Постанова № 35559537, 27.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Справа № 142507/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Затолочного В.С. та Савицької Н.В.,

при секретарі судового засідання - Гнатик А.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській обл. на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2011р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит» до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській обл. про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

05.07.2011р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніплит» (надалі - ТзОВ «Уніплит», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - Долинська ОДПІ, відповідач, податковий орган) № 00000262310 від 23.06.2011р., № 000027231 від 23.06.2011р.; судові витрати стягнути з відповідача (а.с.4-6).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2011р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Долинської ОДПІ № 00000262310 від 23.06.2011р. про визначення податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 13845 грн. та № 0000272310 від 23.06.2011р. про визначення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість /ПДВ/ у сумі 9923 грн. (а.с.160-169).

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржила відповідач Долинська ОДПІ, яка у поданій апеляційній скарзі просила постанову суду першої інстанції скасувати та у задоволенні заявленого позову відмовити, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи (а.с.171-173).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що операції позивача з контрагентами ТзОВ «Техпром-інвест», ТзОВ «Інтер», ТзОВ «Аммераал Белтех Україна» по придбанню товарів не носять реального характеру; вказані контрагенти не перебувають за місцями свого знаходження, не звітуються до податкових органів, в останніх є відсутніми основні та інші засоби, транспортні засоби для реального здійснення розглядуваних господарських операцій. Окрім цього, під час проведення перевірки та судового розгляду справи позивачем не представлено доказів транспортування товарів, актів прийому-передачі товарів. За відсутності факту придбання товарів або в разі, якщо придбані товари не призначені для використання в господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У зв'язку із реорганізацією Долинської ОДПІ шляхом перетворення в Долинську ОДПІ Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській обл., судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну відповідача (апелянта) його правонаступником - Долинською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській обл. (а.с.188-189).

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як встановлено судом першої інстанції, впродовж 30.05.2011р.-03.06.2011р. ревізорами Долинської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Уніплит» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Техпром-інвест», ТзОВ «Аммераал Белтех Україна» та ТзОВ «Ітер» за період з 01.01.2009р. по 31.01.2011р., за результатами якої складено Акт перевірки № 717/231/30905968 від 10.06.2011р. (а.с.22-48).

Перевіркою встановлено порушення вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим позивачем занижено податок на прибуток підприємств у сумі 11076 грн.

Також вказаний Акт перевірки містить висновок про порушення позивачем вимог пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за жовтень-грудень 2009 року, січень, березень, квітень та вересень 2010 року на загальну суму 7938 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000272310 від 23.06.2011р. щодо збільшення суми грошових зобов'язань з ПДВ в розмірі 9923 грн., з яких 7938 грн. за основним платежем та 1985 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.8);

№ 0000262310 від 23.06.2011р. про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 13845 грн., з яких 11076 грн. за основним платежем та 2769 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.9).

Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення є висновки податкового органу по результатам проведеної перевірки про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ПП «Техпром-інвест», ТзОВ «Аммераал Белтех Україна» та ТзОВ «Ітер», на підставі яких платником податків були сформовані дані податкового обліку.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що розглядувані господарські операції виконані договірними сторонами, податковим органом не доведено вчинення цих господарських зобов'язань із метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства. Факти придбання товарів стверджуються представленими первинними документами, позивачем дотримані передбачені Законами України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств» вимоги для формування податкового кредиту та валових витрат, через що висновки податкового органу не ґрунтуються на вимогах закону.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать фактичним обставинам справи і не відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

п.5.1 - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Вимоги до первинних документів передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка передбачає обов'язкові реквізити первинних та зведених облікових документів, що повинні мати обов'язкові реквізити як назву, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Предметом доказування у розглядуваній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету та завищення податкового кредиту та валових витрат, чи мали операції із придбання у ПП «Техпром-інвест», ТзОВ «Аммераал Белтех Україна» та ТзОВ «Ітер» товарів реальний характер, яким чином придбавалися ці товари, а також чи існувала реальна можливість здійснення таких операцій.

При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

* неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

* відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

* облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

* здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

* відсутність первинних документів обліку.

В аспекті наведеного колегія суддів враховує, що наявними матеріалами справи підтверджуються висновки податкового органу про невідповідність представлених бухгалтерських документів вимогам закону, а також відсутність реального здійснення господарських операцій з участю ТзОВ «Уніплит», з огляду на наступне.

В підтвердження господарських правовідносин з контрагентом ПП «Техпром-інвест» (виникли на підставі усної домовленості) позивачем представлені видаткові накладні на продаж товарно-матеріальних цінностей № РН-9-17002 від 17.09.2009р. на загальну суму 11268 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ, № РН-9-18002 від 18.09.2009р. на загальну суму 7438 грн. 56 коп., в т.ч. ПДВ, № РН-11-3005 від 30.11.2009р. на загальну суму 2760 грн., в т.ч. ПДВ, № РН-12-2401 від 24.12.2009р. на загальну суму 5235 грн. 84 коп., в т.ч. ПДВ, РН-1-15002 від 15.01.2010р. на загальну суму 3095 грн. 52 коп., в т.ч. ПДВ, № РН-1-18001 від 18.01.2010р. на загальну суму 5539 грн. 49 коп., в т.ч. ПДВ, № РН-2-23004 від 23.02.2010р. на загальну суму 2616 грн., в т.ч. ПДВ, № РН-2-25002 від 25.02.2010р. на загальну суму 1458 грн., в т.ч. ПДВ, № РН-3-15001 від 15.03.2010р. на загальну суму 2484 грн. 24 коп., в т.ч. ПДВ, № РН-3- 23003 від 23.03.2010р. на загальну суму 5040 грн., в т.ч. ПДВ, № РН-3-23004 від 23.03.2010р. на загальну суму 708 грн., в т.ч. ПДВ, та відповідно податкові накладні (а.с.50-71).

Господарські відносини між позивачем та ТзОВ «Ітер» (виникли на підставі усної домовленості) стверджуються видатковою накладною № 390 від 04.10.2010р. на продаж товарів (гідронасосу) на загальну суму 5520 грн., в т.ч. ПДВ 920 грн., та податковою накладною № 10090904 від 09.09.2010р. (а.с.72-73).

Також ТзОВ «Аммераал Белтех Україна» поставлено позивачу товари згідно видаткової накладної № РН-0001159 від 02.09.2011р. на загальну суму 793 грн. 44 коп., в тому числі ПДВ, та податкової накладної № 1362 від 10.08.2010р. (а.с.143-144).

Оплата придбаних товарів здійснена позивачем шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на банківські рахунки контрагентів, про що свідчать представлені платіжні документи (а.с.119-142).

Разом з тим, проведеною позаплановою невиїзною перевіркою ПП «Техпром-інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 25.05.2009р. по 31.03.2010р. (Акт перевірки ДПІ у Сихівському районі м.Львова № 2469/23-209/36501076 від 24.09.2010р. - а.с.78-91) встановлено, що посадові особи підприємства відмовилися від отримання направлення та надання документів для проведення перевірки; у вказаного контрагента є відсутніми основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення розглядуваних господарських операцій.

Згідно результатів невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Ітер» з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2009р. по 31.01.2010р. (акт ДПІ у Київському районі м.Харкова № 714/23-3/33122033 від 09.03.2011р. а.с.93-98) загальна чисельність працюючих на підприємстві згідно бази даних складає три особи; відповідно до наданого додатку К1/1 до декларації про прибуток підприємств за 2010 рік визначено основні фонди у незначних розмірах; підприємство не надає звіти щодо наявності транспортних засобів та звіти про забруднення навколишнього середовища. Зазначені обставини свідчать про відсутність на підприємстві транспортних засобів, відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Проведеною невиїзною документальною перевіркою ТзОВ «Аммераал Белтех Україна» з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. (Акт перевірки Токмацької ОДПІ № 57/23-36705650 від 18.03.2011р. - а.с.100-106) встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою, на підприємства відсутні складські приміщення, транспортні засоби.

В ході проведення перевірки ТзОВ «Уніплит» встановлено, що за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. позивач не здійснював фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Аммераал Белтех Україна». Разом з тим, згідно даних Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за грудень 2011 року виявлено факт включення позивачем до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за грудень 2010 року суму податку у розмірі 132 грн. 24 коп. по операціях з названим контрагентом згідно податкової накладної № 1362 від 10.08.2010р.

В спростування висновків податкового органу позивачем під час перевірки та судового розгляду справи не було представлено товарно-транспортні накладні, наявність яких є обов'язковими відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затв. спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України № 228/253 від 07.08.1996р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Також позивачем не надані документи, які б засвідчували якість придбаного товару та джерело його походження.

Аналізуючи представлені позивачем первинні документи колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що останні не спростовують вищевказаних висновків податкового органу, із змісту таких неможливо чітко та однозначно встановити використання придбаних від контрагентів ПП «Техпром-інвест», ТзОВ «Аммераал Белтех Україна» та ТзОВ «Ітер» товарів у господарській діяльності позивача. Позивачем не надано також актів списання або введення в експлуатацію цих товарів, докази їх переробки в готову продукції тощо.

Із змісту представлених підприємством документів не видається можливим визначити місця поставки товарів, їхнього перевізника та умови транспортування, факти проведення розвантажувально-навантажувальних робіт тощо.

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по цій категорії спорів, яка полягає в тому, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

У розглядуваній справі, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, податковий орган виходив з того, що позивач фактично товари у названих контрагентів не придбавав, а лише провів документальне оформлення розглядуваних операцій, через що вказані операції були нікчемними. На підтвердження своїх доводів Долинська ОДПІ надала суду письмові документи про те, що позивач товари не придбавав, а фактично співпрацював з фіктивними суб'єктами господарювання.

За таких обставин видані названими контрагентами первинні документи позивачу слід вважати такими, що не мають юридичної сили, складеними з метою маскування безтоварних операцій, що оформлялися з метою мінімізації податкових зобов'язань.

За таких обставин податковий орган підставно прийшов до висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій ПП «Техпром-інвест», ТзОВ «Аммераал Белтех Україна» та ТзОВ «Ітер» по поставці товарів.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів вважає, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ПП «Техпром-інвест», ТзОВ «Аммераал Белтех Україна» та ТзОВ «Ітер» не підтверджується представленими доказами, вказані дії позивача спрямовані виключно на отримання податкової вигоди.

За відсутності фактичного здійснення операцій відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту та валових витрат для цілей оподаткування відповідно ПДВ і податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а відтак й покладених в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, приймаючи до уваги вірне застосування останнім приписів Податкового кодексу України, заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає безпідставними і помилковими, оскільки такі не відповідають вимогам Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській обл. задоволити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2011р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит» до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській обл. про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.С.Затолочний

Н.В.Савицька