Постанова № 35574180, 22.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2013 року Справа № 812/6127/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

ОСОБА_2 (договір про надання правової допомоги

від 03.06.2013, свідоцтво про право на зайняття адвокатською

діяльністю від 20.12.2007 НОМЕР_4)

ОСОБА_3 (довіреність від 14.08.2013 реєстр. № 419)

ОСОБА_4 (довіреність від 15.11.2013 реєстр. № 523)

від відповідача - Головіна О.О. (довіреність 19.11.2013 № 11109/12-06-10)

Стройникова О.Л. (довіреність від 12.08.2013 № 4949/12-06-10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області

про визнання протиправними дій, наказів від 16 червня 2013 року № 376 та від 18 травня 2013 року № 380, висновків за актом перевірки від 29 травня 2013 року № 902-172-НОМЕР_3 та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 червня 2013 року №№ 0002471720, 0002491720,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 812/6127/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо організації та проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, оформленої актом від 29 травня 2013 року № 902-172-НОМЕР_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особи-підприємцем ОСОБА_1, за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2012 року;

- визнати протиправним наказ відповідача від 16 червня 2013 року № 376 та наказ від 18 травня 2013 року № 380 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2012 року та скасувати його;

- визнати протиправними висновки акта перевірки від 29 травня 2013 року № 902-172-НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2012 року»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2013 року № 0002471720 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 180361,50 грн., у тому числі 149520,00 грн. - за основним платежем, 30841,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2013 року № 0002491720 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» на 170,00 грн., у тому числі 0,00 грн. - за основним платежем, 170,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була проведена позапланова документальна виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складений акт від 29 травня 2013 року № 902-172-НОМЕР_3 та винесені податкові повідомлення-рішення від 13 червня 2013 року № 0002471720 та № 0002491720. Позивач не згодний з проведеною перевіркою, оскільки вважає, що підстав для організації та проведення перевірки у відповідача не було, і, як слідство, висновки за актом перевірки та податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими. На виконання вимог Податкового кодексу України ним були надані у повному обсязі та у встановлений строк всі документи, що запитувались податковим органом, у зв'язку з чим, на думку позивача, підстав для проведення перевірки, складання акта перевірки і, як наслідок, винесення податкових повідомлень-рішень у відповідача не було. Перевірка проведена з порушенням 1095 днів, як і визначення грошових зобов'язань у податковому повідомленні-рішенні. При проведенні перевірки податковим органом в порушення приписів підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» до розрахунку прийнято загальну суму від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню, без проведення перерахунку та вирахування із встановленої суми 20-відсоткового розміру податку на додану вартість. Якщо провести розрахунок загальної суми від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню згідно з Законом України «Про податок на додану вартість», без урахування 20 % податку на додану вартість, як це визначено у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зазначена сума буде складати менше 300000 грн. Таким чином, оскільки позивачем не було перевищено загальної суми в 300000 грн. від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню згідно з Законом України «Про податок на додану вартість», підстав здійснювати нарахування податку на додану вартість у податкового органу не має.

У судових засіданнях позивач та його представники адміністративний позов підтримали, просили його задовольнити, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Крім того, у судових засіданнях представники позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_2 наголошували на тому, що до проведення спірної документальної позапланової виїзної перевірки податковим органом фактично проведена камеральна перевірка податкових декларацій та звітів реєстратора розрахункових операцій за період з квітня 2009 року по березень 2010 року, проте, в порушення вимог Податкового кодексу України відповідач за результатами такої перевірки не склав відповідний акт та не надав його позивачу для ознайомлення. Також, в порушення приписів Податкового кодексу України відповідач не здійснив перевірку показників податкових декларацій та звітів реєстратора розрахункових операцій шляхом дослідження первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, обмежившись виключно задекларованими показниками.

Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області адміністративний позов не визнала, про що подала заперечення від 07 серпня 2013 року б/н, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю (том 1, арк. справи 55-58). Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області проведена позапланова документальна виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. В ході перевірки встановлено, що позивач за власним бажанням здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування шляхом придбання торгового патенту. Обсяг виручки за останні 12 місяців у період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року склав 302196,40 грн., тобто перевищив 300000 грн. Обсяг виручки в сумі 302196,40 грн. розрахований без урахування податку на додану вартість, так як у цей період позивач не був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Так як обсяг оподатковуваних операцій (продаж товару) за останні 12 календарних місяців у позивача більше ніж 300000 грн., останній не пізніше 20 числа календарного місяця з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій у 300000 грн. повинен був подати до податкового органу заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість, як то визначено у пунктах 9.4, 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Заяву позивачем не було подано, проте з 19 квітня 2010 року він вважається платником податку на додану вартість. Загальна сума оподатковуваних операцій за період з 19 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року склала 747602,78 грн. Податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 19 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року за ставкою податку 20 % складають 149520,00 грн. Штрафні санкції визначені згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

У судових засіданнях представники відповідача проти адміністративного позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову від 07 серпня 2013 року б/н. Крім того, у судових засіданнях представник відповідача Стройникова О.Л. наголошувала на тому, що до проведення спірної документальної позапланової виїзної перевірки податковим органом не проводилась камеральна перевірка податкових декларацій та звітів реєстратора розрахункових операцій позивача за період з квітня 2009 року по березень 2010 року. Податковим органом було тільки проаналізовано податкову інформацію, яка містилась у зазначених документах.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 як платник податків перебуває на обліку у Брянківському відділенні Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 12 липня 2007 року за № 2230 (том 1, арк. справи 75).

У період з 17 травня 2013 року по 22 травня 2013 року посадовими особами Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у відповідності із наказами від 16 травня 2013 року № 376 та від 18 травня 2013 року № 380 та за направленнями від 17 травня 2013 року № 448/172, від 20 травня 2013 року № 449/172 проведена позапланова документальна виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складений акт від 29 травня 2013 року № 902-172-НОМЕР_3 (том 1, арк. справи 8-22, 61, 62, 63, 64).

Згідно висновків акта від 29 травня 2013 року № 902-172-НОМЕР_3 фізична особа - підприємець ОСОБА_1, зокрема, в порушення підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, пункту 4.1 статті 4, підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, пунктів 9.4, 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 117.1 статті 117, пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.1, 183.2, 183.10 статті 183, пункту 188.1 статті 188, пункту 10 підрозділу 2 розділу ХХ, пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.14 статті 201, пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України, своєчасно не зареєструвався платником податку на додану вартість та у період з 19 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року занизив податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 149520,00 грн., у тому числі по періодах: з 19 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року у розмірі 2089,66 грн., з 01 травня 2010 року по 31 травня 2010 року у розмірі 5704,88 грн., з 01 червня 2010 року по 30 червня 2010 року у розмірі 5475,01 грн., з 01 липня 2010 року по 31 липня 2010 року у розмірі 5082,27 грн., з 01 серпня 2010 року по 31 серпня 2010 року у розмірі 4514,43 грн., з 01 вересня 2010 року по 30 вересня 2010 року у розмірі 4524,14 грн., з 01 жовтня 2010 року по 31 жовтня 2010 року у розмірі 4405,69 грн., з 01 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року у розмірі 4274,13 грн., з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року у розмірі 4224,23 грн., з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року у розмірі 4071,24 грн., з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року у розмірі 4012,97 грн., з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року у розмірі 4436,34 грн., з 01 квітня 2011 року по 30 квітня 2011 року у розмірі 4521,55 грн., з 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року у розмірі 4577,68 грн., з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року у розмірі 4539,26 грн., з 01 липня 2011 року по 31 липня 2011 року у розмірі 5033,57 грн., з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року у розмірі 4950,88 грн., з 01 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 року у розмірі 4914,14 грн., з 01 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року у розмірі 5043,86 грн., з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року у розмірі 4927,67 грн., з 01 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року у розмірі 5046,08 грн., з 01 січня 2012 року по 31 січня 2012 року у розмірі 4483,49 грн., з 01 лютого 2012 року по 28 лютого 2012 року у розмірі 4698,63 грн., з 01 березня 2012 року по 31 березня 2012 року у розмірі 5024,54 грн., з 01 квітня 2012 року по 30 квітня 2012 року у розмірі 4684,77 грн., з 01 травня 2012 року по 31 травня 2012 року у розмірі 5073,28 грн., з 01 червня 2012 року по 30 червня 2012 року у розмірі 4946,28 грн., з 01 липня 2012 року по 31 липня 2012 року у розмірі 5048,74 грн., з 01 серпня 2012 року по 31 серпня 2012 року у розмірі 5030,86 грн., з 01 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року у розмірі 4895,60 грн., з 01 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 року у розмірі 4296,90 грн., з 01 листопада 2012 року по 30 листопада 2012 року у розмірі 3091,55 грн., з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2012 року у розмірі 1876,30 грн. (том 1, арк. справи 21, 21 на звороті).

На підставі акта від 29 травня 2013 року № 902-172-НОМЕР_3 Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 117.1 статті 117, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України винесені податкові повідомлення-рішення від 13 червня 2013 року:

- № 0002471720 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 180361,50 грн., у тому числі 149520,00 грн. - за основним платежем, 30841,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том 1, арк. справи 33);

- № 0002491720 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» на 170,00 грн., у тому числі 0,00 грн. - за основним платежем, 170,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том 1, арк. справи 34).

Підставою для винесення зазначених податкових повідомлень-рішень стало те, що у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів, що підлягають оподаткуванню згідно з Законом України «Про податок на додану вартість», протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 грн. (без урахування податку на додану вартість) та складає 302196,40 грн., у зв'язку з чим позивач відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, пункту 9.6 статті 9 зазначеного Закону повинен був зареєструватись платником податку на додану вартість, подавши до податкового органу відповідну заяву не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону. Оскільки позивач цього не зробив, до нього застосовані штрафні санкції за не подання заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість, а також визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 19 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

За наслідками судового розгляду суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо організації та проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 16 червня 2013 року № 376 та від 18 травня 2013 року № 380 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визнання протиправними висновків акта перевірки від 29 травня 2013 року № 902-172-НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2012 року», визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 червня 2013 року № 0002471720 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 180361,50 грн., у тому числі 149520,00 грн. - за основним платежем, 30841,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова інформація у цьому Кодексі вживається у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Частиною 1 статті 1 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» визначено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій (підпункти 72.1.1.1, 72.1.1.3, 72.1.1.4 підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України).

Контролюючі органи згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 статті 74 Податкового кодексу України).

В ході судового розгляду судом встановлено, що за наслідками опрацювання податкової інформації, наявної у Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, а саме податкових декларацій про доходи фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за І квартал 2009 року (зареєстрована у податковому органі 09 квітня 2009 року за № 1314), за півріччя 2009 року (зареєстрована у податковому органі 20 липня 2009 року за № 2358), за ІІІ квартали 2009 року (зареєстрована у податковому органі 28 жовтня 2009 року за № 3377), за 2009 рік (зареєстрована у податковому органі 18 січня 2010 року за № 273), за І квартал 2010 року (зареєстрована у податковому органі 26 квітня 2010 року за № 1526), та звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за 2009 рік і січень-березень 2010 року, податковим органом встановлено, що загальна сума від продажу товарів протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 грн. (без урахування податку на додану вартість) та складає за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року 302196,40 грн., що зумовлює обов'язкову реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 як платника податків на додану вартість відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, пунктів 9.4, 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» не пізніше 20 числа календарного місяця з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій у 300000 грн. шляхом подання до податкового органу заяви про реєстрацію як платника податку на додану вартість (том 3, арк. справи 32-34; том 5, арк. справи 36-41, 66-77).

Вищезазначена інформація є податковою інформацію, яка свідчить про порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та надає податковому органу право звернутися до платника податків із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

За результатами аналізу податкової інформації, яка міститься у податкових деклараціях про доходи та звітах про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за 2009 рік та І квартал 2010 року, податковим органом направлено позивачу запити від 20 березня 2013 року № 5968/172 та від 08 квітня 2013 року № 7418/172 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо своєчасності реєстрації платником податку на додану вартість у зв'язку з перевищенням оподатковуваних операцій понад 300000 грн. (том 1, арк. справи 59, 60).

23 квітня 2013 року позивачем до податкового органу надані пояснення та документальне підтвердження на запит останнього від 08 квітня 2013 року № 7418/172 (том 5, арк. справи 53-54).

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (пункт 78.4 статті 78 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Наказом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 16 травня 2013 року за № 376 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2012 року, яку доручено провести начальнику відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Сас Н.С. (том 1, арк. справи 61).

Наказ від 16 травня 2013 року за № 376 разом із направленням на перевірку від 17 травня 2013 року № 448/172 вручені позивачу під розписку (том 1, арк. справи 62).

Наказом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 18 травня 2013 року № 380 внесені зміни та доповнення до пункту 1 наказу від 16 травня 2013 року за № 376, та введено до складу осіб, яким доручено провести призначену документальну позапланову виїзну перевірку, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Стройникову О.Л. (том 1, арк. справи 63).

Наказ від 18 травня 2013 року № 380 разом із направленням на перевірку від 20 травня 2013 року № 449/172 вручені позивачу під розписку (том 1, арк. справи 64).

Надані фізичною - особою підприємцем ОСОБА_1 до податкового органу 23 квітня 2013 року пояснення та їх документальні підтвердження мають бути опрацьовані податковим органом шляхом призначення та проведення документальної перевірки, в ході якої документам бухгалтерського та податкового обліку має бути надана відповідна оцінка.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що у податкового органу були правові підстави, передбачені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, для видання наказів від 16 травня 2013 року за № 376 та від 18 травня 2013 року № 380 та проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2012 року.

Для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами (далі - платники податків) відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984).

Згідно з пунктом 3 розділу I Порядку № 984 (тут і надалі посилання на норми зазначеного Порядку наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Згідно з пунктом 7 розділу IV Порядку № 984 за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох роб робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 10 вересня 2013 року за наслідками розгляду за винятковими обставинами у зв'язку з наявністю підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, - неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, справи № 21-237а13 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 33770792) акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Згідно із частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що висновки за актом перевірки від 29 травня 2013 року № 902-172-НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2012 року» не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Таким чином, позовні вимоги у даній справі в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню через відсутність спірних відносин.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 червня 2013 року № 0002471720 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 180361,50 грн., у тому числі 149520,00 грн. - за основним платежем, 30841,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), суд зазначає таке.

Згідно загальних положень описової частини акта Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 29 травня 2013 року № 902-172-НОМЕР_3 про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2012 року позивач у перевіряємому періоді перебував на загальній системі оподаткування шляхом сплати торгового патенту та здійснював діяльність з роздрібної торгівлі пивом та тютюновими виробами у відділі в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_2 (том 1, арк. справи 9, 9 на звороті). З 01 січня 2013 року позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та є платником єдиного податку.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються, а тому відповідно до частини 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України не доказуються перед судом.

Згідно декларації про доходи підприємницької діяльності за І квартал 2009 року (зареєстрована у податковому органі 09 квітня 2009 року за № 1314) валовий дохід позивача склав 25041,25 грн. (том 5, арк. справи 36).

Згідно декларації про доходи за півріччя 2009 року (зареєстрована у податковому органі 20 липня 2009 року за № 2358) валовий дохід позивача склав 92170,00 грн. (том 5, арк. справи 37).

Згідно декларації про доходи за ІІІ квартали 2009 року (зареєстрована у податковому органі 28 жовтня 2009 року за № 3377) валовий дохід позивача склав 180677,00 грн. (том 5, арк. справи 38).

Згідно декларації про доходи за 2009 рік (зареєстрована у податковому органі 18 січня 2010 року за № 273) валовий дохід позивача склав 256378,00 грн. (том 5, арк. справи 39).

Згідно декларації про доходи за І квартал 2010 року (зареєстрована у податковому органі 26 квітня 2010 року за № 1526) валовий дохід позивача склав 70859,00 грн. (том 5, арк. справи 41).

Згідно декларації про доходи за півріччя 2010 року (зареєстрована у податковому органі 22 липня 2010 року за № 2380) валовий дохід позивача склав 154327,00 грн. (том 5, арк. справи 42).

Згідно декларації про доходи за ІІІ квартали 2010 року (зареєстрована у податковому органі 28 жовтня 2010 року за № 3265) валовий дохід позивача склав 224931,00 грн. (том 5, арк. справи 43).

Згідно декларації про доходи за 2010 рік (зареєстрована у податковому органі 27 січня 2011 року за № 415) валовий дохід позивача склав 289453,00 грн. (том 5, арк. справи 44).

Згідно звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) сума розрахунків склала за січень 2009 року - 4187,55 грн., лютий 2009 року - 9982,15 грн., березень 2009 року - 10871,55 грн., квітень 2009 року - 17646,50 грн., травень 2009 року - 21353,45 грн., червень 2009 року - 25624,35 грн., липень 2009 року - 30995,05 грн., серпень 2009 року - 30167,80 грн., вересень 2009 року - 27345,85 грн., жовтень 2009 року - 28659,80 грн., листопад 2009 року - 24437,00 грн., грудень 2009 року - 25107,00 грн., січень 2010 року - 23789,45 грн., лютий 2010 року - 22142,60 грн., березень 2010 року - 24927,55 грн. (том 3, арк. справи 32-34; том 5, арк. справи 66-77).

Загальна сума отриманих коштів від проведених розрахунків за період з 01 квітня 2009 року по 30 березня 2010 року, тобто за останні дванадцять календарних місяців, склала 302196,40 грн.

Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв до 01 січня 2011 року) особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку у тому числі з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що поставкою товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставкою послуг є будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Таким чином, здійснення позивачем діяльності з роздрібної торгівлі пивом та тютюновими виробами у відділі в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_2, за Законом України «Про податок на додану вартість» є здійсненням операцій з поставки товарів, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом.

Оскільки у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у період з 01 квітня 2009 року по 30 березня 2010 року обсяг виручки (валового доходу) від здійснення операцій з поставки товарів, що підлягають оподаткуванню згідно з Законом України «Про податок на додану вартість», склав 302196,40 грн., позивач згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 9.5 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.

Згідно підпункту «а» пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» з урахуванням положень пункту 9.5 цієї статті заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом.

Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (пункт 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за квітень-грудень 2009 року і січень-березень 2010 року, а також книги обліку розрахункових операцій за 2010 рік № 1206030482р/3, зареєстрованої у податковому органі 10 грудня 2009 року, позивач 29 березня 2010 року, за останні дванадцять календарних місяців, починаючи з 01 квітня 2009 року, отримав виручку в сумі 300281,60 грн. та перевищив суму оподатковуваних операцій у 300000 грн. (сума виручки за період квітень 2009 року-лютий 2010 року складає 277268,85 грн. (17646,50 грн. + 21353,45 грн. + 25624,35 грн. + 30995,05 грн. + 30167,80 грн. + 27345,85 грн. + 28659,80 грн. + 24437,00 грн. + 25107,00 грн. + 23789,45 грн. + 22142,60 грн. = 277268,85 грн.), сума виручки за період з 01 березня 2010 року по 29 березня 2010 року складає 23012,75 грн. (949,15 грн. + 848,25 грн. + 800,35 грн. + 855,90 грн. + 834,80 грн. + 761,50 грн. + 790,50 грн. + 865,75 грн. + 727,15 грн. + 655,65 грн. + 871,85 грн. + 886,40 грн. + 1037,50 грн. + 646,70 грн. + 811,05 грн. + 756,75 грн. + 637,30 грн. + 612,80 грн. + 892,10 грн. + 674,15 грн. + 800,90 грн. + 786,60 грн. + 720,85 грн. + 691,75 грн. + 852,15 грн. + 731,55 грн. + 883,35 грн. + 699,75 грн. + 930,25 грн. = 23012,75 грн.) (том 3, арк. справи 32-34; том 4, арк. справи 1-82; том 5, арк. справи 66-77).

У зв'язку з тим, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не подав податковому органу заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість у визначений підпунктом «а» пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» термін (не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, тобто до 18 квітня 2010 року включно), він з 19 квітня 2010 року вважається платником податку на додану вартість та зобов'язаний нараховувати і сплачувати податок на додану вартість на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування згідно з пунктом 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України закріплено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Враховуючи викладене, базою оподаткування для позивача є вартість проданих у відділі в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_2, у період з 19 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року пива та тютюнових виробів, тобто отримана виручка.

Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 та пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 17 відсотків; б) 0 відсотків.

Операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 17 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (підпункт 194.1.1 пункту 194 та пункт 194.1 статті 194 Податкового кодексу України).

Пунктом 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків; з 1 січня 2014 року - 17 відсотків.

Відповідно до книги обліку розрахункових операцій за 2010 рік № 1206030482р/3, зареєстрованої у податковому органі 10 грудня 2009 року, книги обліку розрахункових операцій за 2011 рік № 1206030482р/4, зареєстрованої у податковому органі 07 грудня 2010 року, книги обліку розрахункових операцій за 2012 рік № 1206030482/5, зареєстрованої у податковому органі 14 грудня 2011 року, звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за 2010-2012 роки, книги № 437 обліку прибутків та витрат підприємника (торгівля), книги № 132 обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, позивачем у період з 19 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року отримана виручка у загальному розмірі 748482,53 грн. (у період з 19 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року в сумі 11327,75 грн. (888,45 грн. + 959,20 грн. + 704,00 грн. + 924,05 грн. + 982,65 грн. + 967,15 грн. + 757,30 грн. + 1009,15 грн. + 1025,65 грн. + 1009,15 грн. + 1092,15 грн. + 1008,85 грн. + = 11327,75 грн.), у травні 2010 року в сумі 28524,40 грн., у червні 2010 року в сумі 27375,05 грн., у липні 2010 року в сумі 25411,35 грн., у серпні 2010 року в сумі 22572,15 грн., у вересні 2010 року в сумі 22620,70 грн., у жовтні 2010 року в сумі 22028,44 грн., у листопаді 2010 року в сумі 21370,65 грн., у грудні 2010 року в сумі 21121,14 грн. (всього за період з 19 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року в сумі 202351,63 грн.), у січні 2011 року в сумі 20356,20 грн., у лютому 2011 року в сумі 20064,85 грн., у березні 2011 року в сумі 22181,70 грн., у квітні 2011 року в сумі 22607,75 грн., у травні 2011 року в сумі 22888,39 грн., у червні 2011 року в сумі 22696,30 грн., у липні 2011 року в сумі 25167,85 грн., у серпні 2011 року в сумі 24754,40 грн., у вересні 2011 року в сумі 24570,70 грн., у жовтні 2011 року в сумі 25219,30 грн., у листопаді 2011 року в сумі 24638,35 грн., у грудні 2011 року в сумі 25230,40 грн. (всього за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року в сумі 280376,19 грн.), у січні 2012 року в сумі 22417,45 грн., у лютому 2012 року в сумі 23493,15 грн., у березні 2012 року в сумі 25122,70 грн., у квітні 2012 року в сумі 23423,85 грн., у травні 2012 року в сумі 25366,40 грн., у червні 2012 року в сумі 24731,40 грн., у липні 2012 року в сумі 25243,71 грн., у серпні 2012 року в сумі 25154,30 грн., у вересні 2012 року в сумі 24478,00 грн., у жовтні 2012 року в сумі 21484,50 грн., у листопаді 2012 року в сумі 15457,75 грн., у грудні 2012 року в сумі 9381,50 грн. (всього за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року в сумі 265754,71 грн.) (том 3, арк. справи 32-39 на звороті, 40-46, 47-56 на звороті, 57-85, 86-122; том 4, арк. справи 1-82, 83-166, 167-250).

