Ухвала суду № 3558675, 31.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-13136/08 Головуючий у І інстанції Мельник-Томенко Ж.М.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддівЗайцева М.П. та Коваля М.П., при секретарі Кравченко Т.М., за участю представника позивача Мазур Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2007 року у справі за позовом Торгово-виробничої фірми «Лі» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2007 року заявлені у справі позовні вимоги задоволені, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.05.2007 року №0000303500/0.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та прийняти нове рішення провідмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується учасниками процесу, що з 08.05.2007 року ДПА у Вінницькій області була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТВФ «Лі» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2003 року по 31.12.2006 року, за результатами якої був складений акт №20/35-30-13328937 від 08.05.2007 року від 08.06.2007р, відповідно до якого виявлено порушення позивачем п7.2.4 п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (далі - Закон №168) в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 539168 грн., в тому числі: у січні 2003 року - 27030 грн., лютому 2003 року - 15744 грн., березні 2003 року 23750 грн., квітні 2003 21766 грн., травні 2003 року - 31269, червні 2003 року 48581 грн., липні 2003 року - 38352 грн., серпні 2003 року 42076 грн., листопаді 2003 року 3948 грн., грудні 2003 року 58638 грн., січні 2004 року 37749 грн., лютому 2004 року 56877 грн., березні 2004 року 5708 грн., квітні 2004 року 8476 грн., травні 2004 року 1499 грн., червні 2004 року 2839 грн., липні 2004 року 1995 грн., серпні 2004 року 4172 грн., вересні 2004 року 5128 грн., жовтні 2004 року 14722 грн., листопаді 2004 року 22374 грн., грудні 2004 року 9000 грн., січні 2005 року 9118 грн., лютому 2005 року 2734 грн., березні 2005 року 2227 грн., квітні 2005 року 5298 грн., травні 2005 року 6516 грн., червні 2005 року 6307 грн., липні 2005 року 3593 грн., серпні 2005 року 4013 грн., вересні 2005 року 3132 грн., жовтні 2005 року 9339 грн., листопаді 2005 5198 грн.

Зазначений акт став підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення №0000303500/0 від 11.05.2007р., яким позивачу донараховано 25006,00 грн. податку на додану вартість та 12506, 00 грн. штрафних санкцій.

Актом перевірки, встановлено, що відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22.03.2005 р. визнано недійсними установчі документи по ПП «Техно-Центр 2002» з моменту їх реєстрації та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 04.07.2005 року. Зазначені обставини і стали підставою для постановлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Факт виконання господарських операцій позивача з контрагентом підвереджується належним чином оформленими, скріпленими підписами та печатками уповноважених осіб податковими накладними.

ТВФ «Лі» включило до складу податкового кредиту за період з грудня 2003 року по листопад 2005 року.

З системного аналізу п. 7. ст.1, 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), вбачається, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Приписами п.п.2,4-6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 N165, встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Як встановлено судом першої інстанції, ПП «Техно-Центр 2002» зареєстроване в якості платника ПДВ з 08.05.02р. за №35599596, його реєстрація анульована на підставі акту ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з 04.07.2005 року.

Однак, матеріалами справи встановлено, що угода між позивачем та ПП«Техно-Центр 2002» була укладена 11.12.2003 року, податкові накладні, які лягли в основу формування податкового кредиту з ПДВ виписані контрагентом позивача в період з грудня 2003 по листопад 2005 років, тобто до анулювання ліцензії платника ПДВ ПП«Техно-Центр 2002» було виписано більшість податкових накладних.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд позбавлений можливості встановити обсяг господарських операцій після анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП«Техно-Центр 2002», за результатами яких позивачем до складу податкового кредиту включений податок на додану вартість. Окрім цього, суд не має змоги встановити суму основного платежу, що міг би бути донарахований податковою інспекцією за результатами проведеної перевірки, що одночасно виключає і можливість встановлення суми штрафних санкцій, які могли б бути застосовані до платника податку за включення до податкового кредиту сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними, виданими особою, яка зареєстрована як платник цього податку.

З врахуванням викладених обставин справи та того, що судом першої інстанції прийняте рішення всупереч доводам апелянта з врахуванням ст. 159 КАС України, то у судової колегії відсутні підстави для його скасування чи зміни.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2007 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 06 квітня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 06 квітня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий :

Судді:

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-13136/08 Головуючий у І інстанції Мельник-Томенко Ж.М.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

31 березня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Зайцева М.П. та Коваля М.П., при секретарі Кравченко Т.М., за участю представника позивача Мазур Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2007 року у справі за позовом Торгово-виробничої фірми «Лі» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2007 року - без змін.

Повний текст ухвали буде виготовлено 06 квітня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 06 квітня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий :

Судді: