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку складає 76220 гривень.
Згідно декларації з ПДВ за лютий 2007 року (рядок 25.1) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку складає 71131 гривень.
.Згідно до декларації з ПДВ за березень 2007 року (рядок 25.1) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 137 577 гривень.
Згідно до декларації з ПДВ за квітень 2007 року (рядок 25.1) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 70 006 гривень.
Загальна сума ПДВ, заявлена до відшкодування за податкові періоди з грудня 2006 року по квітень 2007 року складає 390 372, 00 гривень.
Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Відповідно до другого абзацу підпункту 7.7.5 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, серед них (підпункт "в") у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Аналіз вищенаведених норм підпункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" доводить, що податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податків, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у певний спосіб, а саме за наслідками перевірок, визначених Законом, або надати висновок із зазначення суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Утриматися від здійснення однієї чи іншої дії означає неналежне здійснення своїх повноважень шляхом бездіяльності.
З огляду на наведене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те , що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем необґрунтовано.
Відповідно до підпункту 6 пункту 7 Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р. N 590 , безпосередньо на відділення Державного казначейства у районах, містах, районах у містах покладено здійснення за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов`язкових платежів.
Згідно до п.п.7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” орган державного казначейства на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
За приписами п.4 Наказу ДПА України та Державного Казначейства України від 21.05.2001року №200/86 “Про затвердження змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за №489/5680 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (за встановленою формою) або за рішенням суду.
Відповідно до ст. 48 Бюджетного Кодексу України від 21.06.2001р. в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним Казначейством України операцій є коштами державного бюджету
Право на відшкодування від’ємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991р. у справі “Пайн Велей Девелоптменс ЛТД” проти Ірландії” зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначене сподівання, тобто те на що розраховував позивач, проводячи господарську діяльність, а саме на відшкодування від’ємної різниці податку на додану вартість у строки встановлені законом, відповідачем порушено.
У рішенні Європейського Суду від 09.01.2007р. по справі “Інтерсплав проти України” зазначається, що затримання при відшкодуванні ПДВ розглядається як порушення права заявника безперешкодного користування своїм майном і підпадає під дію першого речення першого параграфу ст..1 Протоколу № 1.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення , постанову суду , як ухвалену з дотриманням норм матеріального і процесуального права, залишити без змін
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Київському районі залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від20 березня 2008 року по справі № 5420/08 ( суддя Могильницький М.С.) за позивом Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна Міжгалузева Компанія «Антарес» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька , Головного Управління Державного казначейств України у Донецькій області, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень: №000772340/05785/23-3 від 13.04.2007 року , №0001862340/012206/10-23/313 від 13.07. 2007року , №0001862340/14137/10-23/313 від 14.08. 2007 року 0№0001862340/14516/10-23/313 від 16.10. 2007року , №0001862340/3-492/10-23/313 від 14.01. 2008 року, та стягнення з Державного бюджету України , бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період грудень2006 року – квітень 2007 року , у розмірі 390372, 00, залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина ухвали постановлена в нарадчий кімнаті, проголошена в судовому засідання 29 травня 2008 року. Ухвала в повному обсязі виготовлена – 2 червня 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі.
Головуючий ( підпис) Дяченко С.П.
Судді: ( підпис) Сіваченко І.В.
( підпис) Василенко Л.А.
З оригіналом вірно:
Суддя-доповідач Дяченко С.П.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
( вступна та резолютивна частина )
29 травня 2008 року справа № 22-а- 5463 /08
зал судового засідання № 3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар
Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П.,
суддів Сіваченко І.В.,
Василенко Л.А.,
при секретарі судового
засідання: Скопинській А.О.,
За участюпредставників:
позивача Гончарова С.В.,
відповідача Кутько О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька
На постанову Донецького окружного адміністративного суду від
20 березня 2008 року По адміністративній справі№ 2-а-5220 / 08(суддя Могильницький М.С. )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Міжнародна Міжгалузева Компанія «Антарес"»
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька
Головного Управління Державного казначейства
України у Донецькій області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень:
№000772340/05785/23-3 від 13.04.2007 року ,
№0001862340/012206/10-23/313 від 13.07. 2007 року
№0001862340/14137/10-23/313 від 14.08. 2007 року
№0001862340/14516/10-23/313 від 16.10. 2007 року
№0001862340/3-492/10-23/313 від 14.01. 2008 р оку,
та стягнення суми бюджетного відшкодування з
податку на додану вартість за період грудень2006 року
– квітень 2007 року у розмірі 390372, 00 грн.
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Київському районі залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від20 березня 2008 року по справі № 5420/08 ( суддя Могильницький М.С.) за позивом Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна Міжгалузева Компанія «Антарес» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька , Головного Управління Державного казначейств України у Донецькій області, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень: №000772340/05785/23-3 від 13.04.2007 року , №0001862340/012206/10-23/313 від 13.07. 2007року , №0001862340/14137/10-23/313 від 14.08. 2007 року 0№0001862340/14516/10-23/313 від 16.10. 2007року , №0001862340/3-492/10-23/313 від 14.01. 2008 року, та стягнення з Державного бюджету України , бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період грудень2006 року – квітень 2007 року , у розмірі 390372, 00, залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина ухвали постановлена в нарадчий кімнаті, проголошена в судовому засідання 29 травня 2008 року. Ухвала в повному обсязі виготовлена – 2 червня 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі.
Головуючий Дяченко С.П.
Судді: Сіваченко І.В.
Василенко Л.А.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 наведеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону).
Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету
Головуючий ( підпис) Дяченко С.П.
Судді: ( підпис) Сіваченко І. В.
( підпис) Василенко Л.А.
З оригіналом вірно
Суддя-доповідач Дяченко С.П.
Судове рішення № 3558736, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.05.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-5463/08. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: