Рішення № 35579423, 26.11.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" листопада 2013 р. Справа № 906/1481/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Саранчук О.В. - довіреність від 05.11.13р.

Опанасюк П.П. - довіреність від 05.11.2013р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Олександр-гарант" (м. Вінниця)

до Публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" (м. Житомир)

про стягнення 160000,00 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованість в сумі 160000,00грн. згідно укладеного між сторонами договору №92 від 03.12.11р. про надання охоронних послуг за період з грудня 2011 р. по серпень 2013 р.

Представники позивача позов підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, вимог ухвал суду від 15.10.2013р. та 05.11.13р. не виконав, про причини неявки не повідомив, хоча про час і місце засідання суду повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.150,161).

Явка представників сторін в дане судове засідання обов'язковою судом не визнавалась.

Відповідно до пп.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Також, ст.77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Господарський суд вважає за необхідне та можливе прийняти рішення у справі за відсутності відповідача.

Розгляд справи здійснюється за наявними в матеріалах справи документами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.12.11р. між Приватним підприємством "Олександр-гарант" та Відкритим акціонерним товариством "Електровимірювач" (правонаступником якого є ПАТ "Електровимірювач") укладено договір № 92 про надання охоронних послуг (а.с.9-29).

Відповідно п.1.1. договору, замовник (відповідач) зобов'язався передати, а охорона (позивач) прийняти під охорону об'єкт, вказаний в дислокації (додатку № 1), який є невід'ємною частиною договору. Охорона здійснюється 5 цілодобовими постами.

Відповідно п.7.1. договору, за надані послуги замовник сплачує охороні щомісячно суму оплати договору, обумовлену сторонами (п.1.3 договору).

Згідно п. 1.3. договору, вартість охоронних послуг становить 35000,00 грн.

Відповідно п. 7.2 договору, оплата щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця. слідуючого за звітним, за безготівковим розрахунком.

Договір набирає чинність з 03.12.11р. та діє до 03.12.12р. Після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається пролонгованим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це другу сторону, у відповідності до п.п. 8.1., 8.3. цього договору (п.п. 9.1., 9.2. договору).

Оскільки в матеріалах справи наявні акти виконаних робіт за 2013 рік підписані сторонами, господарський суд погоджується з позивачем, що договір № 92 від 03.12.11р. пролонгований. Співпраця між сторонами продовжувалась до 01.09.2013р., оскільки 01.09.13р. позивачем було знято пости охорони, про що свідчить підписаний акт зняття постів охорони (а.с.127).

Також, в підтвердження виконання умов договору позивачем, останнім надано журнали з контролю переміщення автотранспорту ВАТ "Електровимірювач" та з контролю за вивозом ТМЦ об'єкт "ВАТ "Електровимірювач" оригінали яких судом оглянуті.

Згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) (оригінали яких судом оглянуті):

№ ОУ-00451 від 31.12.11р. на суму 31612,90 грн.,

№ ОУ-0000005 від 31.01.12р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000052 від 29.02.13р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000098 від 31.03.12р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000186 від 30.04.12р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000237 від 31.05.12р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000275 від 30.06.12р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000326 від 31.07.12р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000368 від 31.08.12р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000415 від 28.09.12р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000506 від 30.11.12р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000543 від 31.12.12р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000017 від 31.01.13р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000055 від 28.02.13р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000092 від 31.03.13р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000126 від 30.04.13р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000156 від 31.05.13р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000181 від 30.06.13р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000206 від 31.07.13р. на суму 35000,00 грн.,

№ ОУ-0000232 від 31.08.13р. на суму 35000,00 грн., відповідач отримав від позивача послуги на загальну суму 731612,90 грн. (а.с.103-122), про що позивачем були виставлені рахунки-фактури № СФ-00451 від 31.12.11р., №СФ-0000005 від 31.01.12р., № СФ-0000052 від 29.02.12р., № СФ-0000098 від 31.03.12р., № СФ-00000186 від 30.04.12р., № СФ-0000275 від 30.06.12р., № СФ-0000326 від 31.07.12р., № СФ-00415 від 29.08.12р., № СФ-0000415 від 28.09.12р., № СФ-00464 від 31.10.12р., № СФ-00506 від 30.11.12р., № СФ-00543 від 31.12.12р., № СФ-0000017 від 31.01.13р., № СФ-0000055 від 28.02.13р., № СФ-0000092 від 31.03.13р., № СФ-000126 від 30.04.13р., № СФ-0000156 від 31.05.13р., № СФ-0000181 від 30.06.13р., № СФ-000206 від 31.07.13р., № СФ-000232 від 31.08.13р.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, відповідачем за отримані послуги було сплачено позивачу 571612,90 грн.

В результаті неналежного виконання зобов'язання щодо оплати отриманих послуг, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 160000,00 грн.

27.04.12р. та 20.08.13р. позивачем було направлені відповідачу вимоги про сплату заборгованості (а.с.123, 126).

Згідно листів №921 від 15.11.12р., № 181 від 01.04.13р. відповідач визнав заборгованість, яка виникла у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами. Також, відповідач гарантував оплату фактично наданих послуг (а.с. 124-125).

Однак, станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 160000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем становить 10455,30 грн.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Обставини, які звільняють відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, та обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за його невиконання, в матеріалах справи відсутні.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 160000,00 грн. боргу.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" (10014, м. Житомир, пл. Перемоги, 10, код 00226098) на користь Приватного підприємства "Олександр-Гарант" (21020, м. Вінниця, вул. Б.Лук'яновського, 23, код 35903918) - 160000,00 грн. боргу та 3200,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.11.13

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.).