Ухвала суду № 35557264, 25.11.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/1345/13Головуючий суду першої інстанції:Шевченко В.В. Доповідач суду апеляційної інстанції:Редько Г. В.

"25" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіРедько Г.В., СуддівРоманової Л.В., Моісеєнко Т.І., При секретаріКувшиновій А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом прокурора Совєтського району АР Крим в інтересах Верховної Ради АР Крим, Республіканського підприємства «Феодосійське «Міжрайпаливо» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпня 2013 року прокурор Совєтського району АР Крим звернувся в інтересах Верховної Ради АР Крим, Республіканського підприємства «Феодосійське «Міжрайпаливо» до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. Також прокурор Совєтського району АР Крим просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, що належить відповідачам на праві власності.

Ухвалою Совєтського районного суду АР Крим від 05 вересня 2013 року вказана заява про забезпечення позову задоволена. Накладено арешт на зазначене майно.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, ставить питання про її скасування.

В апеляційній скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про забезпечення позову, в порушення вимог статті 151 ЦПК України, не пересвідчився в тому чи існують підстави для прийняття такого рішення, ухвалив ухвалу без зазначення причин та доказів необхідності застосування такого виду забезпечення позову як арешт.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для забезпечення позову та вжиття таких заходів як арешт на нежитлову будівлю за адресою : АДРЕСА_1.

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно (що включає заборону відчуження), що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Предметом позову справи, яка розглядається судом першої інстанції, є визнання права власності на спірну нежитлову нерухомість за державою в особі Верховної ради АР Крим та витребування цього майна у відповідачів з посиланням на статті 388, 392 ЦК України.

З наведеного випливає, що заявлені позовні вимоги є вимогами майнового характеру, що свідчить про відповідність обраного позивачем та судом виду забезпечення позову.

Не заслуговують на увагу і інші твердження апелянта , оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду, відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Ухвала суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню відповідно до п.2 ч.1 ст.324 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Совєтського районного суду АР Крим від 05 вересня 2013 року відхилити.

Ухвалу Совєтського районного суду АР Крим від 05 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

Г.В. Редько Т.І. Моісеєнко Л.В. Романова