Ухвала суду № 35576493, 22.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 р.Справа № 820/3441/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2013р. по справі № 820/3441/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстройсервіс»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Укрстройсервіс», звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 10.04.13 р. № 0000762201 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 518222,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 129556,0 грн. і № 0000772201 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 84162,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 42081,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.13 р. по справі № 820/3441/13-а позов був задоволений частково: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 10.04.13 р. № 0000772201 та № 0000762201 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 515903,2 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 128975,8 грн. В іншій частині позовні вимоги були залишені без задоволення.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.13 р. по справі № 820/3441/13-а в частині задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт № 1053/22.1-07/30512454 від 18.03.13 р. документальної планової виїзної перевірки підприємства позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.11 р. по 31.12.12 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 135.5.4 ст. 135, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 з урахуванням п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, які призвели до заниження зобов'язань по податку на прибуток за 1 квартал 2012 р. на 12021,0 грн., за півріччя 2012 р. на 41202,0 грн., за три квартали 2012 р. на 507722,0 грн., за 2012 р. на 518222,0 грн.; п. 198.3 ст. 198 ПК України, п. 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.11 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.11 р. за № 1490/20228, які призвели до заниження зобов'язань по ПДВ за жовтень 2011 р. на 4922,0 грн., за січень 2012 р. на 8890,0 грн., за лютий 2012 р. на 350,0 грн., за червень 2012 р. на 30000,0 грн., за липень 2012 р. на 30000,0 грн., за листопад 2012 р. на 10000,0 грн. (а.с. 19-70).

Переглядаючи справу в межах апеляційної скарги, колегія суддів вказує на те, що виявлені порушення відповідач пов'язує з тим, що позивач не включив до складу «інших доходів» 3 кварталу 2012 р. безнадійну кредиторську заборгованість перед ТОВ фірма «Т.М.М» на загальну суму 2060482,0 грн., яка виникла у ІІІ кварталі 2009 р.

Задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції дослідив укладений позивачем (виконавець) з ТОВ фірма «Т.М.М» (генпідрядник) та ТОВ «Спеціаліст» договір № 1/06-08 від 18.06.08 р., предметом якого є надання позивачем послуг по навантаженню та перевезенню ґрунту, демонтажу конструкцій по вул. Корчагінців у м. Харкові. Перелік робіт передбачав навантаження екскаватором, автокраном ґрунту та будівельних відходів, планування ґрунту у відвалах, демонтаж конструкцій. Сторони узгодили загальну вартість робіт у залежності від об'єму виконаних робіт з урахуванням визначених в договорів розцінок. Роботи позивач повинен був розпочати 05.06.08 р. Додатковою угодою від 01.08.08 р. дата початку робіт була визначена 05.12.12 р. (а.с.112). В якості передоплати за роботи за вказаним договором ТОВ фірма «Т.М.М» на користь позивача платіжним дорученням від 23.07.09 р. перерахувало кошти в сумі 2030482,0 грн., що підтверджено випискою з банківського рахунку (а.с. 114).

Також суд першої інстанції з'ясував, що позивачем (продавець) з ТОВ фірма «Т.М.М» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 02/07-09 від 07.07.09 р., предметом якого є поставка цегли керамічної рядової на загальну суму 150000,0 грн. Як вказано в постанові суду першої інстанції, оплата за цим договором проведена ТОВ фірма «Т.М.М» 23.07.09 р. в сумі 30000,0 грн.(а.с. 89-90).

Додатковою угодою від 30.01.09 р. до договору купівлі-продажу від 07.07.09 р. було узгоджено, що даний договір діє до 31.12.13 р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору (а.с. 91).

Посилаючись на положення ст. 261 ЦК України та на те, що сторонами досліджених договорів був визначений термін виконання зобов'язань (відлік строку виконання по першому договору розпочався тільки 05.12.12 р., а по другому термін виконання встановлений до 31.12.13 р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань), суд першої інстанції зробив висновок про те, що строк позовної давності за даними договорами ще не сплинув, а тому висновки відповідача про закінчення перебігу строку позовної давності є передчасними.

Колегія суддів вважає необхідним зауважити, що в акті перевірки відповідач, роблячи висновок про порушення позивачем порядку врегулювання безнадійної заборгованості, вказав лише дати укладання договорів з ТОВ фірма «Т.М.М» та дати перерахування коштів, не взявши до уваги укладені сторонами договорів додаткові угоди від 01.08.08 р. до договору № 1/06-08 від 18.06.08 р. та від 30.01.09 р. до договору купівлі-продажу від 07.07.09 р. Також відповідачем не враховано, що в договорі № 1/06-08 від 18.06.08 р. сторони узгодили, що він діє до закінчення передбачених договором робіт. Оскільки роботи позивачем повинні розпочатися з 05.12.12 р., то у відповідача відсутні законні підстави вимагати від позивача віднесення отриманих від ТОВ фірма «Т.М.М» коштів до безнадійної кредиторської заборгованості з відповідним коригуванням валового доходу та валових витрат 3 кварталу 2012 р.

Також перевіряючі наполягали на тому, що позивач не відніс до «Інших доходів» 1 кварталу 2012 р. безнадійну кредиторську заборгованість в сумі 11041,62 грн. по операціям з ТОВ «Петроль-1» на підставі рахунку-фактури від 17.09.08 р. (перерахування коштів здійснено 02.12.08 р. та 09.12.08 р.).

Проте слід зауважити, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (абз. 2 ч. 5 ст. 261 ЦК України), тобто після закінчення: або передбаченого ч. 2 ст. 530 ЦК України семиденного строку від дня пред'явлення вимоги; або передбаченого іншим актом цивільного законодавства чи договором іншого пільгового строку, в який боржник має виконати зобов'язання. Виняток з цього правила становлять випадки, коли із закону або з договору випливає обов'язок негайного виконання зобов'язання: у такому разі перебіг позовної давності починається від дня пред'явлення вимоги кредитором. Зважаючи на те, що в рахунку-фактурі не визначений строк сплати, а контрагент не направляв позивачу вимогу про сплату боргу, у відповідача відсутні законні підстави для висновків про закінчення строку позовної даності за цими зобов'язаннями.

Також порушення позивачем податкового законодавства пов'язується з безпідставним формуванням валових витрат та податкового кредиту по операціям з «Ал'яна» ХОО ВОІ «СОІУ», ПП «Інтермитсервіс», ТОВ «Клінта», ТОВ «Інтерфакт-Плюс» у відсутності належним чином оформлених документів, які підтверджують виконання зобов'язань за договорами.

Задовольняючи позов в цій частині вимог, суд першої інстанції дослідив укладений позивачем з Підприємством «Ал'яна» ХОО ВОІ «СОІУ» договір № 953 від 01.11.12 р. про надання юридичних послуг (а.с. 80-83), предметом якого є надання юридичних послуг в усній, письмовій чи електронній формі: представляти інтереси замовника у правоохоронних, податкових, судових органах, а також в інших владних структурах; здійснювати правовий аналіз норм діючого законодавства; представляти замовника у договірних відносинах; перевіряти правильність складання договорів та надавати консультації щодо взаємовідносин з клієнтами замовника; виконувати інші конфіденційні завдання; здійснювати будь-які дії, необхідні для виконання вказаних послуг; надавати замовнику в усній, письмовій або електронній формі інформацію про результати виконаних завдань. Також виконавець надає рекомендації і зміни до документів, що досліджував. Виконання робіт оформлюється актами виконаних робіт. Загальна вартість робіт за вказаним договором узгоджена в сумі 60000,0 грн. і вказано, що договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання, тобто до 01.11.13 р. Додатковою угодою № 1 від 01.11.12 р. була призначена відповідальна особа з боку виконавця (а.с. 84).

За висновками суду першої інстанції факт виконання договору підтверджується залученими до матеріалів справи актом здачі-прийняття робіт № Ал-0000162 від 30.11.12 р., податковою накладною № 117 від 30.11.12 р. на загальну суму 60000,0 грн. (в т.ч. ПДВ 10000,0 грн.) (а.с. 86,87), звітом про надання консультаційних послуг від 30.11.12 р. (а.с. 85) та карткою рахунку позивача на підтвердження проведеної оплати (а.с. 88).

Також суд першої інстанції дослідив укладений позивачем з ПП «Інтермитсервіс» договір № 01/06/12 від 01.06.12 р. про надання логістичних послуг (а.с. 94, 95), предметом якого є організація перевезення вантажу замовника. До цього договору була укладена додаткова угода від 01.06.12 р., якою призначена відповідальна особа з боку виконавця (а.с. 96). На підтвердження виконання договору позивачем до матеріалів справи надані акти здачі-прийняття робіт № БУ-0000262 від 06.06.12 р., № БУ-0000261 від 01.06.12 р., № БУ-0000263 від 14.06.12 р., № БУ-0000264 від 27.06.12 р.; податкові накладні № 49 від 14.06.12 р. на загальну суму 45000,0 грн., № 50 від 27.06.12 р. на загальну суму 45000,0 грн., № 48 від 08.06.12 р. на загальну суму 45000,0 грн., № 47 від 01.06.12 р. на загальну суму 45000,0 грн. (а.с. 98-105); звіт про надання логістичних послуг від 27.06.12 р. (а.с. 97). Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується карткою рахунку позивача (а.с. 106).

Також був досліджений укладений позивачем з ТОВ «Клінта» договір про надання юридичних послуг № 25/06-12юр від 25.06.12 р. (а.с. 115-117), предметом якого є надання юридичних послуг, визначених у специфікації: інформування про зміни в законодавстві України; консультування з правових питань; обробка та опрацювання питань пов'язаних з оскарженням дій державних податкових інспекцій в частині оскарження податкових повідомлень-рішень, узагальнення судової практики по даним правовідносинам; складання процесуальних документів (заперечень на акт, скарги, адміністративний позов); представництво інтересів замовника у встановленому порядку в адміністративному суді. Додатковою угодою від 01.07.12 р. сторони встановили відповідальну особу з боку фірми (а.с. 119).

На виконання договору позивачем до матеріалів справи надані акти здачі-прийняття робіт № КЛБУ-00329 від 02.07.12 р., № КЛБУ-00330 від 09.07.12 р., № КЛБУ-00331 від 10.07.12 р., № КЛБУ-00332 від 23.07.12 р.; податкові накладні № 57 від 09.07.12 р. на загальну суму 45000,0 грн., № 58 від 16.07.12 р. на загальну суму 45000,0 грн., № 56 від 02.07.12 р. на загальну суму 45000,0 грн., № 59 від 23.07.12 р. на загальну суму 45000,0 грн. (а.с. 122-129), звіт про надання консультаційних послуг від 23.07.12 р. (а.с. 120, 121). Оплата за надані послуги підтверджена карткою рахунку позивача (а.с. 130).

Також був досліджений договір № 04/01 від 03.01.12 р., укладений позивачем з ТОВ «Інтерфакт-Плюс», предметом якого є надання консультаційних послуг (а.с. 131, 132). На підтвердження виконання договору позивачем надані акт надання послуг № 86 від 31.01.12 р. та податкова накладна № 36 від 31.01.12 р. на загальну суму 55440,0 грн. ( а.с. 134, 135), звітом про надання консультаційних послуг від 31.01.12 р. (а.с. 133). Оплата за надані послуги підтверджена карткою рахунку позивача (а.с. 136).

Задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції навів зміст ст. 11, ч. 1 ст. 626 ЦК України, п. 14.1.156, п. 14.1.181 ст. 14, п. 134.1.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 ПК України, ч. 7 ст. 179, ч. 1 ст. 181 ГК України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р., і вказав на те, що вище перелічені договори оформлені належним чином, їх виконання підтверджене належним чином оформленими первинними документами податкової та бухгалтерської звітності.

Також суд першої інстанції проаналізував зміст правочинів, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 228 ЦК України, і дійшов висновку про те, що позивачем доведена реальність вчинених господарських операцій з контрагентами, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, а тому висновки відповідача про завищення позивачем витрат та податкового кредиту по операціях з переліченими контрагентами є лише припущенням, вони не підтверджені належними доказами, а тому, не можуть бути підставою для збільшення грошового зобов'язання платнику податку.

В апеляційній скарзі відповідач наполягає на тому, що ним не був встановлений зв'язок витрат по операціям з придбання консультаційних, логістичних та юридичних послуг з господарською діяльністю позивача, оскільки акти виконаних робіт містять загальний опис операцій, не досліджується конкретний персональний підхід до надання послуг.

Проте ні в акті перевірки, ні в подальших документах та поясненнях відповідач не вказав які документи первинного бухгалтерського обліку ним були досліджені для з'ясування яким чином позивачем були використані консультативні послуги з питань виконання законодавчих та нормативних актів, які регулюють порядок господарської діяльності, логістичні послуги щодо організації перевезень, юридичні послуги по інформуванню про зміни в законодавстві України; консультуванню з правових питань; обробці та опрацюванню питань, пов'язаних з оскарженням дій державних податкових інспекцій в частині оскарження податкових повідомлень-рішень, узагальненню судової практики по даним правовідносинам; складанню процесуальних документів (заперечень на акт, скарги, адміністративний позов); представництву інтересів замовника у встановленому порядку в адміністративному суді. За таких підстав висновки відповідача про те, що отримані послуги позивачем не використовувалися у власній господарській діяльності, є безпідставними і зроблені виключно на припущеннях.

За таких підстав колегія суддів погоджується із загальним висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували, а тому підстав для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.13 р. по справі № 820/3441/13-а в частині, що оскаржена, не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2013р. по справі № 820/3441/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2013р. по справі № 820/3441/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстройсервіс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська