Постанова № 35576295, 26.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 20» листопада 2013 р. Справа №922/635/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Лисокобилка А.Ю.,

за участю представників:

апелянта: Щастливець Є.О., за довіреністю від 02.07.2013 року; ОСОБА_2 - особисто;

ініціюючого кредитора - Тоцька К.М., за довіреністю від 21.02.2013 року №378;

Обласного комунально виробничо-експлуатаційного підприємства «Держпром» - Малихіна А.О., за довіреністю від 02.01.2013 року №1;

ДП «Вовчанське лісове господарство» - Шкурупій Ю.О., за довіреністю від 03.01.2013 року;

арбітражний керуючий - Хорошевська Т.В., свідоцтво від 26.02.2013 року НОМЕР_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу представника учасників боржника ПП «Монтаж-Електро» ОСОБА_2, м.Харків (вх.№3411Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року у справі №922/635/13-г

за заявою Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», м.Харків,

до Приватного підприємства «Монтаж-Електро», смт.Старий Салтів,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року у справі №922/635/13-г (суддя Дзюба О.А.) затверджено наданий суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс.

Затверджено реєстр з непогашеною кредиторською заборгованістю Приватного підприємства «Монтаж-Електро», всього, у сумі 549871,57 грн. Ліквідовано юридичну особу - Приватне підприємство «Монтаж-Електро», ідентифікаційний код 30614537, зареєстроване Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області 18.11.1999 року, № запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 14541200000000381, місцезнаходження: 62560, Харківська область, Вовчанський район, смт. Старий Салтів, вул. Луганський шлях, 8.

Провадження у справі №922/635/13-г припинено.

Зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.

Уповноважений представник учасників боржника ПП «Монтаж-Електро», ОСОБА_2, з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернуся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року у справі №922/635/13-г про затвердження звіту ліквідатора, про затвердження реєстру вимог та припинення провадження у справі у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року у справі №922/635/13-г припинено.

ОСОБА_2 з ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року по справі №922/635/13-г не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

За результатами касаційного перегляду ухвали суду апеляційної інстанції від 06.08.2013 року Вищим господарським судом України прийнято постанову від 17.10.2013 року, якою касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року у справі №922/635/13-г скасовано, а справу направлено для розгляду до Харківського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 року апеляційну скаргу представника учасників боржника ПП «Монтаж-Електро» ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ініціюючий кредитор, ДП «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», 19.11.2013 року (вх.№10939) надав через канцелярію суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не погоджується, вважає її необґрунтованою та такою, що не містить жодних підстав для її задоволення, тому просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року - без змін.

Ліквідатор Хорошевська Т.В. у запереченнях на апеляційну скаргу (вх.№10940 від 19.11.2013 року) просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не містить жодного належного та допустимого у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказу, який би підтверджував викладені апелянтом твердження стосовно процесуального документу, який оскаржується, а ухвалу суду першої інстанції вважає законною та такою, що прийнята у відповідності з нормами чинного законодавства.

20.11.2013 року апелянт надав через канцелярію суду клопотання (вх.№10986), в якому вказує, що ним в тексті поданої 17.07.2013 року апеляційної скарги зроблено посилання на норми права, що викладені в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року №2343-ХІІ у редакції від 30.06.1999 року із змінами станом на 02.10.2013 року, що є технічною помилкою і слід під таким посиланням розуміти ті самі норми права, що закріплені в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №4212-VI від 22.12.2011 року.

Колегія суддів дійшла висновку про долучення вказаного клопотання до матеріалів справи та про розгляд справи по суті з його урахуванням.

Крім того, апелянт надав до суду письмові пояснення до апеляційної скарги (вх.№10987), які також долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про припинення провадження у справі.

Статтею 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст.106 Господарського процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. З огляду на те, що відповідно до приписів цієї статті ухвала про порушення провадження у справі не підлягає оскарженню, а лише може бути предметом дослідження щодо правомірності її винесення під час апеляційного або касаційного перегляду, рівно як і постанова про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури (про можливість оскарження якої не зазначено Законом про банкрутство), колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку цим процесуальним документам під час апеляційного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор - Державне підприємство «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», звернулося (направило заяву 16.01.2013 року) до господарського суду Харківської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Монтаж-Електро» в порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Заява про порушення провадження у справі про банкрутство обґрунтована тим, що боржник - ПП «Монтаж-Електро», відсутній за місцезнаходженням, та в нього наявна непогашена заборгованість по орендній платі перед кредитором в загальній сумі 134796,00 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 17.05.2007 року по справі №37/545-06; наказом господарського суду Харківської області від 30.05.2007 року на виконання зазначеного рішення та постановою державного виконавця ВДВС Вовчанського РУЮ Харківської області про відкриття виконавчого провадження від 18.07.2007 року з виконання наказу господарського суду від 30.05.2007 року по справі №37/545-06.

Ухвалою господарського суду Харківської області 14.02.2013 року було порушено провадження у справі №922/635/13-г про банкрутство ПП «Монтаж-Електро», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на підставі ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та зобов'язано ініціюючого кредитора та боржника надати до суду певні відомості.

Постановою господарського суду Харківської області від 11.03.2013 року по справі №922/635/13-г Приватне підприємство «Монтаж-Електро» визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Хорошевську Т.В., яку зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, ліквідаційний баланс та відповідні докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2013 року було призначено розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу на 01.07.2013 року.

01.07.2013 року господарським судом Харківської області винесено оскаржувану ухвалу про затвердження ліквідаційного звіту та балансу, реєстру з непогашеною кредиторською заборгованістю та про припинення провадження у справі №922/635/13-г.

Згідно зі ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла на момент порушення справи про банкрутство).

Згідно з ч. 3 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

Статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено особливості застосування процедури банкрутства щодо відсутнього боржника.

Відповідно до приписів п.1 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка має назву «особливості банкрута відсутнього боржника», передбачено ці самі «інші випадки» та особливості порушення справи про банкрутство, про які йдеться в частині 3 статті 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

За змістом ч.3 ст.6 та ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність та за наявністю обставин визначених у ст. 52 Закону України про банкрутство.

Підтверджений у встановленому законодавством порядку факт відсутності боржника або керівних органів боржника за їх місцезнаходженням та доведення безспірності грошових вимог, незалежно від їх розміру та строку незадоволення, є достатньою підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника.

При цьому, пунктом 105 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про банкрутство» №15 від 18.12.2009 року роз'яснено, що відповідно до приписів статті 34 Господарського процесуального кодексу України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є витяг чи довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом; місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.

Абзац шостий статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначає місцезнаходження юридичної особи як адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (виконавчий орган).

Таким чином, нормами законодавства передбачається обов'язкове зазначення місцезнаходження юридичної особи в її установчих документах, а у разі, коли відбувається зміна місцезнаходження, повинні вноситися відповідні зміни до установчих документів та проводитись державна реєстрація цих змін.

Статтею 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Згідно ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням; в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості , які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Отже, допустимими доказами, що можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відомості, що містяться в реєстрі, чи довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про наявність або відсутність в реєстрі інформації, яка запитується, зокрема, щодо місцезнаходження юридичної особи.

Вищезазначені документи не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Звертаючись до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ПП «Монтаж-Електро», ініціюючим кредитором не було надано суду витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підприємства боржника - ПП «Монтаж-Електро».

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство до суду ініціюючим кредитом надано копію акту державного виконавця ВДВС Вовчанського РУЮ Харківської області від 16.01.2013 року та довідки Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області ДПС №471/10/18-032 від 27.02.2013 року.

Проте, зазначені копія акту ВДВС Вовчанського РУЮ Харківської області та довідки Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області ДПС не є належними доказами відсутності боржника за його юридичною адресою, відповідно до вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

У матеріалах справи містяться витяги із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підприємства боржника - ПП «Монтаж-Електро», які подані боржником вже після порушення провадження по справі про банкрутство, і відповідно до яких місцезнаходження боржника зазначено: 62560, Харківська область, Вовчанський район, селище міського типу Старий Салтів, вулиця Луганський шлях, будинок 8.

Таким чином, в порушення вимог ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою передбачено особливості порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, ініціюючим кредитором не надано доказів відсутності ПП «Монтаж-Електро» за місцезнаходженням.

Крім того, статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, однією із підстав для порушення справи про банкрутство за даною статтею є не надання боржником звітності до відповідних контролюючих органів протягом року.

Як вбачається із матеріалів справи, боржник протягом 2012 року, а також у 2013 році за звітні квартали надавав податкову звітність до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції.

Відповідно до вимог ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що в порушення вимог закону, звертаючись до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство боржника на підставі ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ініціюючим кредитором не надано належних доказів відсутності ПП «Монтаж-Електро» за місцезнаходженням та належних доказів припинення господарської діяльності боржника.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що справа про банкрутство ПП «Монтаж-Електро» за ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» як відсутнього боржника порушена безпідставно,і у господарського суду першої інстанції не було правових підстав для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою в порядку ст. 52 даного Закону та підстав для припинення ухвалою від 01.07.2013 року провадження по справі про банкрутство та ліквідацію ПП «Монтаж-Електро».

Колегія суддів зазначає, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій ліквідатором по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, встановлення судом обставин неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, встановлення неможливості задоволення визначених за звітом ліквідатором вимог кредиторів та необхідності у зв'язку з цим ліквідації боржника, обґрунтування оплати послуг арбітражного керуючого, якщо до звіту ліквідатора додається звіт про його витрати та оплату послуг). Рішення повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі (постанова пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року «Про судове рішення»).

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Враховуючи, що провадження у даній справі порушено в порушення вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд безпідставно розглядав звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс в межах безпідставно порушеної справи про банкрутство, тому дана справа не може розглядатися далі та підлягає припиненню.

Відповідно до п. 36 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18.12.2009 року №15 Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Така ж правова позиція Верховного Суду України викладена в Інформаційному листі ВГСУ від 27.02.2012 року №01-06/224/2012 «Про доповнення до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2012 року №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів».

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи про банкрутство боржника не доведено обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року у справі №922/635/13-г підлягає скасуванню, а провадження по справі - припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п.7 ст.40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.1-1 ст. 80, ст.ст. 91, 99, 101, 102, п.3 статті 103, п.4 ч.1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року по справі №922/635/13-г скасувати.

Провадження у справі №922/635/13-г припинити.

Повний текст постанови складено 25 листопада 2013 року.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Хачатрян В.С.