Податкові зобов'язання по податку на додану вартість становлять 20 відсотків бази оподаткування - отриманої позивачем у період з 19 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року виручки, та складають:

- за період з 19 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року в сумі 40470,31 грн., у тому числі за період з 19 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року 2265,55 грн. (11327,75 грн. х 20 % = 2265,55 грн.), за травень 2010 року в сумі 5707,88 грн. (28524,40 грн. х 20 % = 5707,88 грн.), за червень 2010 року в сумі 5475,01 грн. (27375,05 грн. х 20 % = 5475,01 грн.), за липень 2010 року в сумі 5082,27 грн. (25411,35 грн. х 20 % = 5082,27 грн.), за серпень 2010 року в сумі 4514,43 грн. (22572,15 грн. х 20 % = 4514,43 грн.), за вересень 2010 року в сумі 4524,14 грн. (22620,70 грн. х 20 % = 4524,14 грн.), за жовтень 2010 року в сумі 4405,68 грн. (в сумі 22028,44 грн. х 20 % = 4405,68 грн.), за листопад 2010 року в сумі 4274,13 грн. (21370,65 грн. х 20 % = 4274,13 грн.), за грудень 2010 року в сумі 4224,22 грн. (21121,14 грн. х 20 % = 4224,22 грн.);

- за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року в сумі 56075,23 грн., у тому числі за січень 2011 року в сумі 4071,24 грн. (20356,20 грн. х 20 % = 4071,24 грн.), лютий 2011 року в сумі 4012,97 грн. (20064,85 грн. х 20 % = 4012,97 грн.), березень 2011 року в сумі 4436,34 грн. (22181,70 грн. х 20 % = 4436,34 грн.), квітень 2011 року в сумі 4521,55 грн. (22607,75 грн. х 20 % = 4521,55 грн.), травень 2011 року в сумі 4577,67 грн. (22888,39 грн. х 20 % = 4577,67 грн.), червень 2011 року в сумі 4539,26 грн. (22696,30 грн. х 20 % = 4539,26 грн.), липень 2011 року в сумі 5033,57 грн. (25167,85 грн. х 20 % = 5033,57 грн.), серпень 2011 року в сумі 4950,88 грн. (24754,40 грн. х 20 % = 4950,88 грн.), вересень 2011 року в сумі 4914,14 грн. (24570,70 грн. х 20 % = 4914,14 грн.), жовтень 2011 року в сумі 5043,86 грн. (25219,30 грн. х 20 % = 5043,86 грн.), листопад 2011 року в сумі 4927,67 грн. (24638,35 грн. х 20 % = 4927,67 грн.), грудень 2011 року в сумі 5046,08 грн. (25230,40 грн. х 20 % = 5046,08 грн.);

- за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року в сумі 53150,94 грн., у тому числі за січень 2012 року в сумі 4483,49 грн. (22417,45 грн. х 20 % = 4483,49 грн.), лютий 2012 року в сумі 4698,63 грн. (23493,15 грн. х 20 % = 4698,63 грн.), березень 2012 року в сумі 5024,54 грн. (25122,70 грн. х 20 % = 5024,54 грн.), квітень 2012 року в сумі 4684,77 грн. (23423,85 грн. х 20 % = 4684,77 грн.), травень 2012 року в сумі 5073,28 грн. (25366,40 грн. х 20 % = 5073,28 грн.), червень 2012 року в сумі 4946,28 грн. (24731,40 грн. х 20 % = 4946,28 грн.), липень 2012 року в сумі 5048,74 грн. (25243,71 грн. х 20 % = 5048,74 грн.), серпень 2012 року в сумі 5030,86 грн. (25154,30 грн. х 20 % = 5030,86 грн.), вересень 2012 року в сумі 4895,60 грн. (24478,00 грн. х 20 % = 4895,60 грн.), жовтень 2012 року в сумі 4296,90 грн. (21484,50 грн. х 20 % = 4296,90 грн.), листопад 2012 року в сумі 3091,55 грн. (15457,75 грн. х 20 % = 3091,55 грн.), грудень 2012 року в сумі 1876,30 грн. (9381,50 грн. х 20 % = 1876,30 грн.).

Всього податкові зобов'язання по податку на додану вартість за період з 19 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року складають 149696,48 грн.

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу) (пункт 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).

Згідно з абзацом 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи положення абзацу 1 пункту 123.1 статті 123, пунктів 7 та 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 19 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року в сумі 149696,48 грн. складають 30885,36 грн. (30884,36 грн. + 1,00 грн. = 30885,36 грн.):

- за період з 19 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року в сумі 30884,36 грн. (40470,31 грн. (сума занижених податкових зобов'язань за період з 19 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року) + 29916,20 грн. (сума заниження податкових зобов'язань за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2011 року) + 53150,94 грн. (сума заниження податкових зобов'язань за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року) х 25 % = 30884,36 грн.);

- за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року в сумі 1,00 грн.

Визначення Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області у податковому повідомленні-рішенні від 13 червня 2013 року № 0002471720 суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 180361,50 грн., у тому числі 149520,00 грн. - за основним платежем, 30841,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), а не у розмірі 180581,84 грн., у тому числі 149696,48 грн. - за основним платежем, 30885,36 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), не є підставою для визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення, оскільки податковий орган у даному випадку може здійснити донарахування грошових зобов'язань на встановлену судом різницю шляхом прийняття додаткового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальній справі винесено рішення про її закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили (пункт 102.2 статті 102 Податкового кодексу України).

Аналогічні за змістом положення містили підпункти 15.1.1 та 15.1.2 пункту 15.1 статті 15 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв до 01 січня 2011 року).

Оскільки позивачем не подавались податкові декларації з податку на додану вартість, суд вважає правомірним і обґрунтованим проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість без дотримання строку давності, встановленого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

У зв'язку з тим, що вартість реалізованих позивачем товарів у період з 01 квітня 2009 року по 30 березня 2010 року в сумі 302196,40 грн. визначена без урахування податку на додану вартість, суд вважає безпідставними доводи позивача про невірне визначення відповідачем загальної суми від здійснення операцій з поставки товарів, що підлягають оподаткуванню, протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

Оскільки згідно з підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 та пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпунктом 194.1.1 пункту 194 статті 194 Податкового кодексу України податок на додану вартість визначається виходячи з вартості товарів та додається до неї, а не визначається в складі вартості реалізованих товарів, то підстави для штучного зменшення обсягу реалізації товару на суму податку на додану вартість при визначенні обсягу операцій з поставки товарів, що підлягають оподаткуванню, згідно з цим Законом, протягом останніх дванадцяти календарних місяців відсутні.

За наслідками судового розгляду суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 13 червня 2013 року № 0002491720 про збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» на 170,00 грн., у тому числі 0,00 грн. - за основним платежем, 170,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), з огляду на таке.

Зазначені штрафні санкції застосовані до позивача за не подання заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість на підставі пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України, яким передбачено, що неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.

Зі змісту вищевказаної норми слідує, що нею передбачається відповідальність платника податків за неподання заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, який здійснюється за правилами глави 6 Податкового кодексу України «Облік платників податків» і виключно за умови вчинення такого правопорушення після набрання чинності Податковим кодексом України (після 01 січня 2011 року). Неподання заяви для взяття на облік у відповідному контролюючому органі та не подання заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість є різними податковими правопорушеннями. При цьому, за не подання заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість Податковим кодексом України не встановлено відповідальності у вигляді накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень.

Статтею 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв до 01 січня 2011 року) також не було передбачено застосування штрафних санкцій до платника податків за не подання заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість.

В силу вимог статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищезазначені положення Кодексу адміністративного судочинства України, на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру пропорційно до задоволених вимог в сумі 1,70 грн. (1 % від 170,00 грн.).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 22 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 27 листопада 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними дій, наказів від 16 червня 2013 року № 376 та від 18 травня 2013 року № 380, висновків за актом перевірки від 29 травня 2013 року № 902-172-НОМЕР_3 та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 червня 2013 року №№ 0002471720, 0002491720 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 13 червня 2013 року № 0002491720 про збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» на 170,00 грн., у тому числі 0,00 грн. - за основним платежем, 170,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 27 листопада 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська