Рішення № 35571882, 27.11.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Заводян К. І.

Суддів: Винту Ю.М., Лисака І.Н.,

Секретаря: Ковальчук Н.О.

З участю: ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 жовтня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

В серпні 2013 року ОСОБА_1 подала позов до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька в період зимових канікул, з 28 грудня 2013 року по 14 січня 2014 року, та в період літніх канікул - з дня закінчення навчального року до 31 серпня 2014 року, який змінила під час провадження у справі.

Посилалася на такі обставини.

Від шлюбу з ОСОБА_2, який розірвано 30 липня 2012 року, вона має малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Дитина -інвалід, потребує постійного лікування та догляду.

Вона щороку відпочивала та оздоровлювала сина в Республіці Сербія в м. Новий Сад, де проживає її мати, яка є громадянкою України і має дозвіл на проживання в Республіці Сербія. Відпочинок має велике значення для духовного та фізичного розвитку їх дитини, до того ж дитина має можливість спілкуватися в цей час з бабусею.

Однак, ОСОБА_2, не надає згоди на виїзд дитини за межі України.

______________________

Провадж. № 22ц-1558/2013 р. Головуючий у першій інстанції Гончарова І.М.

Категорія: 46 Доповідач: Заводян К.І

Просила надати дозвіл на тимчасові поїздки малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України, до Республіки Сербія, без згоди батька, в її супроводі, в період зимових канікул, з 28 грудня 2013 року по 14 січня 2014 року, та в період літніх канікул - з дня закінчення навчального року до 31 серпня 2014 року, з метою оздоровлення та відпочинку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 жовтня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги частково, надавши їй дозвіл на тимчасовий виїзд малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Республіки Сербія без згоди батька ОСОБА_2, в її постійному супроводі, в період зимових канікул, для відзначення новорічних свят, медичного профілактичного оздоровлення на території іншого регіону в гірській кліматичній зоні та зустрічі з бабусею.

Вважає, що судом порушено норми матеріального і процесуального права.

Побоювання ОСОБА_2, що після отримання від нього дозволу на тимчасовий виїзд за кордон, вона з сином не повернеться до України, є безпідставними.

Такої мети вона не переслідує. Вона працює, навчається, здійснює догляд за своїм батьком, який є пенсіонером, їх спільний син навчається в школі. ОСОБА_2 не надає дозволу на тимчасовий виїзд сина за кордон через неприязні стосунки з нею.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не доведено позовні вимоги і вони не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Такий висновок суду не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, що відповідно до п.п. 3, 4 част.1 ст.309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.

Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ч.2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників у їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними (част.3).

У відповідності до ст.4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників.

За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Згідно до п.18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМ України №231 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 724 від 25 серпня 2010 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків можливий за рішенням суду про надання дозволу на виїзд з України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

З матеріалів справи убачається, що малолітній син сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні. Згідно медичного висновку №23 від 27 липня 2009 року страждає вираженим гіперактивним розладом, що супроводжується розумовою відсталістю з недорозвитком мови І-ІІ рівня і стереотипними рухами, та є дитиною-інвалідом (а.с.13).

ОСОБА_1 має змогу оздоровлювати сина в Республіці Семрбія в м. Новий Сад, де проживає її мати, яка є громадянкою України і має дозвіл на проживання в Республіці Сербія. Необхідність тимчасового виїзду дитини полягає у оздоровленні, лікуванні та спілкуванні онука з бабусею.

Судом не встановлено обмежень чи заборон, які унеможливлюють виїзд малолітнього ОСОБА_3 за межі України для тимчасового перебування в Республіці Сербія.

ОСОБА_2 не дає згоди на тимчасовий виїзд сина за кордон, вважає, що такий виїзд суперечить інтересам дитини. Нотаріально посвідченого клопотання про оформлення проїзного документа для сина ОСОБА_2 не оформив.

Із матеріалів справи можливо зробити висновок, що відповідач необґрунтовано обмежує права позивача на виховання дитини та обмежує її можливість як матері надати дитині найкраще.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що надання ОСОБА_1 дозволу на тимчасовий виїзд малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон до Республіки Сербія без згоди батька, в її супроводі, в період зимових канікул (з 28 грудня 2013 року по 14 січня 2014 року) відповідатиме його інтересам та сприятиме зміцненню його здоров'я.

Виїзд дитини носить тимчасовий характер, має на меті відпочинок та оздоровлення і не пов'язаний з визначенням місця проживання дитини чи її еміграцію.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Керуючись, ст.ст.303, 307, п.3, 4 част.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 жовтня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, в її супроводі, в період зимових канікул (з 28 грудня 2013 року по 14 січня 2014 року) задовольнити частково.

Надати ОСОБА_1 дозвіл на тимчасовий виїзд малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон, до Республіки Сербія, без згоди батька ОСОБА_2, в її супроводі, в період зимових канікул (з 28 грудня 2013 року по 14 січня 2014 року).

Дозволити органам ВГІРФО ГУМВС України в Чернівецькій області оформити проїзні документи для виїзду за кордон, до Республіки Сербія, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька ОСОБА_2.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: