Постанова № 35567585, 12.11.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

12 листопада 2013 року справа № 814/3565/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., секретаря судового засідання Западнюк К.А.,

за участю представників

від позивача: Куніна С.В. (паспорт НОМЕР_1 від 20.10.2005 р.);

від відповідача: Яковлєва А.М. (довіреність №14-13-20-14/2898 від 13.05.2013 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомМиколаївського обласного управління водних ресурсів, вул. Потьомкінська, 14, м. Миколаїв,54030

доДержавної фінансової інспекції в Миколаївській області, вул. Спаська, 42-А, м. Миколаїв,54001

провизнання протиправною та скасування вимоги від 24.07.13р. № 14-07-14-14/4940 в частині, зобов'язання вчинити певні дії, П О С Т А Н О В И В:

Миколаївське обласне управління водних ресурсів звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Миколаївській про визнання протиправною та скасування вимоги від 24.07.2013р. №14-07-14-14/4940 в частині та зобов'язання вчинити певні дії. Мотивуючи свої вимоги тим, що державним фінансовим інспектором винесено передчасні і необґрунтовані висновки, а саме в частині повернення суми 118,51 тис. грн. з нарахуваннями за незаконно нараховану та виплачену премію у порядку та розміру, встановленому чинним законодавством (п.2. Вимоги) та відкорегування суми 8 808, 23 грн. зайво перерахованих бюджетних коштів по взаєморозрахунках із газопостачальною організацією ПАТ «Миколаївгаз» (п.3 Вимоги).

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав, відповідач позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, виклавши свої заперечення у письмовому вигляді та підтримавши їх в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, діюче законодавство, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступного:

В період з 29.03.2013р. по 14.06.2013р. Державною фінансовою інспекцією в Миколаївській області було проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Миколаївського обласного управління водних ресурсів по результатах якої складено акт від 20.06.2013р. №14-24/29.

На підставі вказаного акта відповідачем винесена вимога про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства від 24.07.2013 року № 14-07-14-14/4940.

Під час ревізії, окрім інших порушень, які позивач не оспорює було встановлено:

-відкорегування суми 8808, 23 грн. зайво перерахованих бюджетних коштів по взаєморозрахунках із газопостачальною організацією ПАТ «Миколаївгаз»;

-працівникам управління було виплачено 118,51 тис. гривень премії за економію електроенергії, тоді як фактично економії бюджетних коштів не було;

24.07.2013р. відповідачем направлено на адресу позивача Вимогу про усунення порушень та попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства за № 14-07-14-14/4940 (яку отримано позивачем 29.07.2013р.).

Суд дослідив докази, заслухав аргументи та заперечення сторін стосовно кожного оскаржуваного пункту Вимоги окремо.

1. 01.02.2011р. між Управлінням та ПАТ «Миколаївгаз» укладений договір №БД/2011-пг-г-69, що передбачає закупівлю природного газу, строком дії до 31.12.2011р. з правом пролонгації. Відповідно до умов договору ціна за 1000м3 газу на момент складання договору склала 3128,93 грн. в т.ч. ПДВ, оплата за газ здійснюється шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки, остаточний до 10 числа місяця наступного за звітним. Протягом року сторонами укладались додаткові угоди в частині зміни ціни на природний газ та обсягів газу.

В той час ревізією встановлено, що у регістрах бухгалтерського обліку Управління відображено господарську операцію по отриманню природного газу, яка фактично не надавалася постачальником. Вказані дії призвели до порушення Управлінням ч.1, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХХІV (далі - Закон) та п.2.14 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, в частині відображення в бухгалтерському обліку та у первинних документах недостовірних даних.

Відповідно до п.1. Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, затвердженої наказом Державного казначейства України від 27.07.2000р. №68 позивачем не була відображена дебіторська заборгованість з газопостачання, яку було встановлено за наданою інформацією постачальника на момент проведення ревізії.

Здійснена позивачем попередня оплата у грудні 2011р. у сумі 18011,73 грн., згідно даних ПАТ «Миколаївгаз» продовжувала рахуватись протягом 2012р. тоді, як по обліку Управління дебіторська заборгованість відсутня, відповідно сплачена сума попередньо оплати за фактично не спожиті Управлінням обсяги природного газу, станом на 31.12.2011р., 31.12.2012р. безпідставно віднесена на фактичні видатки. Аналогічно, здійснена попередня оплата у грудні 2012р. у сумі 30866, 34 грн., яка по обліку Управління як дебіторська заборгованість станом на 31.12.2012р. не рахується, безпідставно віднесена на фактичні видатки.

Таким чином, здійснення позивачем операцій з оплати постачання природного газу, споживання якого не було, є порушенням вимог постанови КМУ від 09.10.2006р. №1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», якою встановлено, що замовники мають право передбачити попередню оплату на строк не більше одного місяця, та вимог п. 6 постанови КМУ від 22.10.2008р. №943 «Про економію державних коштів» в частині вимоги забезпечувати зменшення витрат на комунальні послуги та енергоносії.

Крім того, як зазначає позивач в адміністративному позові відповідно до актів звіряння взаєморозрахунків від 30.04.2013р. за договором №БД/2011-пг-г-69 від 01.02.2011р. у позивача перед ПАТ «Миколаївгаз» існувала дебіторська заборгованість у сумі 30 866,34 грн., а за договором №тп-б-2011097-мг від 30.12.2012р. у позивача перед ПАТ «Миколаївгаз» існувала кредиторська заборгованість у сумі 22058,11 грн. В бухгалтерському обліку на суму 8808,23грн. станом на 01.07.2013р. за наслідками відкоригування взаєморозрахунків була відображена заборгованість за бюджетними коштами, що є усуненням порушення, встановленого в ході контрольного заходу.

В цій частині позову належить відмовити.

2. Наказами начальника Миколаївського обласного управління водних ресурсів за період 2010-2012р.р. премійовано ряд працівників на загальну суму 118,51 тис. грн. за економію бюджетних коштів, виділених для сплати за електроенергію.

На момент проведення ревізії, ревізор не погодився з можливістю такого преміювання працівників Управління, оскільки за підсумками 2010-2012р.р. економії бюджетних коштів на оплату електроенергії не було.

Так, преміювання працівників Миколаївського обласного управління водних ресурсів здійснюється відповідно до Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.06.2011р. №185 «Про умови оплати праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників організацій меліорації і водного господарства Державного агентства водних ресурсів України» та наказу Державного агентства водних ресурсів України «Про затвердження положень щодо преміювання керівників облводресурсів, БУВР, управлінь каналів, ГГМЕ (партій) та Бортницького МУВГ» від 25.07.2011р. №116 тобто за умов раціонального та ефективного використання бюджетних коштів, матеріальних та енергетичних ресурсів, а також на підставі дозволів Державного агентства водних ресурсів України на виплату премії у межах фонду заробітної плати та відповідно до наказів Миколаївського обласного управління водних ресурсів.

Разом з цим, колективними договорами на 2009-2010р. та 2012-2013р. передбачено умови, порядок та розміри преміювання, проте жодної норми відносно розрахунку (розміру) премії виходячи з особистого внеску працівника в загальні результати роботи не міститься, а отже доводи відповідача з вказаного питання не знайшли свого підтвердження.

Поміж цим представником позивача зазначено, що не порушуючи умов Галузевої угоди, сума коштів на преміювання не перевищувала 30% від вартості зекономленої електроенергії, з яких на преміювання спрямовується не більше 25%. Згідно цього положення розмір премії керівників та працівників, що брали участь у виконанні заходів по економії бюджетних коштів для електроенергії, не перевищує 1,5 посадового окладу у квартал.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці» форми і система оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умов запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюється підприємствами у колективному договорі з дотримання норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

В оскаржуваній вимозі відповідачем зазначено «…повернути кошти з незаконно нараховану та виплачену премію у порядку та розміру, встановленому ст.ст. 130, 133 Кодексу законів про працю України».

Статті 130-133 КЗпП України визначають підстави та порядок притягнення працівників та керівників до матеріальної відповідальності. При цьому, необхідною умовою притягнення працівника та керівника до відповідальності є його вина у заподіянні шкоди організації.

А в цьому випадку вина керівника позивача повністю виключається двома обставинами.

По-перше, відповідно до п.2 Типового положення про преміювання працівників бюджетних експлуатаційних водогосподарських організацій за економію електроенергії та бюджетних коштів, що виділяються для сплати за електроенергію, яка затверджена Галузевою угодою між Державним агентством водних ресурсів України і Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2011-2013 роки, прямо передбачено, що економія коштів визначається як різниця вартостей спожитої електроенергії на перекачку води по середньому та диференційованому за зонами тарифами. Тобто, відповідно до Типового положення для преміювання за економію електроенергії достатньо встановлення багатотарифних лічильників і порівняння отриманого результату з тарифом зі звичайним лічильником. Фактичної економії коштів для преміювання Типове положення не вимагає.

По-друге, рішення про преміювання працівників, приймалось керівником Миколаївського обласного управління водних ресурсів на виконання покладених на нього обов'язків та на виконання наказів вищестоящої інстанції. При нарахуванні та виплаті премії працівникам знову ж таки керувався дозволами вищестоящої інстанції А тому вимагати притягнення до матеріальної відповідальності керівника Миколаївського обласного управління водних ресурсів за преміювання працівників - є невірним.

Стягнути з інших працівників Управління отриману премію взагалі неможливо, оскільки ст.1215 ЦК України забороняє повернення безпідставно набутої заробітної плати за відсутності рахункової помилки і недобросовісності з боку набувача.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі не довів правомірність та обґрунтованість своїх вимог, в частині безпідставно використаних бюджетних коштів в сумі 118,51 тис. грн. та повернення коштів за незаконно нараховану та виплачену премію у порядку та розміру, встановленому ст. 130,133 КЗпП.

За таких обставин суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, визнати протиправною та скасувати Вимогу про усунення порушень та попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 24.07.13 за №14-07-14-14/4940 Державної фінансової інспекції в Миколаївській області в частині п.2 щодо повернення 118,51 тис. гривень премії.

В решті позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 Вимоги Державної фінансової інспекції в Миколаївській області від 24.07.2013 р. №14-07-14-14/4940 про усунення порушень в частині повернення суми коштів 118,51 тис. грн. з нарахуваннями за незаконно нараховану та виплачену премію у порядку та розміру, встановленому ст.ст. 130, 133 Кодексу законів про працю України.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Відшкодувати судові витрати в сумі 17,20 грн. з Державного бюджету України на користь Миколаївського обласного управління водних ресурсів (код ЄДРПОУ 01038921).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна