Рішення № 35586816, 25.11.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "25" листопада 2013 р. Справа № 906/1401/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Дьомкіна О.В., довіреність №270 від 20.12.2012р.;

від відповідача: Курдиляс Ю.Л., довіреність №5889 від 25.11.2013р.;

- від ІІІ особи: Маньковський В.Е., довіреність №33 від 22.11.2013р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Київ) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (м.Житомир)

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир (м.Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Військової частини А2365 (смт.Вакуленчук, Чуднівського району)

про стягнення 4103,56 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 4103,56грн., з яких: 3918,88грн. основний борг згідно договору оренди №169/27, 105,64грн. пеня та 79,04грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення підстави позову (а.с.51), позивач, посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань згідно укладеного між сторонами та третьою особою договору №169/27 від 01.10.2011р., просить стягнути з відповідача невідшкодовану вартість енергоносіїв по забезпеченню використання майна.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог (а.с.2-3, 51).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву №5899 від 25.11.2013р., в якому, зокрема, зазначає, що предмет позову (стягнення заборгованості з орендної плати) та підстави позову (зокрема ст.285 ГК України) не відповідають реальним обставинам справи, оскільки у відповідача не обліковується договір оренди №169/27 від 27.02.2011р., що виключає наявність заборгованості саме з орендної плати (а.с.66-69).

Представник третьої особи - Військова частина А2365, яка є орендарем за договором №169/27 від 01.10.2011р., надав в судове засідання письмові пояснення по суті спору №1936 від 22.11.2013р., в яких зазначено, зокрема, що саме на КЕВ м.Житомира покладено обов'язок відшкодування витрат за використану електричну енергію; відповідно до директив Міністра оборони №Д-322/1/03 від 20.01.2005р., №Д-322/1/010 від 20.04.2005р. та №Д-322/1/014 від 30.06.2005р. проведені організаційні заходи щодо переходу на територіальний принцип квартирно-експлуатаційного забезпечення, що передбачає закріплення всіх будівель і споруд за квартирно-експлуатаційними відділами та здійснення ними дій, пов'язаних з забезпеченням військових частин комунальними послугами та енергоносіями. В зв'язку з чим, та на підставі відповідного договору, укладеного між сторонами та третьою особою, на даний час розрахунки за електричну енергію, яка використовується військовою частиною А2365, здійснює КЕВ м.Житомир. (а.с. 70-71).

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2011 року між ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії (Орендодавець, позивач), Військовою частиною №2365 (Орендар, ІІІ особа) та КЕВ м.Житомир (Платник, відповідач) укладено договір №169/27 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого в м.Бердичів, на другому поверсі двоповерхового будинку №28/1 по вул.Свердлова, загальною площею 1 м.кв. технологічних приміщень для розташування обладнання, а платник зобов'язався відшкодовувати вартість енергоносіїв по забезпеченню використання майна (п.1.1 договору) (а.с.9-12).

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що платник (відповідач) відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим, та надаються платнику разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 договору платник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі відшкодовувати витрати на електроенергію.

На виконання умов договору, згідно акту приймання-передачі від 01.10.2011р. орендодавець передав, а орендар прийняв у будинку №28/1 по вул.Свердлова у м.Бердичів приміщення загальною площею 1 м.кв. технологічних приміщень для розташування обладнання (а.с.12 на звороті).

Як зазначає позивач у позовній заяві, та заяві про уточнення підстав позову, внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо відшкодування вартості використаної електричної енергії, за останнім виник борг за використані енергоносії у розмірі 3918,88грн. за період з лютого 2012р. по серпень 2013р., що підтверджується рахунками на оплату (а.с.15-33).

Позивач направляв на адресу відповідача претензію №49/20 від 29.08.2013р., в якій просив перерахувати кошти на рахунок позивача до 10.09.2013р. (а.с.34). В наданій відповіді на претензію відповідач повідомив позивача про те, що договір оренди №169/27 від 27.02.2011р., укладений між позивачем та відповідачем, що виключає заборгованість по орендній платі (а.с.69).

За вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за використану електроенергію.

Як вже зазначалось, вимога позивача ґрунтується на неоплаті відповідачем вартості використаної електричної енергії в сумі 3918,88грн. на підставі договору оренди нерухомого майна від 01.10.2011р.

З матеріалів справи вбачається, що в період з жовтня 2011р. по серпень 2013р. відповідачу було виставлено рахунки-фактури на загальну суму 3918,88грн. (а.с.15-33).

Всупереч умовам договору №169/27 від 01.10.2011р. (згідно п.6.2 якого відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі відшкодовувати витрати на електроенергію), виставлені рахунки на суму 3918,88 відповідачем не оплачено.

Таким чином, станом на час прийняття рішення відповідачем не відшкодовано витрати на електроенергію у розмірі 3918,88грн. за період з жовтня 2011р. по серпень 2013р.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначено п.3.4 договору від 01.10.2011р., платник відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що відповідач не відшкодував витрати за використану електроенергію в обумовлені договором оренди строки, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення 3918,88грн. обґрунтованою.

Крім того, позивач відповідно до п.8.2 договору №169/27 від 01.10.2011р. за порушення строків оплати нарахував відповідачу пеню у розмірі 105,64грн. (а.с.8).

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Пунктом 8.2 договору сторони передбачили, що у разі наявності заборгованості по відшкодуванню вартості електроенергії за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, платнику нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Перевіривши розрахунок пені (а.с.8), суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня в сумі 105,64грн. нарахована відповідно до вимог чинного законодавства України.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 79,04грн. 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних (а.с.7), прийшов до висновку, що річні в розмірі 79,04грн. нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів відшкодування витрат за електроенергію не надав, доводів позивача не спростував.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо невідповідності предмета та підстав позову обставинам справи, суд оцінює критично, оскільки вказані заперечення не стосуються суті позовних вимог.

Як вже зазначалось, договором оренди нерухомого майна товариства №169/27 від 01.10.2011р. встановлений обов'язок Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомира своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати витрати на електроенергію, а в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать, що відповідач провів оплати відповідно до умов договору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст.22 ГПК України позивачу надано право до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову, яким і скористався позивач, подавши до початку розгляду справи по суті (що підтверджується протоколом судового засідання від 07.11.2013р., а.с.57) відповідну заяву (а.с.51), якою змінив підставу позову та замість помилково зазначеного в позовній заяві, що заборгованість виникла з орендної плати, вказує, що заборгованість виникла в зв'язку із невідшкодуванням відповідачем вартості енергоносіїв по забезпеченню використання майна.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 4103,56грн., з яких: 3918,88грн. - основного боргу за використану електричну енергію, 105,64грн. - пені та 79,04грн. - 3% річних.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомира (10014, м.Житомир, вул.Адмірала Щасного, 20, код 08492505)

на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, код 21560766) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (10014, м.Житомир, вул.Київська 20, код 01184114)

- 3918,88грн. боргу;

- 105,64грн. пені;

- 79,04грн. 3% річних;

- 1720,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу;

2,3 - сторонам (рек. з повід.)