Рішення № 35579360, 28.11.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" листопада 2013 р. Справа № 906/1529/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №1.20/6-3109 від 16.09.13р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 61 від 24.01.13р., ОСОБА_3, дов. № 562

від 08.11.13р., ОСОБА_4, дов. № 563 від 08.11.13р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м.Житомир)

до Публічного акціонерного товариства "Житомир - Авто" (с.Довжик Житомирського району)

про стягнення 26605,00 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача із зарахуванням в дохід загального фонду Державного бюджету 26605,00 грн. пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.11р. № 1.16/-31р та про зобов'язання відповідача виконати п.5 даного рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в сумі 25605,00 грн. пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.11р. № 1.16/-31р, а також зазначив, що відповідачем частково сплачено пеню у розмірі 1000,00 грн.

Також, згідно клопотання від 28.11.13р. просив прийняти відмову позивача від позову в частині вимог про зобов'язання відповідача виконати п.5 рішення Адміністративної колегії у зв'язку з виконанням відповідачем даного пункту рішення (а.с.74).

Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача щодо розстрочення сплати пені, посилаючись на відсутність підстав для його задоволення, про що ним зазначено у письмових поясненнях від 21.11.13р. (а.с.48).

Відповідач у відзиві від 07.11.13р. № 552 на позовну заяву та його представники в судовому засіданні позовні вимоги визнали в сумі 25605,00 грн. пені, просили розстрочити сплату пені на один рік шляхом сплати щомісячно рівними частинами по 2133,75 грн. у зв'язку з важним фінансовим станом відповідача (а.с.25-27,64,65).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.01р. № 2210-III, державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Згідно ст.22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.93р. № 3659-ХІІ, розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст.51 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Рішенням Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.11р. № 1.16/-31р (далі -рішення), визнано, зокрема, що відповідачем вчинено порушення, передбачене п.2 ст.50, ч.1 та п.1 ч.2 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання домінуючим становищем шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, а також вчинено порушення, передбачені п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання домінуючим становищем шляхом вчинення таких дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (а.с.8-13).

Згідно даного рішення, за вчинення порушень, зазначених у пунктах 2-4 рішення на відповідача накладено штраф у загальному розмірі 51000,00 грн.

Зазначеним рішенням відповідача було проінформовано про обов'язок сплати штрафу у двомісячний строк з дня одержання рішення відповідно до ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), якою визначено порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Копія рішення надіслана позивачем з супровідним листом від 01.07.11р. № 1.20/5-1850 (а.с.7) на адресу ПАТ "Житомир - Авто" та отримана його уповноваженою особою 04.07.11р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.14).

Згідно з ч.2 ст.56 Закону, рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч.3 ст.56 Закону, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно з ч.1 ст.60 Закону, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно даних позивача, рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було оскаржено відповідачем до господарського суду Житомирської області, який за результатами розгляду позовної заяви відповідача прийняв рішення від 27.09.11р. у справі №6/5007/81/11 про часткове задоволення позову, згідно якого було визнано недійсними пункти 3, 4, 7, 8 рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.11р. №1.16/-31р, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.11р. рішення господарського суду Житомирської області скасовано частково в частині задоволення позовних вимог та в цій частині прийнято нове рішення про відмову у позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.02.12р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.11р. у справі № 6/5007/81/11 залишено без змін.

Згідно з ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, зазначені постанови апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 6/5007/81/11 мають преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі.

Рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.11р. №1.16/-31р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на час розгляду справи у встановленому порядку не змінено, не скасовано та є чинним.

Згідно даних позивача, штраф у розмірі 51000,00 грн. відповідачем сплачено у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 727 від 28.02.12р. (а.с.16).

Відповідно до ч.5 ст.56 Закону, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Згідно з пп.20.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.11р. № 15, абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Згідно вірного розрахунку позивача, розмір пені становить - 26605,00 грн. (а.с.3,4).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково сплачено пеню в сумі 1000,00 до подачі позову до господарського суду (а.с.50).

Згідно даних позивача, станом на день розгляду справи пеня в сумі 25605,00 грн. не сплачена (а.с.62).

Відповідно до ч.7 ст.56 Закону, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідач позов визнав, доказів сплати решти пені не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 25605,00 грн. пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.12р. № 1.16/-31р, які підлягають зарахуванню в дохід загального фонду Державного бюджету України.

В частині стягнення 1000,00 грн. пені, сплаченої відповідачем до подачі позову до господарського суду - в позові відмовити.

В частині вимог про зобов'язання відповідача виконати п.5 рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.12р. № 1.16/-31р - провадження у справі припинити у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині (п.4 ч.1 ст.80 ГПК України).

Як вищезазначено, відповідач у відзиві та його представники в судовому засіданні просили розстрочити сплату пені в сумі 25605,00 грн. на один рік у зв'язку з важним фінансовим станом відповідача (а.с.25-27,64,65).

В обгрунтування даного клопотання відповідачем зазначено, що сплата пені у повній сумі 25605,00 грн. в подальшому негативно вплине на господарську діяльність ПАТ "Житомир - Авто". Зокрема, виникнуть ускладнення щодо своєчасної сплатити зарплати працівникам, податків та інших обов'язкових платежів, закупки необхідних запчастин та матеріалів, які потрібні для здійснення ремонту та технічного обслуговування транспортні їх засобів, що є одним із основних видів діяльності товариства, тощо. В підтвердження цього відповідачем було подано звіт про фінансові результати за 9 місяців 2013р. та 2012р. (а.с.34-37).

Позивач у письмових поясненнях від 21.11.13р. та його представник в судовому засіданні проти клопотання відповідача заперечили, просили відмовити в його задоволенні (а.с.48). Зокрема, зазначили, що ПАТ "Житомир - Авто" не надало жодних доказів, які б свідчили про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, чи зроблять можливим його виконання в майбутньому. Також, на їх думку, важке фінансове становище товариства не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, це є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер.

Господарський суд погоджується з позицією позивача та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом... Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Наведені відповідачем підстави для розстрочення пені, не є тією виключною обставиною, яка давала б підстави для розстрочення, оскільки кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву та клопотанні явища становлять один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки та носять загальний характер і у повній мірі стосуються обох договірних сторін.

Тобто, у даному випадку, відсутні виняткові обставини, які мали б своїм наслідком розстрочення сплати пені.

На цій підставі, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення сплати пені, оскільки це клопотання, крім того, не підтверджене належними доказами та вказані відповідачем обставини не є винятковими та такими, що можуть у подальшому перешкоджати виконанню рішення суду.

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Житомир - Авто" 10004, с.Довжик Житомирського району, вул.Богунська 1-а, ідентифікаційний код 03112857:

- на користь Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 10014, м.Житомир, майдан ОСОБА_5 12, ідентифікаційний код 20403042 - 25605,00 грн. пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.12р. № 1.16/-31р, які зарахувати в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УДКСУ у Житомирському районі, код ЄДРПОУ 38035705, Банк одержувач ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039, рахунок 31117106700196, код платежу - 21081100 (символ звітності 106);

- в доход державного бюджету України (№ доходного рахунку щодо сплати судового збору 31214206783002, МФО 811039, Банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м.Житомирі (м.Житомир), 22030001, код ЄДРПОУ суду 03499916, код одержувача 38035726, призначення платежу - судовий збір, код 03499916 - 1655,83 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 1000,00 грн. пені, сплаченої відповідачем до подачі позову до суду, в позові відмовити.

4. Припинити провадження в частині вимог про зобов'язання відповідача виконати п.5 рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.12р. № 1.16/-31р у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

5. У задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.11.13

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 1 прим. у справу.